Експерти розповіли, коли в Україні можлива «арабська весна»
Відсутність послідовної державної політики українського керівництва у сфері безпеки на тлі ескалації системної кризи всередині країни, а також сучасних зовнішніх викликів загрожує можливою реалізацією в Україні сценарію "арабської весни", заявляють європейські та українські експерти сектора безпеки.
Ці оцінки було озвучено під час організованого Центром Разумкова та Женевським центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF) міжнародного круглого столу "Реформи сектора безпеки України: черговий етап" у Києві у вівторок, пише Інтерфакс.
Так, за оцінками експерта британського Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймса Шерра, імовірність "арабської весни" в Україні - це той "песимістичний сценарій" розвитку подій за умови, що українська влада не змінить свого ставлення до негативних системних процесів усередині країни, а недовіра та відчай населення виллються в громадський протест.
Реалізація цього сценарію в Україні, вважає Д.Шерр, тим імовірніша, враховуючи, що в Україні немає "чіткої" системної опозиції, а в секторі безпеки, за його словами, спостерігається процес відпливу професіоналів.
"Падіння професіоналізму в секторі безпеки знижує ймовірність, що цей громадський протест отримає адекватну реакцію з боку влади", - сказав він.
Водночас, вважає Д.Шерр, сьогоднішні відносини Україна-НАТО стали "технічними та формальними": "цим відносинам бракує духу, теплоти та переконливості", - заявив він.
Думку європейського експерта поділяє екс-заступник голови СБУ (1996-1999 рр.) Олександр Скибінецький.
За оцінками О.Скибінецького, загрози "песимістичного сценарію" в Україні визначають підходи влади до реалізації держполітики у сфері безпеки.
Пояснюючи свою думку, О.Скибінецький сформулював ключові негативні чинники, які створюють названі загрози.
"Перше: сектор безпеки України не реформовано, і на сьогодні він не відповідає потребам держави. Друге: силові структури часто використовуються не за призначенням і за межами їх компетенції. Третє: призначення на керівні посади силового блоку здійснюються не за професійною ознакою, а насамперед за ознакою особистої відданості та за принципом персональної зацікавленості. Четверте: спокуса використовувати спеціальні служби та правоохоронні органи в політичних інтересах не збалансована "системою стримувань і противаг". П'яте: демократичний і громадський контроль у секторі безпеки практично "зведено нанівець",- уточнив екс-заступник голови СБУ своє бачення ситуації в секторі безпеки.
"Головний висновок: із таким підходом до політики у цій сфері країна йде не лише до диктатури, а й до того песимістичного сценарію, про який тут говорили", - наголосив експерт.