Дев’ять кіл пекла, аби отримати субсидію
Інші блоги автора
- Недодецентралізовані вибори нашвидкуруч: проблеми та наслідки 23 вер 2020, 11:13
- 30 років українському парламентаризму 16 лип 2020, 11:10
- Висока вода як індикатор низького рівня українського Уряду 3 лип 2020, 19:19
Україна продовжує перебувати на межі субсидійного колапсу. Через недостачу коштів у державній казні влада шукає способів як для себе безболісно скоротити видатки на виплату державної допомоги. Намудрували минулого року так, що в підсумку далеко не кожен, хто через мізерну зарплату та пенсію потребує допомоги і має на неї право може отримати субсидію на комунальні послуги. Напередодні у Держстаті повідомили, що минулого, 2018 року, допомогу на комірне отримували 6,5 мільйонів сімей, а це на 25% менше порівняно з попереднім роком.
Не були б ці цифри наскільки помітними, якби чиновники та провладні експерти під час їхнього аналізу не назвали це результатом того, що українці стали багатшими та можуть самостійно сплачувати за свою комуналку. Але такі заяви насправді є банальною спекуляцією, оскільки з впевненістю можна говорити, що зменшення виплат субсидій відбулося через складніші умови її отримання.
Напередодні, під час робочої поїздки до Трускавця, спілкувався з мешканкою міста. Пані Світлана нарікала на довготривалий процес оформлення субсидій, їй доводилося оббивати пороги низки державних установ задля кількох довідок. На півдорозі до оформлення допомоги жінка зупинилася, розповідала, що не вистачило терпіння, часу та нервів. Таких як пані Світлана в Україні тисячі – держава навмисно поставила їх в таке незручне становище, зв’язала руки до дій та обмежила у підтримці.
Однією з кількох перешкод на шляху до отримання субсидій є наявність у родині тих, хто перебуває на заробітках за кордоном. У нас на постійній основі за кордоном працює понад 3 мільйони осіб (і це лише офіційно). «Ті громадяни, які працюють закордоном, не беруть участь у наповненні нашого бюджету. Але їхні батьки та родичі живуть тут. І субсидію їм платимо ми з вами, надаючи таким чином преференції тим, хто працює за кордоном», – кажуть нам у Міністерстві соціальної політики України.
Пояснення знову викликає дисонанс і щонайменше підкреслює вузьколобість деяких фахівців, які, переконаний, не знають як живе пересічна українська сім’я – коли однин з батьків, аби виховати власних дітей виїжджає за кордон. А після того ми бачимо зруйновані родини, поранені душі дітей, які виростають у неповних сім’ях, дисгармонію усього суспільного простору тисяч українських сіл і міст.
Міністр соцполітики Андрій Рева, складається враження, змагається сам з собою в абсурдності своїх заяв. Тепер цей горе-чиновник радить українцям не сплачувати платіжки за блакитне паливо, оскільки вважає, що ціни на газ необґрунтовано завищені, киваючи в бік облгазів – нібито ці структури винні в непідйомних сумах, що вказані у квитанціях. Мотив такої думки очевидний – у міністерстві просто-на-просто хочуть, щоб через заборгованість мешканцям відключили газ або ж позбавили субсидії.
Хитрість Міністерства соцполітики переходить всі межі, бо пан Рева так і не зміг забезпечити стовідсотковим обліком газу домогосподарства (була вимога до 1 січня цього року) – таких нині в Україні 3 мільйони споживачів. Ймовірно, що повний облік не вигідний ані облгазам, ані чиновникам, бо саме таким чином списуються шалені обсяги блакитного палива – за різними даними до мільйона кубометрів газу. Так, до прикладу, монополісти з постачання природного газу в своєму регіоні, домоглися скасування усіх постанов Кабінету Міністрів України, до речі, примітивно підготовлені, й тепер маємо парадокс – непідйомні суми за кубометр газу при нормах на зареєстровану особу. Виникає логічне питання – чому з такою тарифною вакханалією миряться міські та селищні голови – не хочеться вірити в те, що й вони мають від цього певний зиск або ж повністю поринули у виборчий процес.
…Українці ще не встигли оговтатися від платіжок з новими тарифами за газ, а відтак і за компослуги, як навесні цього року на нас очікує черговий сюрприз – з 1 травня ціна на газ для населення зросте на 15% до 9852 гривень за тисячу кубометрів. До речі, це одна з умов отримання в 2019 році ще двох траншів від МВФ на загальну суму 2,6 мільярдів доларів. Усвідомили логіку? Влада не може успішно будувати економіку, а потім підло заглядає в гаманці до своїх мешканців, продовжує забирати останнє і при цьому говорити, що мовляв рятуємо Державу від фінансової кризи. Так рятує, що українці заборгували за комунальні послуги приблизно 47 мільярдів гривень – це сума, яку два роки тому Уряд виділив на субсидії.
У світових країнах субсидії отримує до 10% сімей, але там застосовують комплекс заходів – це і утеплення будинків, і використання енергозберігаючих приладів. В нашій крані ми, на жаль, зупинилися у поступі й повірте, що розрекламована «акція» монетизації субсидій також в країні не виправдає себе, бо відсутня чітка схема робити. А там, де цього немає - виникає корупція та лобіювання певних інтересів. Втім впевнений, що нашій країні вдасться уникнути субсидійної катастрофи, якщо впровадити відповідний професійний менеджмент, а не виконувати сліпо доручення та вказівки міжнародних кредиторів.