«До найкращого конгрес-центру у пустелі ніхто не приїде»

Вже другий рік поспіль 6 квітня у світі відзначають день індустрії ділової гостинності (Global Meetings Industry Day). Львів став першим містом в Україні, де запровадили роботу Lviv Convention Bureau (яке також має більш офіційну назву ЛКП «Агенція з підготовки подій») - підрозділ міської ради, який опікується діловими подіями Львова (конференціями, конгресами, діловими зустрічами тощо). Його директорка Ліна Остапчук наголошує: «Бізнес починається із зустрічі. Бо так може початись все: із кави починається бізнес, чи конференція, чи просто якісь думки».

ZAXID.NET у розмові з Ліною Остапчук з'ясовує, чим відрізняється делегат конференції від звичайного туриста, і коли у Львові збудують новий конгрес-центр на кілька тисяч осіб.

***

Від початку роботи Lviv Convention Bureau які ставились плани перед собою? Чи досягнули ви їх?

ЛКП «Агенція з підготовки подій» (або Lviv Convention Bureau) була створена у листопаді 2013 року. Тоді ставили завдання (які залишились і зараз) промоції Львова на міжнародному та українському ринку як гідного місця для проведення великих форумів чи конференцій; збільшення кількості заходів ділової гостинності. Це довготривала робота, адже промоція не є однотерміновим заходом.

Нашим головним завданням є популяризувати Львів як новий цікавий напрямок для можливих ділових зустрічей. На українському ринку це трошки простіше робити, адже всі знають, що Львів – туристичне й привабливе місто. Коли ми говоримо про європейські чи світові виставки – там треба починати від самого початку: відкривати карту Європи, показувати, де є Україна і Львів. Ця робота, яка вже почалась, і я відверто тішусь, що Львів є в цьому світовому тренді.

Ліна Остапчук очолює Lviv Convention Bureau з 2014 року (фото LCB)

Ми зараз доганяємо той потяг, який у Європі давно рушив. Перше Convention Bureau у Європі запустили у 1969 році у Відні, у світі у 1896 році у Сполучених Штатах. В Україні таке бюро з’явилось лише у 2013 році, власне у Львові.

Відверто, було складно робити добру міжнародну промоцію у 2014 році, під час і після всіх революційних подій. Україна стала відомою, але не з тієї точки зору, з якої ми б хотіли. Треба було переконувати, що в нас можна проводити події.

Для нас важливо, що ми маємо цінні контакти по цілій Європі, зокрема, тих компаній, які потенційно зацікавлені у тому, щоб проводити свої конференції і виїзди у Львові. Великі компанії чимало подорожують, і вони вже об’їздили по кілька разів Париж, Барселону і Берлін. Тепер їм хочеться чогось нового. Щораз, коли ми є на виставках, люди кажуть майже одну й ту саму фразу: «Ми шукаємо нові напрямки, щоб був вау-ефект». І Львів, і Україна дійсно мають, чим здивувати.

Які події вдалось провести вже, або домовитись про їх проведення?

Конференції мають тривалий час планування. Це не фестивальний туризм, який промувати трошки простіше. Щонайменше, конференції плануються за рік, деякі – за 2-4 роки наперед. Зараз ми подаємо заявки на проведення конференцій. Деякі розглядаються, а дехто приїжджає до міста і кажуть: «Нам подобається, але…» Дві важливі міжнародні конференції, не буду називати які, не відбулись через погане авіаційне сполучення. Тому ті нові напрямки, які відкрились, нам дуже допомагають. Адже перше, що питають – це «як до вас доїхати?».

З тих нових, конференцій, які будуть у Львові цього року – це засідання ПЕН-клубу у вересні. Багато львів’ян зробили можливим те, що цей конгрес відбудеться у Львові. Там будуть письменники, журналісти, правозахисники, багато хто з них вперше побуває у Львові. Участь у засіданні візьме близько 150 делегатів, але всього приїде приблизно 250 учасників.

Оскільки ми є членами професійної організації ІССА, ще два роки тому ми подали заявку на проведення чергової зустрічі – і тепер активно до неї готуємось. Тож у серпні до Львова приїдуть делегати з 19 країн – зокрема, з Австрії, Німеччини, Польщі.

Однією з головних задач агенції - презентація Львова на професійних форумах та виставках (фото LCB)

В чому зиск для міста від таких подій? Бо виглядає так, ніби приїдуть люди, потиснуть один одному руки і роз’їдуться.

