«Люди готові, але є тисяча і одна перепона»

Перші дебати львівських кандидатів до Верховної Ради

СуспільствоZAXID.NET LIVE, 13 червня, 22:39 2735 3

Якщо не станеться особливих несподіванок, 21 липня в Україні мають відбутися позачергові парламентські вибори. Уже більш-менш відомі всі учасники, тому ми вирішили влаштувати такі собі міні-дебати між тими кандидатами, які, на нашу думку, могли б достойно представляти львів’ян у Верховній Раді. Сьогодні почнемо з одного з найбільших львівських округів № 115. У студії ZAXID.NET LIVE двоє кандидатів з цього округу – Андрій Москаленко, заступник мера Львова, і Наталія Піпа – голова громадської організації «Кращий Сихів». Доброго вечора, панове.

Наталія Піпа: Доброго вечора.

Андрій Москаленко: Добрий вечір.

Давайте почнемо з того, чому ви взагалі вирішили балотуватися до Верховної Ради? Давайте ви, Андрію.

Андрій Москаленко: Я, знаєте, вперше потрапив у стіни Ратуші, де зараз працюю заступником міського голови, як стажувальник – третій курс, економічний факультет, студент. І, власне, пройшов різні щаблі. За той час я побачив, що може давати великий поштовх – і дуже сильно вірю, що міста можуть бути такими величезними рушіями. Але є ряд речей, які насправді можуть пришвидшити розвиток міст. Це, наприклад, мій напрям – культура, історичне середовище, освіта. І тому, власне, моя мотивація дуже проста в тому, щоби ці законодавчі зміни були реалізовані якомога швидше – це близько 15 законопроектів, які ми напрацювали. Ну і другий, третій блок важливий. І хоча ми всі хочемо, я вважаю, що це мають бути останні мажоритарні вибори, але це і лобіювання Сихова, Винників і частини Личаківського району, великих проектів і вирішення ряду питань, які потребують власне залучення держави.

Уточнююче питання. Ви згадали, що багато років працюєте в міській раді – непогана кар’єра, чудова, по-моєму, у вас кар’єра. Навіщо власне у Верховну Раду? Тобто, якщо ви хочете розвивати Львів, то у вас є для цього всі повноваження.

Андрій Москаленко: Я вам наведу приклад. Як, наприклад, охорона історичного середовища (це є наш, в тому числі, округ – частина Личаківського району), і коли відбуваються якісь руйнування, то максимальний штраф, який може бути – 1700 гривень. Це, умовно кажучи, пальцем помахати. Тобто має бути чітка політика, як ми вбережемо нашу спадщину.

З іншого боку, наприклад, якщо говорити про культуру, то деякі наші інституції, критерії оцінювання їхньої ефективності є такі застарілі, що насправді треба дуже сильно дякувати тим людям, які сьогодні працюють.

Це треба все змінювати. Є ініціатива, над якою ми активно з колегами працювали – це «Zero waste», тобто коли ми робили відмову від поліетилену. Це треба створювати ряд законодавчих змін, щоб це легше йшло. Бо коли ми робимо ініціативи, приходить той чи інший державний орган і каже: «Знаєте, а не можна їжу в багаторазову тару накладати». Таких речей є сотні – їх просто треба знімати і давати більший поштовх містам.

Зрозуміло. Наталю, чому ви вирішили [балотуватися у Верховну Раду]?

Наталія Піпа: Для мене це питання було, мабуть, десь актуальним, проговорюваним десь із 13 років, коли я стала пластункою, коли я пішла в «Пласт». І ця організація завжди думала про те, як змінювати систему на краще не лише для себе, а й для всіх. І ми з того часу проходимо школу демократії дуже велику. А пізніше, коли вже відбувся Майдан, це спонукало вийти мене вже на пряму дію, зокрема відстояти сквер Гідності спільно з людьми, з мешканцями.

На Сихові, ви маєте на увазі?

Наталія Піпа: Так, на Сихові. І я побачила, наскільки великий на самому сквері, на прикладі, рівень корупції, рівень неорганізованості. І ми створили громадську організацію «Кращий Сихів», власне щоб мати можливість обстоювати свої права в судах, були блокування трибуни міськради. І я розуміла, що ключове – це треба змінювати систему. Тому що сквер Гідності – це чудово, це гарний приклад, він точковий. А змінювати систему – це більше.

І дуже великий виклик був перед «Кращим Сиховом»: чи зупинитися на сквері Гідності, бо є момент, який сьогодні треба допрацювати – і ми над ним працюємо. Але ми вирішили займатися, бо не тільки скверу Гідності треба зміни, а зміни треба всьому Львову, всій Україні. І на прикладі Сихова ми втілюємо і сквер Гідності, і площу Довженка в співпраці, і Сихівський ліс. І тут ми добилися меж скверу Гідності і добиваємося меж Сихівському лісу, щоби не було забудови.

Цей весь приклад стимулював до того, щоби розуміти – зміни потрібні системні, якісні і проривні. Зараз дуже необхідно Україні, щоб наш розвиток не був повільним, а власне таким, щоби ми могли наздогнати ті держави, на які ми рівняємося, і цей рівень гідності забезпечити людям – на це треба змінювати систему.

Що означає «змінювати систему»? Це говорять всі політики.

Наталія Піпа: Ну, наприклад. Зараз ми… І якраз це питання – кращий Сихів, кращі простори і кращі спільноти, сталий розвиток, енергоефективність – це є один з принципів сталого розвитку.

Сьогодні держава виділяє дуже багато субсидій – і це неправильно, коли в державі стільки людей, які потребують субсидій. Ключовим на сьогодні виділяється 2,5 мільярди грошей щороку на енергоефективність багатоповерхових будинків, що є дуже актуальним для Сихова і для всіх районів, де є багатоповерхівки – тобто і на Личакові, і в Винниках, і на Майорівці. Відповідно, якщо цю цифру з 2,5 мільярдів змінити до 10 мільярдів щороку і робити протягом 12 років – у нас всі будинки в країні будуть енергоефективні. А це дасть нам можливість зменшити частку споживання газу.

Це не просто така публічна популістська обіцянка зменшити ціну газу – це зробити так, щоби ми менше були від Росії, щоб наші платіжки зменшилися на 50–70% завдяки оцій енергоефективності, яку можна здобути.

Я правильно розумію: платіжки щоби зменшилися – але через 12 років? Думаєте, привабить виборців така [перспектива]?

Наталія Піпа: Ні, за 12 років буде вся країна змінена. А це можна робити вже і постійно, покроково будинки. І ці будинки, які будуть готові це робити перші, і хотіти, – вони зможуть це робити швидко. Тобто це ще дуже добрий по цьому крок, якщо гроші давати основну частину не на субсидію, а на енергоефективність – там є шлях, як можна субсидії замінити саме оцим. І тоді, відповідно, наша і незалежність від Росії, і виграна війна значно приближується.

Очевидно, ви добре знаєте обоє свій округ. Ви справді вважаєте, [що це спрацює]?.. Наскільки я розумію, є девятиповерхові будинки. Там проблема ОСББ зробити, а ви говорите «будинок буде готовий взяти якісь кредити на енергоефективність, яка, можливо…»

Наталія Піпа: Ні, там не обов’язково кредити. Є державний фонд – і це може вкладати держава. Тобто ті, що готові взяти на себе хоч якусь частку – ті швидше попадуть під програму. Але мушу сказати, що в нас немає іншого шляху, що добре суспільство – це є про довіру і включеність.

Я правильно вас розумію? Держава має фінансувати енергоефективність будинку, де всі приватні квартири?

Наталія Піпа: Держава фінансує велику частину, частку певну, і це є найкращий спосіб, коли частково фінансує держава, частково – самі мешканці. Але ж мешканці включають свої кошти, щоби відразу з наступного місяця платити менше. І це вже є прораховано чітко – просто про це ще люди мають недостатньо інформації.

