Кім Чен Кіріл або Благословенні рейки, по яких ти проїхав

Відзначення 1025-ї річниці хрещення Русі або, як це сьогодні політично грамотніше – прийняття православ’я і започаткування «русского мира», зайвий раз змусило порадіти за те, що живемо в найкращі з часів. Християнство давно утвердилося в нашому суспільстві всезагальної любові і взаєморозуміння.

І приклад нам подають владики, які не просто наслідують Христа, не шукаючи скарбів земних, а використовують всі сучасні можливості для ширення Слова Божого серед електоральних мас. Важко навіть уявити, наскільки простіше було б Спасителеві рятувати наші душі, якби Його підтримувала православна супердержава і вся кгб-шная рать. Ми б давно жили в Царстві Небесному, а не розривалися між світлим Митним союзом добра і Європейською унією від лукавого. Якби ж то Христос мав всі ті можливості, якими сьогодні наділений його намісник на 1/6 частині суші патріарх Кирило.

Перша аналогія підказана самим патріархом, який вирішив обрати для свого вояжу до братньої слов’янської держави улюблений вид транспорту північнокорейських диктаторів – бронепоїзд. Звичайно, Христовий вхід в Єрусалим на віслюку справив неналежне враження на тодішніх православних. Варто було б в’їхати на розкішних ношах в супроводі когорти легіонерів.

Хрещення в Йордані могло б відбутися за участі перших осіб держави, як, зрештою, і роздача хлібин і риби. Хоча виборів тоді не проводили, тому пайками для електорату можна було б знехтувати взагалі.

Фарисеям прокуратура організувала б корупційні справи, а Юда був би оголошений агентом Парфянського царства і запроторений до боргової ями.

Апостоли пересувалися б виключно на відповідному до їх статусу транспорті.

Прокажених і калік відбирали б професійні глашатаї, які потім би тиражували їхні цензуровані інтерв’ю. В них, звичайно, значна роль була би приділена ролі кесаря в здійсненні кожного чуда.

Неблагонадійних від Христа відгороджувала б стіна спецназу, яка в разі чого могла б забезпечити мирне проведення будь-якого заходу.

Рим було б оголошено столицею православ’я, а всі землі, на які ступила нога легіонера – канонічною територією.

З царем юдейським були б підписані угоди про продовження перебування середземноморського флоту в обмін на знижку в ціні єгипетського зерна.

На розігріві перед кожним чудом чи притчею виступала б група православних гладіаторів «Брати Маккавеї» з програмою «Гладіатори проти насильства».

Надзвичайний і повноважний Пилат РФ (Римської Федерації) не вмив би руки, а нагородив би всіх апостолів орденами дружби народів.

Як виглядає, приблизно цим спокушав нечистий Спасителя в пустелі.

Назар Кісь