Археологи виявили біля Дубенського замку знахідки давньоруськиого періоду
Дослідники знайшли артефакти Х–ХІІІ ст.
Під час досліджень довкола Дубенського замку археологи знайшли матеріал руської доби. Їхні дослідження ще раз доводять те, що фортецю почали будувати не на порожньому місці: знахідки свідчать про заселеність цієї території і в попередні століття. Про підсумки розкопок розповіли у Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно.
Матеріали давньоруського часу датуються приблизно періодом літописного міста Дубен. Дослідники знайшли бронзовий хрестик, наконечник ременя, пряслице. Кераміка від Х до ХІІІ ст. свідчить про активну обжитість території, що пізніше стала подвір’ям замку, вважають у заповіднику.
Знахідки на території Дубенського замку
Керівник досліджень, провідний науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний заклав два невеликі шурфи у центральній частині, щоб дослідити, яким було дорожнє покриття дворища від початку будівництва бастіонного замку у перших десятиліттях ХVІІ століття. Цим дорожнім покриттям ходили та їздили князі Острозькі та їхні спадкоємці, розповідають у заповіднику.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleШурф заклали на відстані 10 метрів від в’їзної брами на території замку, що ніколи раніше не досліджувалася. Там виявили рештки дерев’яного настилу у вигляді дощок поверх горизонтальних колод, які датують першою половиною ХVІІ ст. З-під землі дістали розвал керамічного горщика періоду будівництва замку. Як припускають дослідники, знайдену посудину могли використовувати для забезпечення харчами будівничих.
У другому шурфі дослідники натрапили на добре збережене мощення з вапняка. Кам’яну бруківку виклали на суглинок.
Бруковане мощення на подвірʼї бастіонного замку в Дубні (фото Юрія Пшеничного)
В оборонному рові замку археологи зафіксували раніше невідомі особливості конструкції першого мосту бастіонного замку. Глибина рову на цій локації сягнула на 3,7 м нижче від поверхні теперішнього рову. Значна кількість річкових молюсків та черепашок свідчить про ознаки води у цьому місці.
Фахівці натрапили на опору старого мосту зі слідами реконструкції, ймовірно, у середині ХVІІІ ст., коли замок активно перебудовували. Для довговічності конструкції будівничі закріпили кам’яну опору дубовими жердинами.
«Можна припустити, що відкопана опора – не єдина у цьому місці, і усі вони не були суцільні, а розташовувались попарно. І таких пар, ймовірно, було до шести – вони не мали аркоподібного завершення, а представляли собою кам’яні стовпи. Дослідникам також відкрились дубові палі, які підтримували проміжки між кам’яними опорами», – розповідають у заповіднику.
фото заповідника
Окрім знахідок кераміки давньоруського часу, тут знайшли також люльку та срібний ґудзик ХVІІ ст. від кунтуша чи жупана, дрібну монету ХVІ ст., кераміку ХVІІІ–ХІХ ст.





