Чи візьмуть росіяни Вовчанськ?

Ворог просувається на харківському фронті. Проте на одному з флангів стоять бійці підрозділу ГУР МО «Химери», які боронять село Тихе та не дають росіянам просунуть на цьому напрямку.

У новому відео проєкту «Український Свідок» – Харківщина, село Тихе, що розташоване на підступах до Вовчанська. Його боронять хлопці з підрозділу «Химера» у складі спецпідрозділу ГУР МО «Тимура». Нам вдалося поспілкуватися з ними та дізнатися, що відбувається на цьому напрямку, чи вдається росіянам просуватись та чи під силу ворогу взяти Вовчанськ.

«Місцевий рельєф грає ворогу не на користь, — розповідає замкомбата із позивним «Шендрос». – Тут всюди балки, перепади висоти та вкрай густі ліси. Технікою заїхати важко. Але вони використовують баггі та іншу мобільну, швидкісну техніку. І екіпірування у них стає дедалі якісніше. В цьому плані вони молодці».

Також «Шендрос» розповів про оперативну ситуацію на цій ділянці фронту. «Росіяни намагаються продавити нас з фронту, обійти з лівого флангу та з боку Вовчанська, зайти за спину – каже заступник комбата. – Але нам допомагають хлопці з 57 ОМПБр. Вони нищать ворога та дуже нас виручають».

Чи візьме противник Вовчанськ? «Шендрос» вважає, що росіянам це все-таки вдастся. «Вони робитимуть з міста “сіру зону” глибиною у 10-20 км, — каже боєць. — Це потрібно для того, щоб відтягнути наші сили з інших напрямків — з Донбасу, півдня, Запоріжжя. Вони хочуть постійно тримати нас у напрузі. Ну і, звісно, руйнувати: окрім як руйнувати, ця сволота нічого більше не вміє».

Росіянам на цьому напрямку вдається просуватися через велику кількість гарматного м’яса. «Путіну байдуже на цих людей, — каже зв’язківець із позивним “Рафік”. — У нього є ціль, він суне і суне. А нам байдуже на те, що йому байдуже: ми залізобетонні та тримаємось до останнього».

У день зйомок цього матеріалу «Шендрос» святкував свій день народження: бійцю виповнилось 28 років.