Конституціоналісти заперечили можливість проведення виборів у час війни

Демократичні вибори не можна провести під час дії воєнного стану, а після його завершення треба щонайменше шість місяців для організації процесу. Доктор юридичних наук, фахівець з конституційного права Юрій Ключковський наголосив, що коли викрали «президента» Венесуели, то міжнародна спільнота не обстоювала Мадуро, бо у демократичних держав є питання до його легітимності. Тому виборчий процес в Україні має бути таким, щоб у його легітимності не сумнівалися ані українці, ані партнери.

Щодо референдуму, то питання територіальної цілісності держави на них виноситися не може, бо перший розділ Конституції – є її «незмінним ядром». І в цьому розділі йдеться, що «територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою».

Під час другого засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів під час воєнного стану в Україні, яку очолив перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, також обговорювали можливості проведення онлайн голосування, голосування поштою та особливості реалізації виборчого права для ухилянтів, які втекли за кордон.

Конституція і легітимність влади

Конституціоналіст Юрій Ключовський наголосив, що вибори такі, як в Росії, можна провести завжди, але це не будуть вільні і чесні вибори. Експерт додав:

«Який би кіл нам на голові не тесали – ми маємо діяти по Конституції. Інакше ми і будемо винні перед світовою спільнотою, що ми порушили Конституцію, засади демократії і верховенство права. Все, що робить влада, обмежене Конституцією. Вимога проводити вибори в умовах воєнного стану некоректна. Нема в історії 20 століття жодного прикладу проведення виборів на територіях держав, де в цей час були воєнні дії. Вибори були під час другої світової війни у США, але вони воювали на Тихому океані, а не на своєму континенті. Британія не проводила вибори там існував парламент протягом 1935 по 1945 рік. Ніхто не казав, що там влада не легітимна. Тому аргументи (на користь виборів – прим. авт.) треба сприймати як певний політичний тиск. І розуміти, як діяти».

Крім того, експерт нагадав, що коли тривала так звана антитерористична операція, держава-агресор під час проведення виборів в Україні грубо порушувала режим припинення вогню:

«Сподіватися, що коли буде підписане перемир’я і Росія його дотримається, мені здається, трошки наївно. І хто заборонить колаборантам використати президентські вибори для ведення підривної діяльності? А це більша небезпека, ніж боротьба між своїми на президентських виборах».”

Доктор юридичних наук Олена Бориславська зазначила:

«Знаєте мене студенти часто запитують, чому все-таки в Конституції є норма про те, що не можна проводити вибори Верховної Ради в умовах воєнного стану, а щодо президента такої норми немає. Для мене один з аргументів лежить в положенні Конституції, яка визначає президента України верховним головнокомандувачем. Якою логікою можна послуговуватися і як можна переобрати під час війни і воєнного стану верховного головнокомандувача, такої відповіді в мене нема».

Учасники робочої групи зауважили, що буде важко гарантувати на дільницях безпеку виборів. Але під значно більшим ризиком будуть перебувати члени виборчих комісій, а це мова про десятки тисяч людей, які мають на це добровільно погодитися і бути достатньо компетентними, щоб вибори визнали такими, що відбулися чесно і демократично.

Зрештою голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко сказала, що з боку партнерів це шантаж, і запропонувала Верховній Раді підтримати заяву про те, що виборів у війну не буде, щоб розмови про вибори просто припинилися. Віцеспікер Олександр Корнієнко попросив народну депутатку озвучити цю позицію на погоджувальній раді.

Окрім того, робоча група обговорила можливість питання проведення референдуму і чи можна на референдум винести питання територіальної цілісності України:

Ольга Бориславська зауважила, що в Конституції розділи мають різну силу:

«Питання, яке стосується територіальної цілісності міститься в першому розділі Конституції, який складає засади Основного закону. У науці кажуть про незмінне ядро Конституції. То ці положення настільки недоторкані, що навіть при зміні Конституції, змінювати це не можна».

Вибори і референдум одночасно проводити за законом не можна.

Українці в Україні і за кордоном: чи будуть вибори онлайн?

Раніше українці голосували на територіях посольств та консульств, які розташовані на ділянках, які вважаються територією України. Наразі кількість виборців за кордоном настільки зросла, що посольства і консульства не витримають навантаження. Ще на першому засідання Юлія Тимошенко зазначила, що для забезпечення виборчого права українцям, які виїхали за кордон, Україна може купити квиток додому. І вона виступила категорично проти того, щоб давати можливість українцям за кордоном голосувати онлайн або поштою.

