Чому матеріали «чорної бухгалтерії» Партії регіонів не розслідують в Україні

В останні дні увага українських ЗМІ прикута до перебігу судового процесу у США над колишнім керівником виборчого штабу Дональда Трампа у ході президентських виборів в США Полом Манафортом (вперше у своїх дописах називаю це прізвище). Але висвітлення цього процесу вітчизняними ЗМІ і обговорення його нашими політиками, експертами, громадськими активістами здійснюється якось відсторонено від України та її політичних реалій – начебто цей процес є чисто американським і до України має другорядне відношення. Цей момент чітко підкреслила Мирослава Гонгадзе, зазначивши: «Суд над Полом Манафортом у США – це перший серйозний процес над політичною корупцією в Україні часів Януковича. Але українських журналістів тут треба днем з вогнем шукати. Вражає, що на весілля принца Британії цілими командами ідуть, а 60 млн доларів українських мало кого зачіпають. Такі спостереження».

Насправді первинною у цьому судовому процесі є політична корупція в Україні, а звинувачення, висунуті Манафорту американськими прокурорами (зокрема, у відмиванні коштів та несплаті податків), є похідними (вторинними) від неї. Те, що інкримінують Манафорту як політтехнологу Януковича та Партії регіонів (у судовому процесі з’ясовується, що не лише їх), – це результат корупційної діяльності так званої політичної еліти України.

Не потрібно забувати, що розслідування щодо Манафорта, про яке говорить увесь світ і яке істотно впливає на політичні розклади в США, розпочалося у тому числі на основі матеріалів «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, які у травні 2016 р. мною були передані до НАБУ. Не хочу говорити про те, як частина цих матеріалів (стосовно Манафорта) була цілеспрямовано «злита» у публічну площину під час розслідування цієї справи НАБУ і використана у ході президентської кампанії в США (це питання для окремого дослідження аудиторів НАБУ та можливого розслідування відповідних правоохоронних органів).

Питання в іншому: чому матеріали «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, у яких фігурують десятки політичних і державних діячів України і які розкривають корупційні механізми приходу до влади та її реалізації у приватних інтересах, не розслідують в Україні. Парадокс судового процесу над Манафотом полягає в тому, що США проводить масштабне розслідування, а Україна повністю заблокувала провадження щодо корупційної діяльності десятків своїх VIP-чиновників.

Треба говорити прямо: поховання справи щодо матеріалів «чорної бухгалтерії» ПР стало результатом приватно-політичних домовленостей і відбулося в інтересах Банкової та ключових фігурантів вказаних матеріалів. При цьому це блокування відбулося завдяки незаконній передачі справи «чорної бухгалтерії» ПР від НАБУ до ГПУ. Справа, розслідування якої за законом віднесено до виключної підслідності НАБУ, під надуманим приводом у червні 2017 р. була «скинута» до ГПУ. Власне це і потрібно було усім тим, хто бачив у цій справі загрозу для себе. А така загроза за належного розслідування цієї справи є справді реальною і великою як для ключових представників режиму Януковича, так і для багатьох чільних діячів нинішньої влади.

Розслідування стосовно Манафорта і судовий процес над ним засвідчує разючий контраст у питаннях права у США і Україні. В Україні наразі встановлено повний приватно-політичний контроль на правоохоронною і судовою системами. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що, на превеликий жаль, й нові антикорупційні органи значною мірою вже знаходяться під таким контролем. Очевидно, що ті величезні суспільні сподівання, які покладалися на ці органи у питаннях очищення влади і покращення загальної ситуації в країні, не справдяться. Нові антикорупційні органи (як і новий президент) не змогли працювати «по-новому». Найприкріше і найнебезпечніше те, що керівники цих органів через особисту «величність», піар і поступове вмонтовування у загнившу політичну систему дискредитували хорошу і правильну ідею створення цих органів для системної протидії корупції.

Повторюю ще раз те, у чому переконаний і про що говорив неодноразово: належне розслідування справи «чорної бухгалтерії» ПР дає шанс на кардинальне очищення влади і усунення першопричин політичної корупції. Ця справа – це шанс правовим шляхом виправити ту небезпечну ситуацію, у якій Україна продовжує перебувати уже багато років. Сподіватися на те, що це можна зробити виключно через наступні вибори – не варто. Треба усвідомлювати, що олігархат і корумпована влада зроблять усе можливе, щоб провести вибори за власним сценарієм. Як вірно зазначив журналіст Остап Дроздов, в Україні вибори «запрограмовані на само переобрання існуючих еліт. Технологічно вони стали актом легітимізації змовників». Від себе додам, що якби суспільство завдяки ефективному розслідуванню справи «чорної бухгалтерії» ПР отримало правдиву інформацію про корупційні відносини і зв’язки так званої політичної еліти України, то наступні вибори відбувались би далеко не за сценарієм влади – багато її представників займалися б не своїм переобранням, а турбувалися про свій захист від висунутих їм обвинувачень у тяжких корупційних злочинах.

Тому, як на мене, у зв’язку з судовим процесом над Манафортом українські журналісти, а особливо громадські антикорупціонери мають голосно порушувати питання про те, чому у США судять за українську корупцію, а в Україні у справі «чорної бухгалтерії» ПР – повна тиша. Ця тиша має бути сигналом для демократично налаштованої частини суспільства про те, що Україна так і не виплуталася з щупалець корупційного спрута і сповзає у прірву.

Оригінал