Декомунізація + Денацифікація = Дерегіоналізація

Юрій Шведа, 24 лютого 20147313

З приходом в 2010 р. до влади В. Януковича розпочався планомірний та системний демонтаж демократичних засад суспільного розвитку. Якщо події 2004 р. в новітній історії України прийнято називати Помаранчевою революцією – то з 2010 р. можемо говорити про “повзучу контрреволюцію”.

У цьому контексті цікавою є аналогія діяльності Партії регіонів з приходом до влади в 30-х рр. німецьких фашистів, які скориставшись слабкістю демократії у Веймарській республіці, використали її для встановлення тоталітарної диктатури.

Оцінюючи режим В. Януковича ряд аналогій із німецьким фашизмом (попри антифашистську його риторику) прослідковуються надзвичайно виразно. Це тотальне домінування партії в політиці та інших сферах суспільного життя, контроль партії над державним апаратом (т.зв. партія-держава), фюрерський тип партії, пропаганда (на зразок геббельсівської), зрощення з криміналітетом (т.зв. тітушки), опора на люмпен, нетерпимість до демократії, підступність та жорстокістьу боротьбі з політичними противниками. Як підсумок – розв’язання війни проти власного народу!

Усе це дає підстави вважати, що події, яківідбуваються в Україні протягом останніх трьох місяців, є явищем не спонтанним. Мають вони тривалий та системний характер, а тому потребують серйозного аналізу та комплексного розв’язання.

З огляду на це думаю, що досвід денацифікації післявоєнної Німеччини та декомунізації країн Східної Європи будеабсолютно придатним для нас. Потсдамська мирна конференція (липень-серпень 1945 р.) і постанова Контрольної ради в Німеччині (жовтень 1945 р.) про проведення денацифікації передбачали: знищення націонал-соціалістичної (фашистської) партії, розпуск усіх нацистських установ, заборона всілякої нацистської діяльності та пропаганди, притягнення до суду осіб, винних у злочинах, усунення нацистів зі всіх державних посад, відміну фашистського законодавства. Подібні заходи були проведені в 90-х рр. й в постсоціалістичних країнах Центрально-Східної Європи після падіння там комуністичних режимів.

І якщо певні кроки нинішньою владою в цьому напрямку уже зроблені (відміна т.зв. диктаторських законів) то реалізація усіх інших -ще попереду.

Найближчим часом потрібно:

  1. Ратифікувати Римський протокол, що дасть можливість оцінити на міжнародному рівні злочини режиму як злочини проти людяності, які не мають строку давності й залучити міжнародних експертів до їх розслідування та покарання винних.
  2. Створити спеціальну парламентську комісію по розслідуванню обставин, що привели до масового вбивства громадян. 
  3. Уповноважити окремого прокурора й підпорядковану йому слідчу групу, яка займеться розслідуванням злочинної діяльності найвищих посадових осіб держави, винних у репресіях проти мирних громадян України.
  4. Організувати спеціальний трибунал для покарання винних у організації масових вбивств, тортур та переслідувань громадян України (Нюрнберг 2).
  5. У встановленому законом порядку заборонити Партію регіонів як організацію, що здійснювала антиконституційну та анти законну діяльність (з забороною права на участь у подальшій політичній діяльності її нинішніх депутатів) та забороною обіймати на визначений строк публічні посади її нинішнім представникам. 
  6. Розформувати спецпідрозділ “Беркут” як такий, що не виконав покладені на нього завдання й порушив присягу на вірність народу України. На базі Самооборони розпочати формування Національної гвардії.
  7. Підпорядкувати міліцію на місцях місцевим органам влади (т.зв. муніципальна міліція).
  8. Створити спеціальну комісію (комісії на місцях) для проведення люстрації співробітників правоохоронних органів, СБУ та суддів.
  9. Заборонити пропаганду людиноненависницьких поглядів.

Досвід 2004 р., коли порушники закону уникнули відповідальності яскраво демонструє,що безкарність породжує вседозволеність. Демократія повинна вміти себе захищати! Злочинці та їх ідейні натхненники мусять відповідати за скоєні злочини! Подібні заходи слід зробити не заради помсти – а заради унеможливлення їх повторення в майбутньому!

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 3

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • login 25 лютого 2014, 05:12

    Социологизм способен погубить любой политический анализ.
    На самом деле, и в Украине, и в Германии (если уж сравнивать) речь шла в первую очередь о создании механизмов власти для решения определенных военно-политических задач. В Украине теперь первостепенной является радикальная реформа силового аппарата. Иначе все остальное может оказаться под вопросом.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Автор 24 лютого 2014, 21:54

    К числу человеконенавистнических взглядов входят все, которые разжигают неприязнь между людьми и ведут к противостоянию между ними. Человек наивысшая ценноость, жизнь дана ему Богом и никто не вправе на нее посягать!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • П.Фафик 24 лютого 2014, 18:57

    Позвольте узнать у Уважаемого автора: входит ли в число "человеконенавистнических взглядов" украинский национализм a la Бандера?

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук