Львівські фахівці розповіли, до чого призводить варварська обрізка дерев

Петицію проти варварської обрізки дерев, яку громадські активісти зареєстрували у понеділок, 16 квітня, розгляне Львівська міська рада. Менше, ніж за добу, вона набрала необхідні 500 підписів, тож тепер підлягає детальнішому обговоренню всередині депутатської комісії. Автори документа посилаються на європейський досвід під час здійснення чистки дерев, зокрема наводять приклад Німеччини та Нідерландів. У цих країнах за один раз дозволяють зрізати не більше 20% крони зеленого насадження, а також позбуваються лише хворих і сухих гілок.

Натомість у Львові чимало дерев, від яких після різки залишається лише стовбур. Наприклад, два десятки лип та кілька кленів біля дитсадка №41, що розташований на вул. Тарнавського, 100а, виглядають, як електричні стовпи. Всі гілки їм обрізали наприкінці лютого. В дошкільному закладі кажуть: зробили це задля безпеки своїх вихованців.

«Крони настільки розрослися й були аварійними, що стали небезпечними для дітей. Також через територію дитячого садочка пролягає електромережа. Тому, щоб не було падіння сухих гілок і стовбурів на дроти, ми і зробили профілактичну чистку», – розповіла директорка дошкільного закладу №41 Вероніка Біяк.

Проте спеціалісти з «Інституту просторового розвитку міста» такою обрізкою обурені. Кажуть: стовбур дерев не був пошкоджений, а на гіллі, що лежить, не видно паразита – омели.

«Із тих обрубків, які залишилися, виростуть нові гілки. Так, вони швидко стануть масивними, але погано прикріплюватимуться до дерева. У цій ситуації насадженням потрібно було «підняти» рівень крони, зрізати її так, щоб дерево не загнивало», – пояснила начальниця відділу урбаністики «Інституту просторового розвитку» Олександра Сладкова.

Однак, якщо тополя, верба чи липа відновлюють свої бруньки швидко, то клени та каштани після такої різки можуть не вижити.

«Кількість гілок, які відростають навесні, мінімальна. Після радикальної обрізки дерево навряд чи зможе забезпечувати себе поживними речовинами, воно не в змозі виділяти достатньо кисню, відтак гине», – пояснив доцент кафедри ландшафтної архітектури Лісотехнічного університету Роман Дудин.

Комунальники стверджують: уже кілька років, як відмовились від топінгу – повного видалення великих та малих основних гілок старих дерев з метою омолодження. Кажуть, що цим грішать приватні підрядники, що виграють тендери через систему «Prozorro».