Я розумію. У вашому, якраз, окрузі є і багатоповерхівки, і звичайні будинки. Чому мешканцям приватних будинків немає таких пріоритетів?

Наталія Піпа: Тому що вони мають зараз можливість індивідуального опалення – це дуже важливо.

Тобто ви вважаєте, що мешканці приватних будинків є багатші, ніж мешканці багатоповерхівок?

Наталія Піпа: Ні, вони мають зараз можливість, і в них по-іншому тарифікується тариф – вони платять за те, що вони сьогодні спожили. В той час, як мешканці багатоквартирних будинків платять за опалення одному сусіду гарячіше, іншому – холодніше. Я живу на дев’ятому поверсі на Сихові в багатоквартирному будинку. В мене розводка побудована так, що в мене 9 поверх – найхолодніший, першому поверху найтепліше. Тобто я найбільше мерзну, але плачу так, як всі.

Тобто ви маєте на увазі, що енергоефективність – це переобладнання цієї системи опалення?

Наталія Піпа: Так, це переобладнання, це система питання, як утеплені коридори, куди втікає електрика, опалення куди втікає. Оце і є цей ключ, і він значно змінює систему й облік. Індивідуальні будинки точно знають зараз, що платять за те, що спожили. Водночас у багатоквартирних будинках ця система переважно є інакшою. Ключ оцього – ця зміна. Не витрачати зайве тепло, не випускати його, умовно, через вікна, як робиться.

Скажіть, будь ласка, ви є працівник мерії, ви працюєте в мерії. Чому місто не може цього робити? Те, про що говорить Наталія.

Андрій Москаленко: Я наведу приклад. Є декілька програм, які насправді функціонують. Але вони направду потребують збільшення державної підтримки. Тому я вважаю, що має бути державна підтримка ОСББ. Так, дійсно на рівні міста функціонує програма за підтримки GIZ – по установленню індивідуальних теплових пунктів, це на території Сихова. До кінця цього року, за різними розрахунками, близько 50 ІТП буде встановлено. Є програма «Теплий кредит», фактично з червня запускається програма термомодернізації. Тобто 10–15 будинків там, де є ІТП – ця програма буде запущена.

Але, знову ж таки, місто вкладає значні ресурси за останні 10 років. Якщо подивитися, як Сихів виглядав десять років тому, як виглядає зараз… Але ми говоримо про те, що такі речі треба поширювати на все місто, треба поширювати на всю країну – і має бути чітка в цьому державна політика.

Я, знову ж таки, погоджуся з питанням тарифів – до цього треба зовсім інакше підходити. Якщо проаналізувати кількість людей, які отримують субсидії, і яким чином вони використовуються.

І треба створювати, навпаки, можливості. Програма, яка цьогоріч була прийнята, – це є програма співфінансування ОСББ. І вона, власне, стосується і пам’яток архітектури (там є різний відсоток фінансування), і стосується житлових багатоповерхових будинків.

Наприклад, я живу теж у дев’ятиповерховому будинку панельному, тільки живу на першому поверсі. І в мене є інша проблема – ми утеплювали фасад, ми збиралися з мешканцями, гуртувалися. Це дійсно складно гуртувати – але ви знаєте, що є прийняте рішення в тому, що всі будинки будуть ставати ОСББ. І тому завдання міста було допомогти. І з вересня зараз зібрати пропозиції, закладати кошти, яким чином це буде фінансуватися. Але розумієте, це є поетапність…

На вашу думку, вдалося?

Андрій Москаленко: Ми зараз якраз на стадії створення. Тому що іншого шляху немає. Не можна казати «вдалось» – «не вдалось». Іншого шляху немає.

Я розумію, це просто приклад у вашому будинку – а ви хочете це робити в межах країни. Якщо не виходить це робити в межах будинку, то який сенс робити це в межах держави?

