Львівська обласна рада: хто, з ким і за кого

Історію життя Львівської обласної ради V демократичного скликання уже практично завершено, облради скликання наступного – де-факто розпочато. Те, якою вона буде, вирішується вже зараз – переговорами у кулуарах, публічними заявами на прес-конференціях, активізацією іще передвиборчих домовленостей.

Попри те, що перше засідання новообраної Львівської обласної ради VІ скликання іще не відбулося, інтрига довкола майбутніх депутатських об’єднань, особливо нового голови облради, дає про себе знати вже сьогодні. Щодня медіа-простір наповнюється новими прогнозами та прізвищами.

І хоча до тих заяв, що лунають з цього приводу нині, треба ставитися досить обережно, адже не секрет, що нерідко вони відіграють роль звичайного інструмента для впливу на інших учасників переговорного процесу, чимало поживи для роздумів вони таки залишають. Навіть базуючись виключно на них, певні прогнози щодо вигляду майбутньої облради вже можна робити.

«ФЗ» чи не «ФЗ»?

Якщо у Львівській міській раді ВО «Свобода» «вбила» післявиборчу інтригу у самому зародку, впевнено здобувши більшість депутатських мандатів і залишивши відкритими лише запитання щодо того, хто буде новим секретарем ЛМР і як буде виглядати співпраця між нею і Андрієм Садовим, то в обласній раді, навпаки, саме навколо цієї політсили головна інтрига і закручується.

Згідно з остаточними результатами виборів до ЛОР, «Свобода» отримала 41 депутатське крісло з 116. Це дуже багато, значно більше, ніж у «свободівців» було у щойно завершеній каденції, але це не більшість. Відтак, щоб цю більшість створити, їй доведеться з кимось об’єднуватися, і у першому наближенні найбільш природним партнером виглядає друга за розміром депутатська фракція – «Фронт Змін» (18 крісел).

На перший погляд, цей союз має шанси не лише відбутися, але й стати міцним і успішним – тим більше, що таким чином буде утворена більшість, а двом політичним силам, як правило, легше домовитися між собою, аніж трьом чи чотирьом. Та й на спільній прес-конференції-дебатах  між головою ЛМО ВО «Свобода» Іваном Гриндою та головою ЛМО «Фронту Змін» Юрієм Підлісним 10 листопада панувала майже дружня атмосфера, і двоє партійців давали зрозуміти, що співпраця між їхніми силами  – справа цілком можлива.

Водночас голова ЛОО «Фронту Змін» Степана Кубів у коментарі для ZAXID. NET щодо такої можливості уникнув прямої відповіді, наголошуючи лише на тому, що в обласній раді «ФЗ» має намір працювати в опозиції, чітко дотримуючись своєї програми, і залишається відкритим до співпраці з будь-якою політсилою, що прагне змін і покращення життя кожної людини. Обережною є і риторика лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, який вказує на те, що можливість співпраці між його політичною силою і «Фронтом Змін» залежатиме від того, яку саме позицію займатиме партія Яценюка.

Тому, враховуючи, що на перешкоді об’єднання між «Свободою» і «Фронтом Змін» цілком можуть стати не лише високі ідеї, але й питання щодо кандидатури на посаду голови Львівської обласної ради (про це мова піде нижче), не зайвим буде розглянути інші наявні можливості створення більшості.

Так, голова ЛКО наступної за кількістю отриманих мандатів політичної сили так званого «національно-демократичного спрямування», Народного Руху України (8 крісел), Андрій Корнат у коментарі для ZAXID. NET запевнив, що його партія до об’єднання зі «Свободою» повністю готова (як, зрештою, і до співпраці з «Нашою Україною», котра у новій облраді матиме 7 мандатів). Водночас, він попередив, що в разі, якщо партнери надто захоплюватимуться популізмом, замість реальної роботи, то цій співпраці може й настати кінець.

Враховуючи, що чинний голова обласної ради Мирослав Сеник також давав зрозуміти, що його «Наша Україна» готова до співпраці зі «Свободою», то при союзі цих трьох політичних сил можна об’єднати 56 мандатів, що на 3 мандати менше, ніж потрібно для більшості. Решту потрібних голосів можна буде набрати, долучивши до цього об’єднання когось із мажоритарників-самітників. Враховуючи, що у ЛОР їх буде «до вибору, до кольору», надскладним завданням це не здається.

У цього альтернативного варіанту формування більшості для «Свободи» є і плюси, і мінуси. Зважаючи на те, що навіть разом узяті НРУ та «Наша Україна» є меншою силою, ніж «ФЗ» - принаймні, кількісно – їхні апетити можуть бути меншими, аніж у політсили Яценюка. Відтак і підстав, аби претендувати на ту ж посаду голови Львівської обласної ради, у них буде менше, і компроміси, на які з ними доведеться іти, будуть менш значними. 

