Реставратори показали відновлені розписи Голубовичівської кам’яниці у Львові

Голубовичівська кам’яниця, яка розташована на перетині вулиць Ставропігійської та Вірменської у Львові, поєднує зразки архітектури готики і ренесансу. Впродовж століть вона змінювала свій вигляд. Бюро спадщини розповіло її історію і показало цінні розписи, які дочекались до наших часів.

Реставрація інтер’єру цієї пам’ятки архітектури триває вже понад чотири роки. Головним архітектором проєкту є Юрій Дубик, художник-реставратор – Андрій Почеква.

Цю ділянку вул. Вірменської забудували ще в середньовічні часи, але часті пожежі знищили готичні будівлі, на їхньому місці відбудовували вже ренесансні будинки. Спершу вони були двоповерховими, пізніше добудовували третій поверх. Будинки оздоблювали різьблені портали з білого каменю, стелі з відкритими дерев’яними балками, поліхромне оздоблення стін, каменю та дерева.

Розписи минулих епох

Кам’яниця називається Голубовичівською за прізвищем перших власників. Вони володіли земельною ділянкою від сучасної вул. Ставропігійської до вул. Вірменської. Кам’яниця складалася з двох частин: основна виходила на Ставропігійську, а тильна офіцина була ближче до Вірменської.

У XVIII столітті її власниками були переважно вірменські родини, вони розділили ділянку на дві частини. Але на межі XVIII-XIX століть їх знову об’єднали, це вплинуло на сучасний вигляд.

У 1881 році новий власник Франц Йох надбудував третій поверх і встановив новий вогнетривкий дах. Своє ім’я він увічнив монограмою «F. I. 1881» на кованій огорожі балкона другого поверху.

Рік та ініціали власника на балконі (фото з Вікіпедії)

Під час сучасних досліджень у приміщеннях виявили готичне мурування з характерним чергуванням ложкової та тичкової кладки цегли з широкими швами, що збереглися з XVII століття. Фахівці розчистили склепіння та білокам’яні ренесансні обрамлення.

«У сінях нам вдалося зберегти й відновити розети на хрестових склепіннях, які є автентичними з XVII ст. Тож я припускаю, що кам’яниця вже могла функціонувати від вулиці Вірменської у XVII столітті. Про це свідчать збережені фрагменти поліхромного декору на другому ярусі будівлі», – зазначає головний архітектор проєкту Юрій Дубик.

У підвалі будівлі виявили систему пластового дренажу XIX ст., яка допомагала регулювати рівень ґрунтових вод, складалася з мережі каналів, що спрямовували воду до магістрального колодязя, звідки вона відводилася до міської каналізації.

Під час реставрації фахівці розчистили низку розписів. На першому поверсі відновили частково збережені фрагменти альфрейного розпису, характерного для кінця XIX ст. Ренесансні розписи заховані під шарами пізніших 16-18 нашарувань.

Другий поверх будівлі перекритий різьбленими дерев’яними балками з модрини, які датовані 1619 роком.

«За формою балок і збереженим стінописом можна досить точно визначити період будівництва кам’яниці. Балки виглядають оригінальними, а їхнє фарбування ідентичне тим пігментам, що використовувалися для настінних розписів. Це означає, що вони буквально з одного флакона», – пояснює художник-реставратор Андрій Почеква.

Стан дерев'яних балок стелі до реставрації

«Вони належать до різних епох і стилів. Тому поєднання цих елементів стало справжнім викликом. Це стосується як конструктивних деталей, так і розписів, що збереглися на колонах між вікнами, стінах та фризах. Завданням реставрації було представити їх максимально автентично, у контексті їхньої епохи. Тому ми обрали концепцію, яка дозволяє відтворити цілісність цього простору, і вважаю, що це рішення було правильним», – каже реставратор.

Голубовичівська кам’яниця розташована на вулиці Вірменській, 32. Вона датується XVII ст, але її зовнішній вигляд тяжіє до класицизму, який був популярний в період Австро-Угорської імперії. У будинку мешкали вікарії вірменської церкви, пізніше церква продала кам’яницю вірменським заможним родинам.

Фото Ірини Колодки/Бюро спадщини Львова