Андрій Москаленко: Дивіться, є дуже прості речі. Люди готові, але коли є тисяча і одна перепона. Якщо проаналізуєте ряд міст України – є деякі міста, які, наприклад, закладали кошти на те, щоби не стимулювати (я так коректно скажу) ОСББ. А в нас навпаки мають бути кошти на державну підтримку ОСББ. Тому що, я думаю, ніхто не дасть збрехати: той будинок, де є ОСББ – всі між собою знайомі. Наприклад, ми в понеділок відкриваємо на Сихові медіатеку. То я коли спілкувався з колегами, кажу: давайте порадимося, в котрій годині відкриваємо – в другій, в третій, в четвертій? А мені кажуть: «Слухайте, я зараз напишу в Facebook-групу – за п’ять хвилин буду знати годину». Тобто люди між собою знайомі, вони спільно вирішують проблеми: зібрались – вирішили. І це єдиний варіант. Тому державна підтримка ОСББ має бути, підтримка енергоефективності має бути. Наприклад, у тій програмі, яку я пропоную, це теж є один із ключових пріоритетів.

Добре. Поясніть, у чому різниця між вами. Бо ви ніби про одне і те саме – ОСББ, підтримка…

Наталія Піпа: Так, розвиток.

Чим ви відрізняєтеся радикально від Андрія?

Наталія Піпа: Я думаю, політсилою, яку я представляю, перш за все.

Яка сила?

Наталія Піпа: «Голос». Українська галицька партія, членом якої я донедавна була, підтримала «Голос» на парламентських виборах – відповідно, в даний момент я є безпартійною і є висуванкою від партії «Голос».

А чому безпартійною, чому вийшли з партії?

Наталія Піпа: Ми творимо зараз єдину команду з Українською галицькою партією і з «Голосом». Відповідно, законодавство не дозволяє, якщо є членом однієї політсили, йти від іншої. Але, з іншого боку, ключове, чому ми об’єдналися – це є добрий приклад, коли кажуть «де два українці – там три гетьмани». Ми вирішили йти іншим шляхом.

Я все зрозумів: єдина різниця в тому, що ви є представник нової політичної партії, яка щойно створена під ці вибори, так?

Наталія Піпа: Ні, Українська галицька партія не є щойно створена під ці вибори.

Ну, ви сказали «Голосу».

Наталія Піпа: І команда «Голосу», з якою ми йдемо. Наприклад, з Ярославом Юрчишиним, який є зараз сьомим у списку, ми знаємося ще з «Пласту», років з п’ятнадцяти. З Соломією Бобровською ми теж знаємося. Тобто там вже є велика частина команди, з якою ми давно співпрацюємо і знаємося. І це ключове – що це є люди.

Тобто наші основні принципи – це вступ до ЄС і НАТО, це є україноцентричність, це є рівні правила для всіх. В той час, я справді з Андрієм дуже багато співпрацюю – і, думаю, будемо далі співпрацювати незалежно від того, хто з нас на якому місці буде. Бо, думаю, ключове для нас – це зміни в Україні.

Але щодо «Самопомочі» я маю запитання. Перше запитання – от сьогодні проголосували в Львівській міській раді чергову землю Козловському. Я була колись на виконкомі, протестувала колись проти 27 поверхів «Авалону», не проти самого будівництва, а того, що нема інфраструктури. 5000 нових мешканців – жодної нової школи, нового садка, нової лікарні.

Ви були в нас тоді в програмі і дійшли ніби до якогось порозуміння, наскільки я пам’ятаю, із забудовником.

Наталія Піпа: Ми не дійшли до порозуміння. Ми говорили про те, що там порушений закон. Там мала бути громадська забудова Г-2…

Я зрозумів. Це голосувала тільки «Самопоміч»?

Наталія Піпа: Ні, сьогодні – не тільки «Самопоміч».

А ваша партія УГП?

Андрій Москаленко: А що саме сьогодні було? Голосування яке?

