Археологи виявили на Пліснеському городищі оборонну споруду Х ст. із залишками підлоги

Археологи дослідили на Пліснеському городищі ділянку за валом пʼятої лінії оборони, що датується IX–X століттями. Під час цьогорічних розкопок науковці виявили залишки військової споруди, а також нові артефакти. Про них розповіли в історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ».

Учасники експедиції знали про існування прибудови до оборонного валу з внутрішнього боку укріплення, її досліджували і раніше. Це була споруда, зведена із великих стовпів, колод та брусів для каркасу, яка, ймовірно, була для службового (мілітарного) користування. Водночас несподіваною знахідкою стали сліди підлоги, облаштованої на розколотих деревʼяних колодах. Самі деревʼяні конструкції не збереглися, однак про їхнє існування свідчать характерні поздовжні сірі смуги на долівці споруди.

На рівні підлоги археологи також знайшли фрагменти керамічного посуду X століття, тригранний наконечник стріли та кістки тварин, які, ймовірно, є залишками харчових відходів.

«Заповнення обʼєкта вказує на те, що його одномоментно засипали наприкінці Х ст. Якраз на цей час маємо в літописі згадку про похід князя київського Володимира Святославовича на хорватів», – розповіли у заповіднику.

Як уточнили ZAXID.NET у заповіднику, з ХІ ст. територію довкола засипаної будівлі продовжували використовувати, проте оборонні укріплення більше не відновлювали. Там звели навіс, яким користувалися впродовж ХІ–ХІІ ст., а потім він згорів, залишивши по собі слід від центрального стовпа та згарище. Пізніше, у ХІІ–ХІІІ ст., на місці згарища влаштували смітник, куди викидали каміння, вимазку від печей, уламки керамічних горщиків та посудин, колоті та обпалені кістки тварин. А на внутрішньому схилі валу було наземне зрубне житло.

фото заповідника

Серед інших цьогорічних знахідок – велика кількість фрагментів керамічного посуду, вимазка з відбитками дощок, два ножі, монета боратинка, дверний ключ, фрагмент долівкової плитки, якими викладали підлогу у церквах ХІІ–ХІІІ ст.

Дослідження на Пліснеському городищі тривають. Наразі учасники експедиції розпочали монтаж навісу над розкопом біля давніх пліснеських жител, що дозволить продовжити археологічні роботи.

Пліснеськ – давньослов’янське поселення площею у 250 га з великим язичницьким культовим центром і 7 рядами оборонних валів та зовнішньою лінією захисту. Від VII ст. там жили слов’янські племена карпатських хорватів, яких у 993 році завоював князь Володимир Великий. Місто відродилося у складі Русі, аж доки його не спалили монголи у XIII столітті. Як древнє місто Пліснеськ виглядало в час свого розквіту в X ст., можна переглянути за допомогою 3D-реконструкції. А одяг давніх мешканців Пліснеська відтворили на основі знахідок.