Народна депутатка Аліна Загоруйко відзначила, що в низці країн вже говорять про проблеми із проведенням онлайн голосування:

«Ми були у Швейцарії. І Давид Арахамія з нами тоді був. Ми думали, що ця країна може стати гарним прикладом у проведенні онлайн голосування. Так от парламентарі Швейцарії просили нас не квапитися повторювати їхні помилки. Вони кілька разів пробувати запускати онлайн голосування. Може, їхні бюджети дозволяють. Звісно, кожна держава визначає сама, як проводити вибори. Але на одній з конференцій обговорювали ризики такого формату і там були рекомендації. Якщо країна вирішила проводити вибори саме в такому форматі, то це не можна робити поспішно. Радили запустити пілотний проєкт на одній дільниці, далі масштабувати це до рівня селища чи містечка. Цей процес може тривати від п’яти до 15 років і лише потім можна приймати рішення».

Загоруйко також нагадала про висновок Ради Європи, що Україна не готова до такого формату виборів.

Юрій Ключковський застеріг, що має бути дотримана таємниця голосування, а це забезпечити під час онлайн голосування дуже важко:

«Венеціанська комісія звертає увагу на те, що при електронному голосуванні надзвичайно важливо передбачити технологічну можливість повторного підрахунку голосів. Інакше засоби голосування не повинні застосовуватися. А далі питання. Всі зможуть голосувати онлайн, а тоді, як на виборчій дільниці членам комісії перевірити, чи ти ще не голосував і не прийшов це робити вдруге? Технологічно цей процес буде вимагати масу фінансових витрат».

Голова громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська відзначила:

«Мені здається, що прозвучали багато контроверсійних тез щодо виборчих прав, які не витримують критики. Мова про чоловіків, які виїхали за кордон. Давайте підходити більш раціонально щодо потреби участі громадян України на етапі перших повоєнних виборів і створення умов для реалізації активного та пасивного виборчого права. Озвучені тут тези мені виглядають як свідоме обмеження участі у виборах громадян, які перебувають за кордоном не з власної волі, а як результат здійснення агресії Росії. Закликати громадян повертатися в Україну, коли вони виїхали з окупованої території, тоді держава має брати зобов’язання щодо їхньої інтеграції в тому числі додаткові матеріальні бюджетні витрати і мова не лише про голосування. Частина громадян, які виїхали з окупованої території зняли навантаження з держбюджету».

Ключковський висловився щодо чоловіків, яким вдалося втекти за кордон і чи можна їх позбавити права балотуватися:

«Така спроба колись була і Конституційний суд сказав, що цього робити не можна. Але таке рішення суд прийняв в мирних умовах. Коли це була річ виняткова, а не системна. Сьогодні ж, коли є особи, яка перетнула кордон незаконно або мали короткостроковий дозвіл, але не повернулися і залишилися за кордоном, і не виконують свій конституційний обов’язок щодо захисту Батьківщини, – тут є предмет для серйозного думання і тут можна тлумачити це. Хоча мені здається, тут достатньо і законодавства».

Щодо громадян, які виїхали за кордон, то Ключковський додав, що ще більше громадян залишаються в Україні і вони переживають і блекаути, і обстріли – і це вже ставить їх у нерівні умови із тими, хто виїхав:

«Ті, що виїхали з окупованих територій – їх ще можна зрозуміти. А тих, що виїхали з територій, які ніколи не були під загрозою окупації, або зараз виїхав з Києва чи зі Львова. А чому інші можуть так жити, а вони ні? Навантаження на бюджет України зняли ті держави, які прийняли біженців. Але пенсію українську вони отримують, а податок на додану вартість вони не платять для України, і працюють для тих держав, а в Україні бракує робочих рук. Тому тут питання треба ставити більш комплексно, а не просто як питання обмеження виборчого права певної категорії».

Він додав, що у Конституційного Суду можна поцікавитися, чи можуть ті, хто проживає понад 5 або 10 років балотуватися відповідно на парламентських чи президентських виборах. І наголосив, що короткострокове відвідування України – приїхали в гості – на цей строк впливати не має.

Питання подвійного громадянства теж стало приводом для дискусії. Якщо українець вже має громадянство іншої країни, проживає за кордоном і голосує там за владу тієї країни, то чи може він одночасно формувати владу в Україні?

Окрім того, учасники дискусії також обговорили питання участі у виборах тих, хто по суті здійснює колабораційну діяльність та діяльність у міжнародних місіях «спостерігачів» з таких держав, як Білорусь.

Наприкінці засідання народна депутатка Аліна Загоруйко зрештою запропонувала змінити назву робочої групи:

«Ми всі проти того, щоб вибори проводилися під час правового режиму воєнного стану. У нас ніяких виборів і референдумів одночасно бути не може. Пропоную з назви робочої групи викреслити фразу, яка стосується особового періоду. І це вже зніме певну напругу. Всі зрозуміють, що парламентарі працюють конкретно над питанням проведення виборів у повоєнний період».

Надалі народні депутати, експерти та члени громадських організацій, з-поміж яких є і громадська ініціатива «Голка», напрацьовуватимуть відповідні законопроєкти, які стосуватимуться повоєнних виборів.

Фото Element5 Digital/Unsplash