Наталія Піпа: Сьогодні те, що ще Юля Гвоздович піднімала два-три роки тому (Козловський тоді сказав, що це її хворі фантазії), що замість парку йде будівництво – це є парк 700-річчя. Міська рада тоді навіть спрацювала так, що був гарний проект. Але вже тоді з іншого боку в міській раді мали вплив люди, які сьогодні проголосували за багатоповерхівку.

Андрій Москаленко: Я одразу дам відповідь. Відповідь у тому, що насправді я особисто за жодне рішення не голосував. Я навіть не голосував як член виконавчого комітету, якщо говорити про ці будівлі, які головно є на Сихові. Я думаю, якщо говорити особисто про мене, то, мабуть, я є однією людиною, яка накладала штраф, коли була надбудова над «Гранд-готелем» і з якою власники цієї будівлі судилися.

Того ж Козловського.

Андрій Москаленко: Тому я думаю, що до мене в цьому питанні питань немає.

Наталія Піпа: Це точно.

Але Наталя має на увазі, очевидно, що ви представляєте партію «Самопоміч» на цьому окрузі, і партія «Самопоміч», я так розумію, голосувала десь…

Андрій Москаленко: Я мушу з’ясувати, про що йде мова.

Наталія Піпа: Голосувала. І мера ми сьогодні маємо від «Самопомочі», який має право вето, але не завжди його застосовує – і це є ключ. Мене колись навіть запрошували в «Самопоміч». У 2015 році до виборів я не могла піти, але думаю, власне, що до Андрія як до заступника голови, до його діяльності не маю питань. Але маю загалом питання до цієї політичної сили.

Андрій Москаленко: Я навіть скажу, що я готовий наспраді, якщо це момент дійсно є такий… Визнаєте, що я ініціював по Горбачевського, коли Академія наук хотіла забудувати сквер багатоповерхівками. І попри те все, що було невідомо ким, як, де підписані… Це не міським головою. Міський голова це рішення підтримав в тому, щоби скасувати всі документи. Я ініціював скасував скасування містобудівних умов, які свого часу ще підписувалися. І якщо в даному випадку, дійсно, ця інформація підтверджується – я готовий ініціювати скасування, тому що ми не маємо права забудовувати. Тому що, якщо не помиляюся, там був навіть переможець – один із проектів Громадського бюджету, там є дуже сильна, класна команда. Як член виконкому я готовий бути першим, хто це питання буде відстоювати.

Наталія Піпа: Дуже дякую.

Андрій Москаленко: З депутатами, я думаю, що тут жодних дискусій немає. І я наведу ще один випадок, який стосується, зокрема, Сихова. Дуже цікавий, про нього раніше не озвучував.

Ми, здається, дві чи три сесії тому на вулицю Довженка (я дуже дякую, що депутати підтримали, власне завдяки міському голові це відбулося), щоби на Довженка дати приміщення для шахового клубу. Чому це важливо? Тому що неподалік вони мають комерційне приміщення, і там досить велика оренда. Вони повинні мати міське приміщення – це є команда, яка виховала топових зірок. Їм дали це приміщення, але для того, щоби його надати, довелося скасувати рішення про аукціон.

Це було дуже складне рішення. Я насправді не міг зрозуміти, чому на сесії його перенесли, ряд депутатів (не від «Самопомочі») від інших політичних партій лобіювали, щоби все-таки аукціон залишився. Тому що на цій території був готовий проект (мені потім вдалося знайти і зрозуміти цю інформацію, чому ж воно все так гальмувалося) багатоповерхівки, забудови – це, фактично, навіть частина скверу. Умовно кажучи, це міг бути другий сквер Гідності. Розумієте, є багато речей, які з точки зору міста можна стримувати. Там ми це стримали – буде шаховий клуб, нічого там іншого не буде.

Чудово.

Андрій Москаленко: Але є питання наступного рівня, які мають надавати такі прискорення.

Ми дуже багато говоримо про Сихів, але 115-й округ – це і Винники, і центр, це вся вулиця Зелена, Пасічна, Вашингтона… Це дуже різні райони з дуже різними проблемами. Як ви збираєтеся завойовувати виборців по всьому округу?