В першу чергу ділова гостинність – це індустрія знань. Коли до нас приїжджає якась конференція, на ній є цікаві спікери, це можуть бути навіть нобелівські лауреати. Один науковець такого рівня міг би зібрати тисячну аудиторію. Люди, які приїжджають до нас, діляться своїми знаннями. А знання коштують дорого, і, замість того, щоб тисяча людей мусила їхати закордон повчитись – до них приїжджає цей спікер і розповідає сам.

Ці люди (делегати, спікери, учасники) спілкуються між собою – і тоді зароджуються нові ідеї, з’являється інтелектуальний рух. Львів має в тому великий потенціал, бо у нас є багато університетів, а кожен університет є магнітом для подібних подій.

Якщо говорити про економіку, то делегати (чи бізнес-туристи) витрачають більше, ніж туристи, які приїжджають на відпочинок. Звичайний турист витрачає сімейний бюджет, він завжди рахує свої витрати. Делегат конференції часто подорожує або за рахунок компанії, або за грантові кошти. Це люди трошки вищого достатку: дуже часто вони подорожують літаками, зупиняються у готелях вищого класу, відвідують ті ресторани , куди не ходять відпочинкові туристи. І за час конференції в економіку міста вливаються кошти, які надходять на дуже цільові послуги. Наприклад, послуги перекладачів, кваліфікованих менеджерів, спеціального супроводу – тобто, залучаються галузі, які не працюють для відпочинкових туристів.

Найбільше заходів у Львові відбувається у галузях науки, медицини та ІТ (фото Lviv IT Arena)

Цього року ми будемо запускати проект, який ще ніхто в Україні не робив – будемо рахувати економічний ефект від проведення у місті конференцій. Вже є методологія, лишилось її запустити. Метою є не тільки дізнатись, скільки грошей витрачає делегат, але й у яких сегментах. Ми хочемо показати, що в секторі конференц-індустрії працює набагато більше людей, ніж це здається на перший погляд. Є більше 28 професій, які обслуговують цей ринок.

Конференц-індустрія вирівнює сезонність туризму. У Львові є пікові періоди: наприклад, влітку чи восени відбувається чимало відомих фестивалів, коли місто все заброньоване. А від початку листопада до середини грудня, коли в місті небагато подій, є ідеальний час для конференцій. І це нормальна тенденція у всьому світі. Це допомагає розвантажити місто, а туристичному бізнесу немає потреби звільняти працівників, адже сезонність вирівнюється.

Чи достатньо у Львова інфраструктури для цього?

Для тих конференцій, які відбувається зараз, інфраструктура вже дійшла до певної межі. Найчастіше події відбувається у тому сегменті, які Львів ще може охопити: 200-500 людей. Але якщо, скажімо, ми хочемо провести подію на 1200 – 2000 людей, то це вже буде проблема. З готелями у нас все гаразд, але от посадити 2000 делегатів в одному місці буде складно.

У плані міста є будівництво багатофункціонального комплексу, який складатиметься з конференційної, виставкової та концертної частини. Часто конференції супроводжуються виставками, зокрема, медичні. Ми також розуміємо, що конференції відбуваються не постійно, а у міста є потреба в концертних майданчиках. Тому цей комплекс має бути багатофункціональним і відповідати різним вимогам та потребам.

І на якій стадії цей комплекс?

Минулого року міська рада на сесії прийняла ухвалу про резервування земельної ділянки біля стадіону «Арена Львів». Ця ділянка є доброю з точки зору логістики, бо вона не в центрі міста (тобто, не буде створено додаткових проблем з транспортом), і близько до аеропорту.

Минулого року міжнародна компанія JLL виграла тендер на виготовлення техніко-економічного обґрунтування. Вони вже проаналізували потреби ринку, вивчили іноземний досвід подібних комплексів і в червні ми маємо отримати кінцеві результати, які також включатимусь і бізнес-модель, за якою має управлятись цей комплекс. Після цього вже можна буде починати шукати інвестора чи партнера, адже це великі кошти – проект довготерміновий, але необхідний не лише місту, а й регіону.

Коли цей центр міг би прийняти першу конференцію?

Скажу так: саме будівництво комплексу не є довгим, воно займає 1,5-2 роки. Питання, коли ми почнемо це робити. Але це залежить від коштів та інших обставин. Ми зараз робимо максимально все, щоб була напрацьована готова концепція, яка б відповідала міжнародним стандартам. Як тільки вона буде готова, слід приймати рішення, виділяти кошти і залучати партнерів. Тоді відразу можна починати будівництво.

Lviv Convention Bureau все таки організовує події чи виступає посередником між організаторами і містом?