Не варто забувати і про ідеологічну складову. Політолог Юрій Шведа у коментарі для ZAXID . NET висловив думку, що той же НРУ є для «Свободи» ідеологічно ближчим та більш прогнозованим партнером, аніж «Фронт Змін». «ФЗ» є структурою, яка має дуже прагматичну позицію, тому можуть бути застереження щодо ідеології напрямку дій. До таких висновків можуть спонукати події, що відбулися в Перемишлянській райраді, де «Фронт Змін» підтримав на голову райради представника від Партії регіонів», - вказав експерт.

З іншого боку, знаходити спільні точки з двома політичними силами плюс трьома мажоритарниками ВО «Свобода», за логікою, має бути складніше, ніж з однією, що є вагомим мінусом, який  може призвести до певного розмивання ідеологічної позиції – чого «свободівцям», ясна річ, зовсім не хочеться. Тому далеко не факт, що цей союз справді може бути для них вигіднішим.

Звичайно, не лише не виключеним, але й цілком ймовірним є варіант, за якого всі чотири політичні сили об’єднаються у спільну більшість.

«Було би бажано, і було би логічно, якби «Свобода» стала центром для об’єднання всіх політичних сил. Тоді вона мала би гарантовану більшість. Це був би найкращий і найоптимальніший варіант. Можна пригадати і приклад парламенту, коли обиралася прем’єром Юлія Тимошенко більшістю в один голос, а після першого конфлікту ця нестійка більшість показала свою нежиттєздатність. Очевидно, що чим більше політичних сил об’єднуються, тим процес складніший, але, з точки зору стабільності існування такої більшості, важливо залучити до неї максимальну кількість депутатів», - наголосив Юрій Шведа.

Тим не менше, навіть за цього варіанту треба враховувати, що структурно у такої «широкої більшості» у будь-якому випадку буде своє ядро, представлене власне одним із попередніх «вузьких» варіантів об’єднання, тому попередній аналіз на своїй вартості аж ніяк не втрачає.

Що ж стосується третьої за кількістю мандатів фракції в ЛОР VI скликання – Партії регіонів (10 крісел) – то на неї, радше за все, чекає певна ізоляція (принаймні позірна). Про недопустимість співпраці з провладною партією вже заявили представники усіх «нац-дем» сил. І навіть з урахуванням того, що в облраді будуть представлені політичні сили, які напередодні виборів 31 жовтня активно записували до «сателітів» ПР, їхня загальна кількість не зможе досягти реальної критичної маси. Отже, і наміри провладної партії створити щось на зразок «анти-Свободи» , про які в коментарі для ZAXID. NET говорив депутат чинної обласної ради, «свободівець» Олег Панькевич, якщо й справді мають місце, успіхом навряд чи завершаться.

Врешті-решт, потрібно врахувати і таку можливість, як створення більшості без ВО «Свобода».

«Якщо підходити до цього варіанту із суто арифметичного погляду, то такий варіант є цілком можливим. Якщо відняти від загальної кількості депутатів облради кількість депутатів ВО «Свобода», і навіть Партії регіонів, то все одно залишається значна кількість депутатів, які могли би створити більшість. Скажімо, якщо головою обласної ради оберуть не представника «Свободи», а іншої політичної сили, то цілком можливе формування більшості навколо цього голови», - припустив у коментарі для ZAXID. NET політолог Анатолій Романюк.

Чотири потенційні вершники і одна темна конячка

Якщо щодо формування більшості у Львівській обласній раді реальних варіантів, як бачимо, відносно багато, то щодо нового голови облради їх просто безліч. Тож можна комфортно робити ставки на своїх фаворитів.

Звичайно, одразу впадає у вічі, що усі вказані вище потенційні партнери «Свободи» мало не наввипередки наголошують, що право ініціативи в переговорах щодо кандидатури на керівну посаду в ЛОР належить саме партії Олега Тягнибока. Про це у коментарі для ZAXID . NET сказав навіть голова ЛОО «Фронту Змін» Степан Кубів – якого, поміж іншим, чинний голова облради Мирослав Сеник назвав «оптимальною фігурою, яка могла би консолідувати обласну раду» .  Щоправда, сформулював він цю думку доволі ненав’язливо: «Щодо голови обласної ради позиція голови «Фронту Змін» Арсенія Яценюка така, що та фракція, яка має найбільше депутатів, повинна брати на себе відповідальність і має право на очолення влади».

При цьому слід зазначити, що насправді можливість призначення головою облради Степана Кубіва (або ж іншого представника «ФЗ» - скажімо, Олега Мандюка) є більш реальною, ніж може здатися при першому погляді з висоти пташиного польоту на кількісну перевагу «Свободи» над «Фронтом Змін». Адже у випадку об’єднання власне «Фронт Змін» забезпечить «Свободі» участь в більшості, в обмін на що резонно може розраховувати на поступку «свободівців» у питанні голови.