Наталія Піпа: Насправді вони різні, різні за своїм простором.

На Сихові, наскільки я розумію, все нормально?

Наталія Піпа: Ну, ніби нє: перше там питання – транспорт, озеленення. Це дуже ключові речі.

Трамвай є. Куди ще транспорт?

Наталія Піпа: Вирішив, але не все вирішується. Він часто блокується саме біля Академії мистецтв – там треба вирішувати це питання, що з тим робити. Так, трамвай покращив ситуацію, але не змінив.

Інші райони?

Наталія Піпа: А що до інших районів, точно Винники мають дуже велику проблему транспортного сполучення. Винники, на перевагу Сихова, мають більше озеленень, але вони також мають ті самі питання. Культура на Сихові почала розвиватися, її зараз потребують більше у Винниках. Потребують також і на Сихові, і в Винниках цих так званих "третіх місць", поза домом і роботою, де можна творити, зустрічатися, комунікувати – це завжди впливає добре на розвиток міста, району і, відповідно, країни. На Сихові, ще мушу все-таки згадати, точно бракує офісних робочих місць – це дуже зменшить потребу в транспорті, зменшить маятникову оцю міграцію до центру чи в інші райони і назад. Це вплине на те, чим буде наповнений Сихів. Відповідно, він вже перейшов зі спального району до такого повноцінного – і також саме цього бракує у Винниках.

У Винниках ще більше є питання з вивезення сміття. У Винниках є питання межування з іншими територіальними громадами великими – вони з кількох боків зустрічаються. Вони хочуть себе більше відчувати інтегрованими до Львова, хоча хочуть зберігати свою самостійність – це цікаво.

Ну Личаків, він здавна. Пекарська – це частина Львова, яка була ще до 1939 року, тому архітектурні питання там є інакші, ціннісні. Але їм також озеленення бракує, питання кіосків, питання реклами.

Перерахувати проблеми району – це навряд чи залучити виборців у цих районах…

Андрій Москаленко: Я досить добре знаю ту частину Личаківського району. Бо ми фактично обходили більшість будинків, і я розумію, де які балкони треба реставрувати, де які вікна. Наприклад, цього тижня анонсували програму співфінансування по балконах на наступний рік. Та, знову ж таки, є питання продовження трамваю на Сихові по Вернадського на автовокзал. Є ряд інших речей, які треба робити: наприклад, Винники. Можете побачити, як Винники змінилися – це сотні мільйонів, які йшли з бюджету міста, Винники мали зовсім нову окрасу, коли приїжджаєте, то зовсім по-новому це відчуваєте.

Думаю, що це треба зазначити: на вашому окрузі балотується і мер Винників – думаю, він би з вами посперечався і сказав, що це його заслуга.

Андрій Москаленко: Дивіться, це заслуга мешканців міста. Бо немає коштів держави – є кошти мешканців міста, і в цьому треба бути коректним.

Але ми зводимо дискусія не в те – ми зводимо дискусію, де який хідник має бути. Я вважаю, що це мають бути останні вибори, коли є мажоритарна форма виборів. Я вважаю, що ми маємо відмовлятися, тому що депутат Верховної Ради не має і не повинен мати прямого впливу на те, який хідник і де має бути зроблений.

Так, дійсно, на це є запит – будемо відвертими... Людина хоче побачити лавку, побачити хідник. І дійсно, є люди, які йдуть у депутати, які жодного разу не були… Я жодного разу не був у партійній діяльності, я ніколи не був у політичній діяльності – я завжди займався якоюсь виконавчою діяльністю – культура, історичне середовище. Кожного дня якісь виклики, якісь труднощі вирішувати. Але робота депутата має бути, і про насправді треба говорити, як би це було не популярно – це мають бути законодавчі зміни. Зрозуміло, що це буде 10, 20 років така еволюція.

