Експертів КНДІСЕ підозрюють у фальсифікації доказів у справі ексгенерала СБУ Вітюка

НАБУ та САП оголосили підозри судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України, які, за версією слідства, склали завідомо неправдиві висновки щодо вартості елітної нерухомості дружини топпосадовця Служби безпеки України. Про це 16 жовтня повідомила пресслужба НАБУ.

За даними Центру протидії корупції, у справі фігурує квартира дружини Іллі Вітюка. У грудні 2023 року Юлія Вітюк придбала квартиру площею майже 200 м² в елітному житловому комплексі Києва за 21,6 млн грн. При цьому за договором її вартість умисно занизили до 12,8 млн грн.

У квітні 2024 року адвокат подружжя ініціював проведення оціночно-будівельної експертизи в КНДІСЕ. У травні того ж року експерти інституту видали висновок, у якому, за версією слідства, штучно занизили вартість квартири до 12,25 млн грн. Для порівняння використали дешевші об’єкти нерухомості замість пропозицій у тому самому житловому комплексі. Надалі захист використовував цей документ як доказ у НАЗК, НАБУ та суді.

У травні 2024 року детективи НАБУ в межах кримінального провадження щодо придбання квартири призначили комісійну експертизу. 11 листопада її відкликали з проханням повернути матеріали без виконання.

«Попри це експерти продовжили своє дослідження. Вони узгодили обмеження вартості об’єктів для порівняння не вище 2500–2600 доларів. США за м² (замість ринкових 3000 доларів) та свідомо обирали найдешевші пропозиції від 1550 доларів, при цьому ігнорувавши інші наявні аналоги», – ідеться в матеріалі.

На початку грудня 2024 року експерти підписали висновок, однак датували його 8 листопада – тобто датою до відкликання експертизи детективом НАБУ. Копію документа детективи отримали не від КНДІСЕ, а від адвоката високопосадовця.

Слідство вважає, що дату умисно було зазначено неправдиво та використали картку, створену раніше для іншого документа.

Підозри отримали заступник завідувача одного з відділів КНДІСЕ та ще двоє експертів установи. Їм інкримінують складання неправдивих висновків для суду та НАБУ зі штучним створенням доказів на користь захисту, а також складання завідомо підробленого офіційного документа за попередньою змовою групою осіб.

За даними ЦПК, на початку серпня детективи НАБУ в межах вказаного розслідування проводили обшуки у ексдиректора КНДІСЕ Олександра Рувіна.

​​У НАБУ додали, що подібні маніпуляції з доказами були б неможливими за умови функціонування експертної установи при НАБУ.

«Керівництво Бюро вже кілька років поспіль наголошує на критичній необхідності створення незалежної експертної інституції. Це дозволило б усунути корупційні ризики, унеможливити зовнішній тиск на експертів та суттєво підвищити ефективність досудового розслідування у справах щодо топкорупції», – зазначили у відомстві.

Нагадаємо, 2 вересня 2025 року НАБУ та САП повідомили Іллі Вітюку про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ) та декларуванні недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2 ККУ). Водночас в СБУ заявили, що оголошення підозри бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку є помстою з боку НАБУ та САП за затримання Службою кількох співробітників НАБУ наприкінці липня того ж року.

Раніше, у травні 2024 року, Володимир Зеленський звільнив Іллю Вітюка з посади очільника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

У вересні 2026 року Вищий антикорупційний суд оголосив перерву у підготовчому засіданні у справі Іллі Вітюка. Причиною стало клопотання його захисту про направлення справи до іншого суду. ЦПК звинуватив ексгенерала СБУ у спробі уникнути розгляду справи у ВАКС.