Наразі представники ВО «Свобода» заперечують можливість «торгів» щодо цієї посади – що теж цілком природно. Скажімо, вже згаданий вище Олег Панькевич у коментарі для ZAXID. NET іще 9 листопада зазначив : «Ну як «Свобода» може віддати довіру стількох тисяч мешканців? Ми не маємо гарантії, що буде наш голова обласної ради, ми це розуміємо. Але ми обов’язково будемо висувати нашого кандидата на цю посаду! Щодо торгів якихось, що ми, мовляв, віддамо в обмін на щось, то це не зовсім правильно, і такого не буде». Однак реальність часто змушує політиків відходити від задекларованих раніше речей, тож насправді і в цьому випадку не станеться нічого справді сенсаційного, якщо головну посаду в ЛОР отримає хтось інший.

Щоправда, тут є ще такий нюанс: не виключено, що «Фронт Змін» вирішить, що бути при владі для нього невигідно, і апріорі відмовиться від будь-яких претензій на високі посади.

Натомість НРУ в особі Андрія Корната вже встиг неодноразово заявити, що головою облради добре було б обрати Василя Куйбіду. «Не буду приховувати нашої позиції – в нас є кандидат, якого ми пропонуємо і вважаємо оптимальним. Він може збалансувати обласну раду і створити реальну системну опозицію, позаяк має і досвід, і знання політичної ситуації не лише на регіональному рівні. Йдеться про Василя Степановича Куйбіду», - зазначив у коментарі для ZAXID . NET голова ЛКО НРУ.

«Нашоукраїнець» Мирослав Сеник, поміж іншим, 15 листопада також повідомив про готовність своєї політичної сили підтримати рухівську кандидатуру – щоправда, за умови, що НРУ зможе показати, що для голосування за Куйбіду є достатньо голосів.

Варто, втім, відзначити, що щодо підтримки кандидатури Василя Степановича у наступній обласній раді таки є серйозні сумніви. Враження, що його особа не викликатиме особливого спротиву з боку депутатського корпусу, справді є, але ж відсутність спротиву і наявність підтримки – принципово різні речі.

За формування більшості зі «Свободи», НРУ, «Нашої України» і кількох мажоритарників певні шанси на збереження посади голови обласної ради має й Мирослав Сеник, але його останні виступи справляють враження, що він насправді вже з головуванням у ЛОР попрощався.

Відтак найбільш реальною кандидатурою на цю посаду все-таки видається «свободівська». Щоправда, наразі немає ясності щодо того, хто саме міг би у цю кандидатуру втілитись. Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок уже встиг заявити, що «швидше за все» головою ЛОР він не буде. Публічно озвучена була лише можливість обрання на керівну посаду в облраді голови ЛОО партії Ірини Сех, щодо інших варіантів наразі панує тиша. На те, що у переговорах щодо нового голови Львівської обласної ради наразі активності не помітно навіть з боку «Свободи» , до речі, на прес-конференції 15 листопада вказав і Мирослав Сеник.

Говорячи про ймовірність обрання головою облради когось із «свободівців», варто зауважити, що політолог Анатолій Романюк у коментарі для ZAXID.NET висловив думку, за якою такий варіант розвитку подій зовсім не обов’язково передбачатиме формування більшості довкола цієї політичної сили.

«Я припускаю, що низка політичних партій погодяться підтримати кандидатуру від ВО «Свобода», не творячи більшість в обласній раді – для того, щоб надати «Свободі» можливість отримати цю посаду і взяти на себе відповідальність за ті процеси, які відбуваються у Львівській області», - сказав він.

Насамкінець, варто звернути увагу і на дещо несподівану кандидатуру представника Партії регіонів Олександра Сендеги , яку на зустрічі з журналістами у Центрі політичного прогнозування газети «Високий Замок» озвучив голова ЛОО ПР Петро Писарчук, і яку невдовзі прихильно прокоментував і голова ЛОДА Василь Горбаль . Як зазначив у коментарі для ZAXID . NET Анатолій Романюк, ця кандидатура, попри абсолютну меншість прибічників провладної партії у ЛОР, не є вже такою нереальною.

«По-перше, це – дійсно дуже сильний керівник і авторитетна на Львівщині особа, і лише по-друге – представник ПР. Він цілком міг би бути консолідуючою фігурою, якщо обласна рада була б спрямована на вирішення проблем області», - зазначив експерт, визнаючи при цьому, що все ж-таки у Сендеги менше шансів на головування в обласній раді, ніж у когось з представників ВО «Свобода» чи інших національно-демократичних сил.

Звичайно, обрання головою ЛОР VI демократичного скликання представника Партії регіонів, з огляду на її загальний депутатський склад, було б великим сюрпризом. Однак, як показує хоча б зовсім свіжий приклад Перемишлянської районної ради , і до подібних сюрпризів треба бути готовим.