Львів’яни плутають громадські організації з партіями

Львів’яни потребують більше інформації про діяльність громадських організацій в місті. Такий основний підсумок соціологічного опитування, яке провів центр регіональних соціальних досліджень та реклами "Соціологія і маркетинг" на замовлення відділу громадського партнерства Львівської міської ради. Про це сьогодні, 11 квітня під час прес-конференції керівник центру Орися Бень.

Як поінформувала О.Бень, в очах львів’ян громадські організації мають досить позитивний імідж. "Дуже невеликий відсоток зазначає, що через громадські організації відстоюються особисті інтереси, це відмивання коштів тощо. Більшість вважає, що громадські організації, у першу чергу, покликані здійснювати контроль за діяльністю влади, надавати соціальну допомогу, займатися вихованням молоді, підняттям культури".

Проте львів’яни не знають скільки є громадських організацій у Львові, мало поінформовані про більшість із них, часто плутають громадські організації із політичними партіями. "240 із 600 опитаних не змогли назвати жодної громадської організації, а 130 громадських організацій були названі не більше одного-двох разів. Тому на першому місці за впізнаваністю виявилася "Самопоміч" - її згадали 83 респонденти. Це, очевидно, пояснюється тим, що "Самопоміч" чи не найактивніше використовувала телебачення для інформування про свою діяльність. На другому місці "Пласт" - 61 респондент, далі партія ПОРА - 51, за ними "Просвіта" - 24, "Союз Українок" - 15. Називають також НУНС, БЮТ, КУН, НРУ, "Свободу" загалом близько 12% опитаних. З чого можна зробити висновок, що львів’яни все-таки мають мало інформації про громадські організації, і плутають їх із політичними партіями", - поінформувала О.Бень.

За підсумками опитування, соціологи склали також портрет громадськоактивного львів’янина. Результати опитування, показали, що 9% львів’ян є членами громадських організацій, ще 23% виявили бажання ними стати. Найбільше охочих серед людей віком від 30 до 55 років, з вищою чи середньою технічною освітою, середнього рівня достатку. "Хоча припускалося, що громадськоактивними в основному виявиться студентська молодь, маємо значно ширшу вікову категорію, основними рисами якої є освіченість, середній рівень достатку, і бажання активно впливати на життя у місті. Можна зробити висновок, що це покоління молоді 90-х, яке виросло", - прокоментувала О.Бень.

Начальник відділу громадського партнерства Львівської міської ради Юрій Лукашевський поінформував, що такі дослідження варто проводити щороку. "Ми отримали дуже промовисті відповіді. Однак, щоб оцінити якість діяльності Львівської міської ради у цій сфері, дізнатися наскільки ця діяльність допомагає і не заважає громадським організаціям, дослідження варто повторити через рік", - сказав він.