На хресній ході у Римі українка і росіянка представлять «братні народи»

Цього тижня у католиків світу триває страсний тиждень. У Велику п’ятницю, 15 квітня, у римському Колізеї відбудеться традиційна хресна хода за участі Папи Римського. Та цього року Ватикан придумав оригінальний, на його думку, сценарій. І знущальний – на думку українців.

«Історії, радощі та труднощі сімей представлені у 14 стаціях цьогорічної Хресної дороги», – анонсує Радіо Ватикану. Під час ХІІІ стації, присвяченої у цій версії роздумам про смерть Ісуса на хресті, хрест триматимуть сім’ї українки Ірини та росіянки Альбіни, що разом працюють у госпісі. Дійство супроводжуватиметься такими роздумами-молитвами:

«Навколо – смерть. Здається, що життя втрачає цінність. Все змінюється через лічені секунди. Існування, перебіг днів, безтурботний зимовий сніг, забирання дітей зі школи, робота, обійми, дружба… все. Несподівано все втрачає цінність. “Де Ти, Господи? Де Ти сховався? Ми хочемо свого колишнього життя. Чому все це? Якою є наша провина? Чому Ти нас покинув? Чому Ти покинув наші народи? Чому Ти в такий спосіб розділив наші сім’ї? Чому ми втратили бажання мріяти та жити? Чому наші землі стали такими ж темними, як Голгота?”. У нас не залишилося сліз. Гнів поступився місцем зневірі. Господи, де Ти? Промов серед мовчання смерті та поділів і навчи нас творити мир, бути братами й сестрами, відбудувати те, що бомби хотіли би знищити».

У Ватикані розповідають, що обидві жінки ще 20 років тому залишили свої країни і приїхали в Італію. Тож, виникає запитання – як вони можуть представляти Україну і Росію?

«Українець – це не просто паспорт чи формальне місце народження. Це ДНК людей, які б’ються за свободу, проливають свою кров за свободу і сьогодні кожного дня помирають в боротьбі зі злом, ім’я якому – росія», – коментує керівниця Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ Олена Кулигіна.

Реакція на «братство»

Новина про такі плани Ватикану обурила українців. Віряни РКЦ та УГКЦ, що підпорядковуються Святому Престолу, стали звертатись до своїх єпископів з проханням завадити задумам Ватикану, що є зневагою українців, які потерпають від знущань, гвалтувань та масового винищення росіянами.

Самі учасниці дійства в інтерв’ю італійським ЗМІ, що цитує Олена Кулигіна, просувають наратив про «братні народи» і «мир». Так, росіянка Альбіна каже: «Це дві братські країни, і я вірю, що в найближчому майбутньому дружба і любов між цими двома народами будуть продемонстровані ще не раз. Я вірю, що найближчим часом, як і ми з Іриною, Росія та Україна теж навчаться жити в мирі, підтримувати один одного. Жити однією сім’єю».

Ірина не відстає: «Ми сподіваємося, що мир може повернутися і, перш за все, мир між нашими народами. Цей конфлікт не хотів народ. Ми брати. Ми два близьких народи, у яких багато спільного. Те, що ми бачимо, – це величезне насильство. У нас багато спільного: сім’я, дружба. Багато відносин, які об’єднують наші народи. Ця війна руйнує те, що наші народи побудували. Я не думаю, що ця війна зруйнує всі стосунки. Між нами занадто міцні узи».

Посол України у Ватикані Андрій Юраш заявив, що Посольство вже намагається пояснити Ватикану що цей задум – хибний.

«Українське Посольство при Ватикані розуміє та поділяє загальну стурбованість української та багатьох інших спільнот щодо ідеї зібрати разом українську і російську жінок, щоб нести Хрест під час П‘ятничної Хресної Дороги у Колізеї. Зараз ми працюємо над цим питанням, намагаючись пояснити неможливість його реалізації та очікувані наслідки», – написав він у Facebook.

Його дружина Діана Юраш зазначила, що пропонований Ватиканом сценарій – не гуманний.

