Кліматичні аномалії України

Після холодної зими 2026 року в Україні зафіксовано нові температурні рекорди. Цього разу з позначкою плюс. Здається, період відносно м'якого помірного клімату, який був характерний для нашої території впродовж багатьох століть, відходить у минуле. Тривала спека – колись рідкість для цих географічних широт – стає варіантом норми.

Ми звикли сприймати глобальне потепління як рівномірний і послідовний процес, що однаковою мірою охоплює всі без винятку куточки нашої планети. Але це лише частково відповідає дійсності. Насправді йдеться про глобальну дестабілізацію клімату з тенденцією до підвищення температури. Водночас цей процес має нерівномірний характер і проявляється з різною інтенсивністю залежно від регіону. На жаль, через своє географічне розташування Україна належить до держав, які найбільше відчувають наслідки зміни клімату. Між кліматичними періодами 1960–1990 і 1990–2020 років середня річна температура в Україні, за даними метеоспостережень, зросла на 1,2 градуса. Причому взимку і влітку найбільше – на 1,5 градуса. Це доволі високий показник. Адже на планеті зростання середньої температури на 1,2 градуса відбулося починаючи з 1880 року.

У 2020 році середня річна температура повітря в Україні становила 10,7 градуса, що на 2,9 градуса перевищувало кліматичну норму та на 2,2 градуса – середній показник за 1981–2010 роки. Торік синоптики зафіксували середню річну температуру 10,4 градуса, тоді як середнє значення за 1991–2020 роки становив 9,1 градуса. Внаслідок потепління кліматичні зони в Україні поступово зміщуються на північ приблизно на 100 км кожні 10 років. Зона змішаних лісів істотно скоротилася і за своїми природно-кліматичними умовами чимраз більше схожа на лісостеп. А погодні умови у степовій частині наближаються до субтропічних.

Стійкий сніговий покрив взимку став рідкістю. Весна приходить значно раніше, хоча й супроводжується частими похолоданнями у квітні і травні. Літні місяці стали значно спекотнішими. Погода восени змінилася меншою мірою, але тривалість теплого періоду із середньодобовою температурою понад 15 градусів зросла.

Клімат України змінюється швидше, ніж у багатьох інших куточках світу. І це не дуже приємні зміни. Зараз він значною мірою втратив ознаки помірно атлантичного і набуває рис континентального та частково субтропічного. Є кілька причин, чому в Україні погодні трансформації більш помітні й відбуваються прискореними темпами. Наша держава розташована досить далеко від океану. Суша нагрівається швидше, ніж Світовий океан, тому континентальні регіони більш вразливі до температурних аномалій. Також науковці стверджують, що останніми роками змінився рух циклонів територією України. Раніше погоду визначали переважно вологі атлантичні циклони зі заходу. Вони приносили помірне тепло влітку й опади взимку. Проте через дестабілізацію повітряних потоків цей алгоритм порушився. Навіть західна частина нашої держави дедалі менше відчуває вплив вологих океанічних мас, які приносять опади з Атлантики і пом'якшують температурні коливання. Натомість значно почастішали вторгнення антициклонів з півночі Африки чи Близького Сходу. Набули поширення так звані блокувальні антициклони, які надовго затримуються над поверхнею і спричиняють тривалі періоди сухої та без опадів погоди.

Звісно, негативним фактором є й людська діяльність. Масова вирубка лісів, особливо на Поліссі і в Карпатах, позбавляє регіони природної тіні і порушує випаровування води. Ліси слугують природним кондиціонером, який згладжує температурні рекорди. А ще вони випаровують в атмосферу вологу. Але за даними платформи Global Forest Watch, за період з 2001 до 2025 року Україна втратила близько 1,4 млн га деревного покриву. Причому за два перші роки повномасштабної війни було знищено ще 1500 квадратних кілометрів лісу. Найбільше площа лісів скоротилася в північних областях України. Торфовища, які раніше утримували воду, пересихають. І починають горіти. Наші лісівники, які особливо завзято рубають ліс, теж зробили свій заслужений внесок у глобальне потепління.

Хоча більшість регіонів планети поступово нагрівається, і з цього правила є й винятки. Через танення льодового щита у Гренландії багато тонн прісної води потрапляє в океан. Це впливає на рух теплої течії Гольфстрим. Тому територія поблизу Ісландії, навпаки, охолоджується. Науковці допускають можливість повної зупинки Гольфстриму. У такому разі похолодання пошириться на Західну і Північну Європу. Майже не змінилася температура повітря в Центральній та Екваторіальній Африці. Також двояка ситуація спостерігається з погодою в Північній Америці. Якщо на півночі Канади та на західному узбережжі США температура швидко зростає, то східне узбережжя і центр материка демонструють температурні гойдалки: аномальне тепло може змінюватися на рекордні морози.

Водночас важливо розуміти, що нинішнє підвищення середньої температури на планеті саме по собі не є критичним для існування біосфери. В історії Землі були періоди зі значно вищим температурним режимом. Наприклад, у крейдовому періоді мезозойської ери, коли на планеті панували динозаври, середня температура становила близько 25–28 градусів тепла. Це на 10–13 градусів перевищує сучасні показники. Ще теплішим був період так званого палеоцен-еоценового термального максимуму близько 56 млн років назад. Тоді середня температура на поверхні планети могла перевищувати 30 градусів. Льодовиковий покрив взагалі був відсутній. А тропічні ліси росли навіть поблизу полюсів.

Можна взагалі припустити: якщо колись на Землі було значно тепліше і життя процвітало, то й тепер не варто надто перейматися через зміну клімату. Але це твердження не враховує деяких важливих моментів. Проблема нинішньої дестабілізації клімату в тому, що вона відбувається надто швидко, у межах століття. Тоді як раніше подібні коливання температури потребували значно довшого часу. Цього було достатньо, щоб організми пристосовувалися чи мігрували. Також людська цивілізація критично залежить від продуктивності аграрного сектору. Відсутність опадів, швидка зміна навколишнього середовища, підйом рівня Світового океану можуть спричинити не тільки економічні негаразди, а й нові міграційні хвилі. А окремі регіони планети в подальшому можуть стати малопридатними для життя людини.

Звісно, далеко не всі країни зіткнуться з такими катастрофічними наслідками. Принаймні найближчим часом. Проте для України зміна клімату дійсно є реальністю, яка відбувається вже зараз. І може стати викликом для аграрного сектору і всієї економіки. На жаль, ми майже не можемо вплинути на цей процес.