Медицина без розривів: амбулаторна й стаціонарна допомога мають працювати разом

Сьогодні у Львові виникає багато дискусій щодо приєднання поліклінік до двох медичних об’єднань. Розділяю це питання на два напрямки: перший – щодо якості, доступності і необхідності, а другий – що сьогодні декларує держава щодо фінансування медичної послуги. Тут важливу роль відіграє один зі звітів Світового Банку. Аналіз полягає в тому, що є первинна медична допомога (педіатри, сімейні лікарі, терапевти, основне завдання яких – профілактика захворювань і спостереження за хронічними пацієнтами, що має покрити 80% всієї медичної послуги для українців) і важкі пацієнти, які повинні бути госпіталізовані в стаціонар.

Нагадаю, спеціалізована медична допомога поділяється на амбулаторну – поліклініка і вузькі спеціалісти. Первинна допомога залишиться на рівні профілактики і спостереження за пацієнтами. Вузькі спеціалісти на амбулаторному етапі – це ті консультації, з якими не справляється сімейний лікар.

Ми бачимо, що у підході Світового Банку не згадується амбулаторна медична допомога (вузькі спеціалісти). Багато-хто розглядає (у світовій практиці також), що спеціалізована допомога – амбулаторна і стаціонарна – має бути разом, і іншого шляху немає. Наше завдання – зберегти мешканцям Львова цю спеціалізовану медичну допомогу на амбулаторному етапі. Доступність, якість і збільшення послуг – це наступне наше завдання, щоб на амбулаторному етапі були консультації вузьких спеціалістів.

Світовий Банк рекомендує рухатися до системи, в якій і амбулаторні, і стаціонарні спеціалізовані послуги надаються одним і тим самим надавачем. Такий підхід, відповідно до аналізу Банку, не лише забезпечить безперервність медичної допомоги, але й пом’якшить вплив втрат доходів при зменшенні кількості госпіталізацій.

Сьогодні держава рухається до того, що всі послуги надаватимуться на рівні первинної медичної допомоги. Сімейні лікарі отримують вторинну спеціалізацію (ендокринолог, пульмонолог, гастроентеролог). Держава готова доплачувати сімейним лікарям за вузьку консультацію. А ланку поліклініки мають максимально пов’язати зі стаціонаром.

Приєднання поліклінік до медичних об’єднань дасть можливість зберегти безкоштовну послугу, яку потребують люди, що звикли до електронного скерування: єдині маршрути, єдиний кол-центр, можливість ротувати спеціалістів за необхідності. Пацієнти повинні мати кращу доступність до медичної послуги. Для лікарів це – обмін досвідом, можливість прочергувати, оперувати. Якщо взяти Друге медичне об’єднання, всі лікарі хірургічних спеціальностей, які хочуть оперувати, працюють і на амбулаторному рівні, і в стаціонарах.

Консолідація через злиття лікарень – це успішний приклад вирішення проблеми. При приєднанні 5 міської поліклініки, де є травматологічний пункт, до Другого медичного об’єднання Львова ми отримаємо розвиток травматологічної допомоги: надання допомоги в травмпункті і оперативне планове лікування в стаціонарних умовах, а потім повернення назад цього пацієнта в амбулаторну службу. Ще переваги – підвищення кваліфікації спеціалістів, обмін досвідом, лікарі амбулаторної служби можуть надавати допомогу в стаціонарі, і навпаки. В нас, в Другому медичному об’єднанні є приклади хорошої консолідації, наприклад, стаціонарного Пульмонологічного відділення і амбулаторного кабінету «Пульміс», Центру терапії з гастроентерологією. Ми можемо організувати таку доступність на різних рівнях.

Держава рухається до того, що стаціонарна і амбулаторна спеціалізована допомога мають бути разом. Основне питання, яке отримуємо: а що буде з первинкою? Первинна медична допомога функціонує у великих медичних об’єднаннях, цей досвід унікальний. Сьогодні маємо таке явище, як гіпердіагностика. Багато пацієнтів самі вирішують, що їм потрібно, які аналізи здати, в якого вузького спеціаліста проконсультуватись.

То що ж з первинкою? Сьогодні місто Львів багато в чому є унікальним, зокрема створенням територіальних медичних об’єднань. В Україні первинна медична допомога є при спеціалізованих медичних закладах. Практично третина мешканців Львова є у Другому медичному об’єднанні. Ризику щодо первинки ми не спостерігаємо вже 4 роки, поки функціонуємо як медичне об’єднання. Відсоток перескерувань в нас – орієнтовно 13% від загальної кількості звернень. Наші сімейні лікарі надають всю допомогу, яку можуть надати на рівні первинної допомоги. Жодних зловживань щодо примусового скерування пацієнтів немає і бути не може. Бо сьогодні можливість моніторингу НСЗУ настільки потужна, що вони все відстежують. Тому сімейні лікарі і профілактують, і лікують на місці.

Отже, приєднання поліклінік до медичних об’єднань дасть можливість максимально зберегти безкоштовну послугу, яку потребують люди. Первинна медична допомога працює у звичному режимі.