«В усіх сенсах: і через використання етнічного походження жінок, далеких від своїх історичних батьківщин не лише географічно, але й ментально; і через благі наміри, якими вистелена дорога нашого персонального пекла під назвою «Війна росії проти України», – написала вона.

«Звертаюся з проханням: нехай хрест понесуть люди, які змогли виїхати з Маріуполя; нехай хрест понесе мер Мелітополя Іван Федоров, який був арештований росіянами, підданий тортурам, але згодом визволений Україною… Зрештою, і Президент України Володимир Зеленський міг би нести цей хрест під час Хресної дороги у Римі. А разом з ним буде нести вся Україна і весь цивілізований світ. Світ, який просить Бога, про перемогу над злом», – додала Діана Юраш.

«Жертва і гвалтівник несуть хрест разом?»

Тележурналіст Вадим Карпяк каже, що все менше розуміє позицію Папи, який, до того ж, «твітнув», що у «цій війні винні ми всі».

«Але найбільший страх у мене викликає відірваність святого престолу від реальності. Робити спробу примирити гвалтівника і його жертву в процесі згвалтування – це понад моє розуміння. В моєму уявленні обов'язок християнина в тому, щоб поборювати зло, а не старатися його примирити з добром. Якщо ж ні, то вважайте мене єретиком», – написав він.

«Ні серцем, ні розумом не можу сприйняти інформацію про те, що у Колізеї цього року на Хресній дорозі хрест будуть нести українка і росіянка. ЯК? ЖЕРТВА І КАТ? Як це пояснити родичам убитих, жертвам тортур, закатованим, гнаним і, зрештою, кожному з нас?», – написала директорка Міжнародного Інституту освіти і культури Ірина Ключковська.

«Шокуюче? Огидно? Підло? Але з найкращими намірами, з великим гуманітарним посланням миру. Може є ще час, ще можна вплинути на Ватикан, щоби змінили цю недолугу ідею? Пояснити твердолобим любителям Росії і Путіна, що не можна порівнювати страждання сімей, яких нищить підлий агресор із сім’ями цього агресора? Католики всього світу хочуть молитися, дивлячись Хресну Дорогу, а не стримувати бажання плюнути в екран телевізора», – висловився політик і громадський діяч Богдан Панкевич.

Доктор філософських наук, професор кафедри богослов'я та релігієзнавства НПУ ім. Драгоманова Юрій Чорноморець нагадує, що одного разу Ватикан «промовчав» про фашизм.

«Папи Іван Павло ІІ і Бенедикт XVI прямо писали, що католицька церква зробила згубну для себе помилку, коли мало протестувала проти фашизму. Бо курії в часи Другої Світової війни та перед нею здавалося, що вони сказали достатньо, а коли виявилося, якими дійсно були злочини фашизму, то все сказане виявилося практично як мовчання. І це при тому, що боялися радикально засудити фашизм, щоб не лити воду на млин комунізму. Тепер немає ніякого комунізму. Тепер лише є фашизм Росії та цивілізований світ. І є ясна агресія Росії проти цивілізованого світу – вони ж так і говорять, що воюють із всім Заходом, просто зараз – в Україні», – коментує він.

За словами Юрія Чорноморця, те що Ватикану бракує духу засудити Путіна і визнати Росію агресором, призведе до катастрофічних наслідків для РКЦ – храми будуть пусті не лише в Європі, а й вже скрізь по світові.

«Це просто катастрофа для історичного християнства і катастрофа, для якої не було причин. Боже, зглянься на Папу і Ватикан, нехай хоч зараз, на краю безодні, зрозуміють, що таке сьогоднішня Росія і чому примирення буде можливе лише після її розпаду чи повної денацифікації», – додає він.

Не може хрест одночасно нести і Пилат, і Христос

Проти ідеї об’єднати у Хресній дорозі Україну та Росію висловились не тільки світські діячі, а й представники Церков.

За інформацією релігієзнавця і керівника РІСУ Тараса Антошевського, римо-католицькі єпископи України вже звернулися до Нунція (Посла Ватикану в Україні). Олена Кулигіна також говорить, що єпископи роблять все можливе, щоби донести неприйнятність такого жесту Ватикану.

«Не хочу бути нікому суддею та не буду оригінальним, коментуючи сценарій Хресної Дороги на Велику П’ятницю у Колізеї. Розділяю думку багатьох співвітчизників, що тематика ХІІІ-го стояння у ньому скоріш завдає болю, ніж єднає воюючі народи, тим більш, що Росія не припиняє своїх агресивних планів. Сам у собі цей жест примирення є добрим, але його деталі можуть бути не зрозумілими і не прийнятними тими, хто потерпає тепер від агресора», – сказав єпископ Києво-Житомирської дієцезії РКЦ Віталій Кривицький.

Він додав, що за останню добу зробив все можливе, щоб «донести про невідповідність цього літургійного жесту у контексті жахливої війни та планованого її можливого загострення», а решту «віддає Богу».

Голова УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) зазначив, що до нього надійшло багато запитів від вірян і він вважає, що такий сценарій Хресної дороги, де об'єднують Україну і Росію, є не на часі і ображає українців.

«Вважаю таку ідею невчасною, двозначною та такою, що не враховує контекст військової агресії росії проти України. Для греко-католиків України тексти і жести ХІІІ стації цієї Хресної дороги є незрозумілими, а навіть образливими, особливо в контексті очікуваного другого, ще більш кривавого наступу російських військ на наші міста і села. Знаю, що і наші брати римо-католики поділяють ці думки та переживання», – прокоментував Глава УГКЦ.

«Не можна на Хресній Дорозі співставляти добро зі злом. Не може Хрест Христовий на Хресній Дорозі нести водночас Пилат і Ісус, хоча обидвоє ніби беруть у цьому участь, але тим, хто несе Хрест є Христос, а тим, хто віддає його на муки є Пилат. І не можна ставити у одній позиції Пилата і Ісуса, бо це несправедливість, фальш. Бо так само, то можна зробити Хресну Дорогу, посилаючись на терпіння Другої світової. І одну зі стацій, умовно, дати нести Гітлеру і Сталіну. І це буде зневага самого Ісуса, який перебуває на Хресті і страждає за людський рід», – прокоментував синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юстин Бойко.

Отець-єзуїт В’ячеслав Окунь також нагадує, що «Ісус не ходив до Пилата домовлятися про перемир’я».

«Він вибрав правду, бо був Правдою. (Він) Не дзвонив до Пилата, не їздив до його резиденції, не висилав своїх посланників на перемовини, не проводив телемости, не намагався замилити йому очі, щоби врятувати своє життя. Чомусь серед всіх варіантів Він вибрав Правду, а не дипломатію.

P.S. На хресну дорогу у Колізеї треба було запросити 9-річну Сашу, яка через війну втратила ліву руку, і яка перебуває на лікуванні саме тут, у Римі. Вона це заслужила. В неї залишилась ще одна рука, якою вона може нести хрест», – написав він.

Прокоментував подію і архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ, речник Священного Синоду Євстратій Зоря. У своєму дописі він запропонував уявити що Хресна дорога відбувається у 1943 році, а хрест несуть німкеня і полька. Він зазначив, що Ватикан завжди знаходить пояснення своїм словам та, серед іншого, навіть ігноруванню найбільшої релігійної громади України і постійному пошуку контактів з російською церквою.

«Я розумію, що глобальній структурі з досвідом життя, який вимірюється століттями, доводиться рахуватися з численними «але», «з одного боку – з іншого боку», тощо. І розуміючи, радію, що можу написати ці міркування без необхідності зважати на такі речі. Не маю потреби плекати сподівання на співпрацю з Москвою. Не потребую (...) богословського обґрунтування, чому вбивця і жертва символічно мають зрівнятися.

Мені достатньо слів Христа: «так – так, а ні – ні», – підсумував архієпископ.