Львівщина і безробіття – хто кого?

Наприкінці 2008 року майже 900 тис. українців залишилися без роботи. Економічна криза найсильніше вразила хімічну промисловість, банківську та фінансову сферу, будівельну галузь.

Також під скорочення потрапили працівники рекламної сфери, журналісти, дрібні наймані працівники. Де зараз шукати роботу та й чи можливо узагалі її знайти?

А тим часом у ЗМІ з'являються кабмінівські «доповідні записки» про те, що Держбюджет 2009 року буде дефіцитним аж на 85 млрд грн і з ним «Україна не виживе», що «третина промисловості України зникла», що в Кабміні не знають, як далі тримати ситуацію під контролем! А експерти й не беруться прогнозувати, якою буде надалі ситуація на ринку праці, мовляв, економічна картина недостатньо зрозуміла. Лише радять ставати на облік до служби занятості. Там, мовляв, померти не дадуть - хоч якісь виплати упродовж року таки видаватимуть...

Все, що починається добре, закінчується погано. Все, що починається погано, - закінчується ще гірше (Закон Мерфі)

За оперативними даними Львівського обласного центру зайнятості, на кінець січня 2009 року на обліку у центрах зайнятості області перебуває 43 тисячі осіб. Як і на початку року, в області, за даними працедавців, залишається 2,1 тисячі вільних робочих місць. На одну вакансію претендує 20 осіб. І це лише за офіційними даними...

«Упродовж 2007 року до Львівського обласного центру зайнятості звернулася 121 тисяча громадян, упродовж 2008 року - 123,3 тисячі. Найбільша хвиля реєстрації безробітних відбулася через різке зростання кількості безробітних у четвертому кварталі 2008 року. Ситуація розвивалася наступним чином: до кінця літа 2008 року в середньому на місяць у нас реєструвалося по 6-6,5 тис. осіб, у вересні ця цифра зросла до 8,6 тис. осіб, у жовтні - до 8,8 тис. осіб, у листопаді - до 9,9 тис осіб, а грудні - до 12,3 тис. осіб. Зараз ця ситуація трохи стабілізувалася. Це означає, що немає такого напливу людей, як, наприклад, у грудні. Так, у січні у Львівському обласному центрі зайнятості зареєструвалося трохи менше 7 тис. громадян», - розповів перший заступник директора Львівського обласного центру зайнятості Василь Буртник.

Зниження напливу безробітних може пояснюватись не стільки «стабілізацією ситуації», скільки періодом зимових свят, але висновки експертів трохи втішають:  Львівщина не є лідером у переліку тих областей, які найбільше постраждали від кризи, а відтак, і від безробіття. Найбільше ринок праці поповнився безробітними у Східній та Центральній Україні, у промислових містах-гігантах.

З підлоги впасти не можна (Закон Мерфі)

Немає зле, щоб на добре не було: наша промисловість вмерла у 90-х, тож у нас практично не залишилося підприємств, які можуть зупинитись.

Як стверджують у центрі зайнятості, зростання кількості безробітних на Львівщині сталося не через скорочення працівників - вивільнення, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП). «Такого, фактично, не було. Найбільше звільнень - 43% від усіх непрацюючих - це звільнення за згодою обох сторін. Вивільнення за ст. 40 становило лише 3,8%. Однак висококваліфікованих працівників, як правило, працедавці наразі не звільняють. Вивільнення з роботи відбувається серед низькооплачуваних та низькокваліфікованих працівників», - зазначив Василь Буртник.

Найбільше безробіття на Львівщині уразило Бродівський, Самбірський, Старосамбірський, Жидачівський, Золочівський, Сокальський та Яворівський райони, а також місто Львів.

Під кожною прірвою відкривається інша - ще глибша (Закон безкінечного падіння Емерсона)

Натомість, стверджують в обласному центрі зайнятості, з жовтня-листопада минулого року стрімко погіршується ситуація з кількістю вакансій: якщо у жовтні 2008 року працедавці подали до центру зайнятості повідомлення про 6,3 тисячі вакансій, то в листопаді ця цифра зменшилася до 4,4 тис. вакансій, у грудні - до 3,5 тис., а за 29 днів січня 2009 року вона досягнула позначки 2,6 тис. вакансій.

«Вакансії обліковуються у всіх районах області. За нашими оперативними даними, на кінець січня на Львівщині є 211 вакансій швачки, 108 вакансій охоронців, 77 - інженерів, 66 - спеціалістів держаної служби, 56 - менеджерів, управителів зі збуту, 47 - електрозварників, 46 - двірників, 45 - слюсарів-ремонтників, 33 - малярів тощо», - каже Василь Буртник.

Плутанина в суспільстві постійно зростає. Тільки дуже наполегливою працею можна її дещо зменшити. Проте сама ця спроба приведе до зростання сукупної плутанини (Другий закон термодинаміки Еверітта)

Експерти Львівського обласного центру зайнятості цього року не прогнозують великого вивільнення працівників. Аргументують це тим, що Львівщина не має таких великих підприємств, як на Східній Україні, а відтак, немає звідки робити масштабні вивільнення.

«Ми не передбачаємо катастрофічної ситуації на ринку зайнятості. Та точно спрогнозувати тенденції у цій сфері я не можу. Якби я був прем'єр-міністром України, то зміг би сказати, чого ж нам очікувати від 2009 року. Однак я не знаю, що буде відбуватися з нашою економікою цього року, на розвиток яких її галузей буде робити ставку наша державна влада. А ринок праці - це похідна від економіки країни. Усе, що робиться в економіці, - відбивається на ринку праці. Усе залежить від того, яка галузь буде найбільше розвиватися. Та в сучасній ситуації, коли діється такий «розгардіяш» у сфері економіки, я не берусь прогнозувати, що буде з ринком праці», - зазначив Василь Буртник.

До того ж, певні надії на зрушення фахівці зараз покладають на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» № 799-УІ, що увійшов в дію з 13 січня 2009 року. Цим документом внесено зміни до основних законів України, які регламентують аспекти зайнятості населення. Автори закону стверджують, що внесені зміни викликані кризовою ситуацією в економіці країни і спрямовані на зменшення напруги на ринку праці, збереження кваліфікованих кадрів на підприємствах, забезпечення надання державних соціальних гарантій тощо. У центрі зайнятості стверджують: закон прописаний «драконівськими методами», але за відсутності кращого...

З огляду на вакансії, які наразі є в наявності, закон не дуже допоможе спеціалістам, якщо їх все ж почнуть звільняти. Згідно цього закону, для них не підходить робота охоронця чи швачки, оскільки заробітна плата на запропонованій роботі повинна відповідати рівню, який людина мала на попередньому місці роботи.

Оптиміст вірить, що ми живемо в кращому зі світів. Песиміст боїться, що так воно і є (Закон Мерфі)

Василь Буртник радить усім, хто залишився без роботи, не опускати рук, мовляв, робота є, і хто шукає, обов'язково її знайде: «Роботу треба шукати! Якщо ви її втратили, треба звертатися до різних джерел: і до служби зайнятості, і до знайомих, налагоджувати пошук через кадрові агенції. Раджу не цуратися жодних пропозицій, звертати увагу на рекламні оголошення, газети. До того ж, у службі зайнятості є вільний доступ до Інтернету, де теж можна знайти оголошення про вакансії, а також маємо спеціальний портал, на який ви можете завантажити своє резюме. Роботи насправді є доволі багато. Все інше залежить від вашої кваліфікації та досвіду».

Можливо, Василь Бортник і правий, не слід опускати рук. Кризу, що наздогнала нас після розпаду Радянського Союзу, пережили, переживемо й постпомаранчеву.

P.S.

Фінансова прірва - найглибша зі всіх прірв, в неї можна падати все життя. (Остап Бендер)

Фото зі сайту korrespondent.net