Ми не є організаторами – нашого ресурсу не достатньо. Павло Шеремета якось пояснював дуже простий принцип «Треба знайти і усунути точки болю споживачів». Наприклад, у нас є організатори автомобільної конференції з Кореї, і вони просили допомогти їм на місці. Зрозуміло, що для них (з Кореї) знайти надійних партнерів у Львові може бути складно – для нас це простіше, тому ми можемо це зробити для них. Але ми не організовуємо події безпосередньо. Щодня у Львові може відбуватись до десяти конференцій. Тому нашим завданням є зняти ці точки болю там, де це можливо. Ми допомагаємо зміцнити конференцію, даємо нові ідеї. Якщо делегати будуть щасливі, отже, й організатори щасливі – отже, вони захочуть повернутись до Львова.

«Міжнародні компанії шукають щось нове, і Львів має, чим здивувати» (фото LCB)

Правильно розумію, що ваша робота є частково міжгалузевою?

Ми знаходимось на перетині різних галузей. Тому що конференція не є просто зустріччю, вона має свої цілі і повинна досягати результатів, які визначили організатори. Конференц-індустрія не є туризмом. Туризм – це коли ти взяв наплічник чи валізу і поїхав відпочивати. Делегати їдуть з діловою метою. Через те, що вони користуються готелями та літаками, їх часто зараховують до туристів. Але це різні сфери, які часто перетинаються.

Ми не можемо закликати делегатів до міста, яка не є туристично привабливим. Тому ми тісно співпрацюємо з управлінням туризму, відділом промоції. Львів цікавий тим, що після події ти маєш багато можливостей щось подивитись після конференції: погуляти цікавим містом, випити смачної кави, відвідати фестиваль чи музей. Конференц-індустрія може розвиватись лише у містах, де вже є добре розвинутий відпочинковий туризм, є відповідна інфрастуктура. Проте можна побудувати найкращий конгрес-центр у пустелі, але туди ніхто не приїде – бо там немає, що робити окрім самої конференції.

Які зараз найпопулярніші локації Львова?

Найчастіше конференції відбуваються у готелях – бо вони надають повний комплекс послуг. Але зараз цінуються незвичні локації. Люди шукають щось нове: або щоб на даху ріс сад, або шукають старі, закинуті місця. Вибуховим став досвід трамвайного депо, коли там відбувалась презентація фестивалю LvivMozArt. Нас питають: як, коли там можна щось провести? Ми зараз складаємо перелік таких місць. Скажімо, це завод «РЕМА», трамвайне депо, клуб FestRepublic, навіть деякі дахи. І це не лише для конференцій – навіть для ділових зустрічей.

Презентація фестивалю LvivMozArt відбулась у приміщенні трамвайного депо на вулиці Сахарова (фото LvivMozArt)

Чи показала свою ефективність програма Почесних Амбасадорів?

Я мала нещодавно зустріч із Матіасом Брантом, представником Німеччини, з компанії GIZ. Він працював з містом ще до Євро-2012. Ми напрацювали ряд ідей, що робити Львову для поглиблення співпраці з німецьким ринком. Амбасадор Нікодем Щигловський з Литви – з ним ми працюємо по авіаперевезеннях, розширенню мережі авіарейсів до Львова. Цього тижня, спільно з польською компанією LOT, привозимо представників різних компаній, які розглянуть Львів як місто для майбутніх корпоративних зустрічей – і LOT дає безкоштовні квитки завдяки роботі нашого амбасадора Марека Славатинця. Наприклад, Ірина Ключковська проводить цього року Конгрес українців у Києві, але після цього вони їдуть до Львова. І таких прикладів є багато, боюсь зараз когось не назвати. Ця програма цілком виправдовує наші очікування

Коли оголосили нові рейси Ryanair, частина людей застерігала, що замість бізнесменів та ІТшників, завдяки лоукостам до нас приїдуть п’яні британці на дешеве пиво. Чи це не вплине негативно на образ Львова?

Я би не акцентувала увагу на тому, чи це лоукости - це лише засіб транспортування. Це один зі способів зв’язку зі світом. У Європі чи США переліт літаком є так само звичним, як для нас – маршрутка. Для нас така «повітряна маршрутка» довгий час була недоступною.

Звичайно, ризик є. Мені здається, треба правильно позиціонувати місто. Коли Львів вносять до списків найдешевших міст Європи – не треба з того тішитись, це говорить більше про наші проблеми в економіці. Львів – це європейське, культурне місто. Важливо, щоб воно було наповнене подіями, такими, як конгрес ПЕН-клубу, LvivMozArt, Alfa Jazz Fest. Частка туристів, які приїжджатимуть просто на пиво, завжди буде. Але не потрібно говорити про Львів, що тут дешево. Сподіваємось, що з новими подіями ми зможемо захопити нових культурних та ділових туристів, які приїдуть до Львова.