Але виборець хоче такого собі начальника жеку…

Андрій Москаленко: Але ми маємо розуміти. От ми з Наталею, буду за себе говорити, будемо говорити, що депутат відповідає за зовсім інші речі. Звичайно, що і в моїй програмі, і в програмі колег буде лобіювання великих виробництв – наприклад, питання ЛАЗу. Я вважаю, що якщо з одного боку там є ІТ-парк, УКУ, то там [на ЛАЗі] має бути інноваційне виробництво, там не має бути забудоване житлом.

Ну яке інноваційне виробництво? Частину заводу вже забудували багатоповерхівками…

Андрій Москаленко: Я вам даю відповідь – і дуже просту. Тому що частина цієї території належить арбітражному керуючому, частина – невідомо ще кому належить. Треба брати Фонд держмайна, який це продавав, всі державні інституції, і чітко резервувати профіль. Треба то повертати в комунальну, в державну власність – але там має бути продовження ІТ-парку і освітньої функції…

Має, але чи є це завданням народного депутата?

Андрій Москаленко: Даю вам відповідь. Свого часу місто підписувало угоду з Міноборони, що воно забирає кечівські будинки, приводить їх до ладу – місто це зробило. А що, місту віддали ділянку біля церкви Анни? Ні, не віддали, хоч меморандум є.

Це треба на державному рівні швидко вирішувати – щоби там були робочі місця, в тому числі й для сихівчан, щоби зменшувати міграцію і на роботу можна було би доїхати на велосипеді. Робиться одна велодоріжка, буде зелена лінія, ще одна велодоріжка. І я думаю, що цей район – Винники, Личаківська, Сихів – є дуже класним пілотним, щоби потім це поширювати на все місто.

Депутат-одинак, як правило, нічого не вирішить…

Наталія Піпа: Однозначно.

Навіть якщо пройде ваша чи ваша партія, навряд чи вони будуть в абсолютній більшості. Я хотів би запитати, з якими партіями, окрім вашої – я розумію, що висуванець «Самопомочі» чи висуванець «Голосу» будуть працювати зі своїми партіями. А ви готові співпрацювати з іншими партіями? З якими партіями з тих, які мають шанс пройти у парламент?

Наталія Піпа: Ми готові співпрацювати за ті цінності, які ми декларуємо, і речі, які ми декларуємо. Наприклад, ті, що будуть голосувати за ЄС і НАТО – то ми будемо голосувати. Люди, які будуть голосувати, щоби правила гри змінилися і міста ставали кращими, підтримували питання енергоефективності і незалежності від Росії, бо це дуже важливо, – ми будемо.

Спитаю по-іншому: чи готові ви (уявімо, що ви перемогли на виборах) вступити в коаліцію на основі «Слуги народу»?

Наталія Піпа: Думаю, що «Слуга народу» наразі нічого не задекларував. Ми не зрозуміли, хто це. Це далі кіт у мішку…

Тобто не готові?

Наталія Піпа: У даний момент працювати… Думаю, що з «Самопоміччю» по ключових питаннях базові речі є дуже схожі, і фракція була достатньо добра…

З «Європейською солідарністю», «Батьківщиною»?

Наталія Піпа: Я думаю, що ці три ключові: україноцентричність, рівні правила для всіх, вступ до ЄС та НАТО – я думаю, що ми будемо готові. Вільна ринкова економіка і створення єдиних правил для всіх.

Андрій Москаленко: Мені дуже просто на це питання відповідати. Ви можете подивитися на той час, коли депутати від «Самопомочі» у Верховній Раді були: були вони в коаліції чи були вони в опозиції – вони підтримали всі реформаторські закони. Якщо ви подивитеся на опитування ряду громадських організацій щодо активності, щодо підтримки законів, то ви побачите, що не була звернена увага, яка це партія, хто його скеровував. Якщо цей закон був потрібен Україні – то ми його підтримували. Власне, мова йде про цінності. Свіжий приклад – закон про мову Ірини Подоляк. Це ж закон, який вона повністю зробила.

Все-таки не лише вона.

