Інтернет-поразка Віктора Орбана
Світ

Інтернет-поразка Віктора Орбана

Після масових акцій протесту уряд Угорщини відмовився від податку на інтернет

Любко Петренко, 31 жовтня 2014 350 0

Угорський уряд відкликав з парламенту – Народних зборів – законопроект про запровадження податку на інтернет. Таким чином Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та очолювана ним правоконсервативна партія Fidesz зазнала першої суспільно-політичної поразки з часу свого другого повернення до  влади в травні 2010 року.

Для розуміння суті цієї події варто коротко описати історію самої партії Fidesz. Спершу було створено громадську організації з такою ж назвою. Це відбулося ще 30 березня 1988 на хвилі новітньої «Весни народів», натхненної горбачовською Перебудовою.  Перших засновників було 37 – демократично, проєвропейськи й антикомуністично налаштованих студентів. Сама назва є мадярською абревіатурою від Fiatal Demokraták Szövetsége (Альянс молодих демократів).

Організація на той час була доволі прогресивною й демократичною. Своє головне завдання її члени вбачали в боротьбі рештками  тоталітарного комуністичного минулого в країні. Fidesz активно контактував з молодіжними рухами за кордоном, зокрема неодноразово відбувалися зустрічі його членів з представниками українського Студентського братства.

1990 року громадська організація перереєструвалася як партія й взяла участь у перших у пострадянській історії Угорщини вільних парламентських виборах.  Fidesz  здобув прихильність 8,95% голосів виборців. Це дало йому можливість  сформувати власну фракцію в Національних зборах, до неї увійшло 22 депутата. 1992 року партія вступила до Ліберального інтернаціоналу.

Та згодом у Fidesz починається внутрішньопартійна боротьба за владу. Фронду очолив Віктор Орбан котрий тоді обіймав посаду віце-президента партії. Врешті-решт йому вдалося перемогти тодішнього лідера партії Габора Фодора.  

І це була не просто зміна особистостей на партійному Олімпі. Справа в тому, що Фодор був палким прихильником ліберального шляху партії, Орбан же очолював правоконсервативне партійне крило. Зрозуміло, що зміна в керівництві позначилася й на політичному курсі Fidesz, він був суттєво зміщений вправо.

Саме тому значна частина ліберально налаштованих фідесівців на чолі з Фодором покинула партію, перейшовши в Альянс вільних демократів. Цей розкол спершу призвів до падіння електорального рейтингу партії. Наприклад на виборах 1994 року Fidesz отримав тільки 7,02% голосів і відповідно 20 мандатів.

Проте до наступних виборів, які відбулися в травні 1998 року, партії вдалося серйозно підняти свій рейтинг популярності. За неї проголосувало 28,18% виборців. Таким чином вона забезпечила собі 148 з 386 місць в парламенті. Вступивши в коаліцію з Незалежною партією дрібних господарів і Угорським демократичним форумом, Fidesz сформував уряд і домігся того, що кабінет очолив тоді ще 35-річний Віктор Орбан.

Згодом партія вирішила остаточно відмовитися від будь-якої прив’язки до лібералізму. Вона вийшла зі згаданого Ліберального інтернаціоналу й у листопаді 2000 року вступила до Європейської народної партії.

На виборах 2002 року Fidesz здобула ще більшої електоральної прихильності. За неї проголосувало 41,07 % відсотків виборців. І хоча це й дозволило партії здобути аж 164 мандати, проте коаліція сформувалася по-іншому, урядування перебрали на себе соціал-демократи. Орбан був змушений перейти в опозицію.

Реванш Fidesz зміг взяти щойно на виборах 2010 року, в коаліції з Християнсько-демократичною народною партією вони отримали в парламенті 263 місця з 386 (68,1 % місць). А після виборів 2014 року їхня коаліція посідає конституційну більшість у дві третини місць в Національних зборах.

За останні чотири роки жодна ініціатива уряду не зазнавала серйозного суспільного спротиву. Наступ на сексуальну і національні меншини, обмеження прав Конституційного суду, антидемократична освітня реформа, узаконення переслідування безхатченків тощо – не викликали масового спротиву. На заходи протесту виходили лише нечисленні групи ентузіастів. Тим часом, як більшість угорського суспільства або схвалювала політику уряду, або залишалася байдужою до неї.

Водночас своїми ініціативами чинний уряд Угорщини неодноразово наражався на різку критику Європейського Союзу. З кожним таким ухваленим законопроектом Будапешт чимраз далі відходив від Брюсселя. Водночас він наближався до Москви.

Орбан опинився в колі тих європейських лідерів, котрі несподівано стали в опозицію до політики санкцій проти агресивної Росії. Він виступав за продовження енергетичної співпраці з Москвою й, зокрема, за продовження проекту «Південний потік».

Зрештою й попри критику з ЄУ позиція Орбана не наражалася на якийсь серйозний спротив угорського суспільства. Очевидно, він був переконаний, що й зі впровадженням нового податку на інтернет не виникне жодних суспільних потрясінь. Але жорстоко помилився.

Минулого тижня угорський уряд подав до Національних зборів законопроект, в якому пропонується стягувати податок у розмірі 150 угорських форинтів (0,49 євро) за кожен гігабайт спожитих даних. І більшість мадярів сприйняли цю ініціативу не лише як зайвий тягар витрат, але передовсім  як обмеження свободи спілкування й самовираження.

Парламентська опозиція, окрім усього, звинуватила урядову коаліцію у непослідовності й маніпулятивності. Справа в тому, що 2008 року тоді ще соціалістичний уряд хотів запровадити схожий податок на інтернет. Проте тодішня опозиція на чолі з Fidesz виступила різко проти. Тепер же вона змінила свою позицію на 180 градусів.

Законопроект спровокував вже давно небачені за масовістю акції протесту. Перша демонстрація проти інтернет-податку відбулася у 26 жовтня. В ній взяли участь близько десяти тисяч осіб. Причому демонстрант несли не лише плакати проти закону, але й з вимогою відставки уряду Орбана.

Кабінет міністрів спробував оперативно пом’якшити деякі формулювання в законі й обмежити обов’язкові оплати. Так було запропоновано обмежити податок 700 форинтами (2,50 євро) на місяць і стягувати його тільки з постачальників послуг, а не з абонентів. Хоча не складно спрогнозувати, що провайдери ці витрати автоматично перекинуть на своїх клієнтів.

У вівторок, 28 жовтня відбулася ще масовіша акція. В демонстрації взяло участь близько ста тисяч осіб. Маніфестанти перекрили рух на знаменитому мості Ержбет, котрий з’єднує розділені Дунаєм Буду і Пешт шістьма автомобільними смугами.

Причому друга акція набрала ще чіткішої антиурядової спрямованості. Орбан завагався. Багато експертів прогнозувало, що попри суспільне незадоволення він таки не відступиться від інтернет-податку. І проблема тут не стільки в необхідності цього нововведення, скільки в складі характеру самого прем’єра, котрий страшенно не любив показувати свою слабкість. Тим більше, що  голосів для ухвалення закону було більш ніж достатньо.

Та все ж у п’ятницю Орбан відступив. «У такій формі цей податок не вдасться запровадити, оскільки дискусія про нього зазнала краху. Якщо народові щось не лише не подобається, але й він вважає це необґрунтовано, то не варто цього робити», – заявив Орбан, виступаючи зранку на державному радіо. Законопроект з парламенту відкликано.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук