Залізобетон і готична розета: як будували київський костел Святого Миколая

6 січня, у свято Богоявлення Господнього, в костелі Святого Миколая в Києві відбувся урочистий молебень з нагоди передачі храму у користування римо-католицькій парафії. Відповідні документи представники влади передали громаді як символічний «дар» у день Трьох Царів. Парафія отримала будівлю у безплатне користування на 50 років. ZAXID.NET нагадає його історію.

Костел збудували у центрі Києва на межі століть: у 1899–1909 роках на вулиці Великій Васильківській. Як розповідають на сайті парафії, це був конкурсний проєкт студента Станіслава Воловського. Втім, його допрацював будівничий храму відомий архітектор Владислав Городецький, автор Будинку з химерами, Національного художнього музею, караїмської кенаси у Києві.

Початковий проєкт костелу Станіслава Воловського (з сайту «ТиКиїв»)

Костел збудували у неоготичному стилі з двома шпилястими вежами. Через вологість ґрунтів у цьому проєкті вперше використали новаторські інженерні рішення – залізобетонні палі та перекриття, цим займався київський інженер Антон Страус.

Як пише сайт «ТиКиїв», архітектор Городецький використав деякі елементи, як в соборі Нотр-Дам, зокрема – грифони, змії та інші чудовиська. А розета-«троянда», додаткова вежа і багатший декор фасаду, які Городецький додав до первісного проєкту, зробило фасад київського костелу схожим на віденський храм Вотівкірхе (Votivkirche). Скульптор Еліо Саля прикрасив храм фігурами і декоративним ліпленням.

Історичне фото костелу святого Миколая в Києві (з сайту «ТиКиїв»)

Ініціаторами будівництва костелу святого Миколая були київські католики, на що вони самі зібрали кошти. Головою комітету будови був Леопольд Янковський, членами – графи Браницький та Потоцький. Костел став осередком не тільки поляків, але й католиків-французів. У 1897 році у Києві проживало близько 500 французів, переважно гувернантки, викладачі, медики.

Богослужіння у костелі відбувалися недовго. Вже у 1935 році радянська влада закрила храм, демонтувала хрести, дзвони, скульптури і деякі вітражі. За деякими припущеннями, їх могли передати Київській кіностудії як реквізит для фільмів. З 1938 року будівлю використовували як склад.

Костел звели на вулиці великій Васильківській (з сайту «ТиКиїв»)

Під час Другої світової війни костел пережив першу пожежу: 1943 року там загорілися речі через артобстріл. Тоді був пошкоджений інтерʼєр та згорів орган.

У відремонтованому приміщенні почав працювати Київський обласний архів. Всередині будівлі КДБ поставив системи глушіння «ворожих» західних радіостанцій, антени яких розвішали на вежах костелу.

У 1950-і роки радянська влада провела часткову реставрацію, а також на сім років (1956–1963) визнала костел памʼяткою архітектури. 1979 року у храмі відкрили Будинок органної та камерної музики. Для концертів замовили орган компанії «Rieger-Kloss» в Чехословаччині.

Коли Україна стала незалежною, 1991 року у костелі відправили перше богослужіння. У 2001 році туди навідався Папа Римський Іван Павло IІ.

Інтерʼєр костелу (фото з фейсбук-сторінки парафії та Вікіпедії)

3 вересня 2021 року у костелі виникла пожежа. Тоді був сильно пошкоджений дах будівлі і знову згорів орган, який і визнали причиною пожежі через загоряння електропроводів всередині. А 20 грудня 2024 року будівля зазнала пошкоджень внаслідок російського ракетного обстрілу. Найбільше пошкоджений фасад та центральний вітраж у формі готичної «троянди», а також віконні рами сходових кліток до шпилів веж.

Останні роки парафія домагалася передачі храму. 6 січня Міністерство культури передало костел Святого Миколая у Києві римо-католицькій громаді у безоплатне користування на 50 років.