Андрій Москаленко: Не лише вона. Але якщо поговорити з Іриною, можна зрозуміти, хто насправді зробив цей закон. Можна писати одне, друге, третє прізвище, але…

Там сімдесят авторів вказано – популярний закон.

Андрій Москаленко: У всього хорошого багато авторів. Але насправді немає значення, чи ти є в опозиції, чи ти є в коаліції. Якщо ти пропонуєш добрі речі… Так, є механіка – інколи треба віддати лідерство, щоби цей закон був прийнятий. Так само, як і в цьому випадку.

Але я думаю, що передовсім мова йде про цінності. І приклад «Самопомочі» показує – те, що потрібно, ті закони, які підтримують і, в тому числі, ті речі, які стосуються, що треба буде робити. Це питання продовження децентралізації. Так, певною мірою відбувалася фінансова децентралізація, тому що стало більше коштів. Але управлінської децентралізації… Ви подивіться на прикладі Львова ряду останніх випадків – немає замкнутого циклу відповідальності, так не має бути.

У нас не так багато часу залишилося, давайте говорити про ваших конкурентів на окрузі. Вас там не лише двоє. Кого ви, Наталю, можливо, крім Андрія, вважаєте своїм серйозним конкурентом? Нагадаю, що там іде мер Винників Квурт, від націоналістів Михальчишин, теперішній депутат Михайло Хміль. З’явилося багато білбордів «Буде Шубка», наскільки я розумію, йдеться про таку адвокатку від «Ріелу», яка буде йти від «Слуги народу».

Наталія Піпа: Я думаю, щодо конкурентів зі мною, то всі люди, які знають, хто живе на Сихові, працює на Сихові, працює щодня з громадою і для кого цінність є оці зміни, коли є цінність не слова, а зроблені речі. Мені багато хто закидає: «Наталю, ти стільки всього зробила, про це так мало говориш». Я думаю, що конкурентів як таких я дуже багато не буду мати.

Є питання, що, напевно, пан Квурт, який багато в чому співпрацює з паном Козловським, буде точно мати більше грошей на кампанію, ніж має наша команда. І в цьому може бути загроза. Але я дуже вірю, що виборець Львова є свідомий.

А ви гроші маєте взагалі на кампанію?

Наталія Піпа: Зараз буду відкривати… Команда частково Галицької партії мене підтримує, частково «Голосу» – відповідно, буде виборчий фонд. Тому це не є шалені суми, але це суми, які достатні для того, щоби пройти, і для того, щоб змінювати ті ініціативи.

Андрію, хвилина лишається. Ви кого вважаєте конкурентом?

Андрій Москаленко: Дивіться, для мене насправді є велика честь разом із Наталею змагатися за підтримку львів’ян. Я суб’єктивно вважаю, що зараз наступає той час, коли все-таки потрібно переводити вибори до того, щоби більше нових людей з’являлися, які не були до того, які мають ціннісні пріоритети, а не тих людей, які, можливо, є професійними парламентарями. Чи, можливо, якось інакше, як це назвати.

Знову ж таки, я маю акцентувати в тому, що зважитися іти – це дуже непросто. Для мене це було дуже непросте рішення, і так само, думаю, для кожного з кандидатів. Я справді поважаю кожного, але насправді це мова йде про підтримку львів’ян. І треба просто йти і переводити це на інший рівень, показувати програму. Не особистості, не партійні бренди. Є програма, і між програмами має відбуватися конкуренція. Це так само, як ми говорили – маємо не говорити про хідники, так само маємо починати говорити про програму. Щоби за рік можна було покликати депутата і спитатися: один, два, три, чотири, п’ять – зроблено, не зроблено, чому?

Зрозуміло, дякую. На жаль, наш час вичерпався. Перші дебати кандидатів по округу 115 виявилися досить мирними. Нагадаю, що сьогодні у нашій студії був Андрій Москаленко – заступник мера Львова, і пані Наталія Піпа – голова громадської організації «Кращий Сихів». Обоє вони кандидують на цьому окрузі. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук