«Менти» і «авторитети» у виборчих перегонах

Заява Авакова про недопущення МВС фальсифікації виборів та поява кримінального авторитета «Наріка» біля Порошенка на врученні томосу дають підстави припустити, що головні конкуренти на президентських виборах формують команди по різні сторони закону.

Власна гра Авакова

Міністр МВС Арсен Аваков у нещодавній заяві озвучив незвичний для українських політичних реалій меседж – наголосив, що МВС не допустить підкупу виборців та фальсифікації голосів. «Ні один з кандидатів, незалежно від провладності чи опозиційності, незалежно від яскравості або якихось інших особистих якостей, не отримає від поліції і від міністерства жодних преференцій. Ми будемо однаково суворі до будь-кого». Остання фраза міністра прозвучала досить погрозливо, аби бути лише формальною даниною демократичним та законним нормам висловлювань українських чиновників.

Водночас Аваков зробив недвозначну заяву, що МВС «пильно стежитиме, щоб у виборчому реєстрі не було «мертвих душ» чи випадків голосування за іншу людину», що фактично засвідчує про контроль його відомства над списком виборців. Такі дії Авакова разом з погрозами міністра членам дільничних виборчих комісій щодо недопустимості участі у фальсифікаціях та ініціювання МВС законопроекту про посилення покарання за порушення виборчого законодавства демонструють, що поліція на виборах працюватиме проти чинного президента.

Маючи третє місце у президентському рейтингу та не надто переконливі виборчі аргументи на зразок томосу, Порошенко може виграти вибори насамперед лише за допомогою адмінресурсу. Водночас, як засвідчує практика політичної історії України, вагомою складовою збільшення кількості голосів за президента могли б стати фальсифікації з голосуванням за відсутніх на дільниці виборців і махінації, які чинна влада може собі дозволити більшою мірою, аніж опозиційні сили.

За умов підконтрольності поліції такі виборчі махінації можна було б поставити на конвеєр, проте міністр МВС раптом виступив проти і недвозначно дав зрозуміти, що поліція не лише не допомагатиме, але й перешкоджатиме фальсифікаторам. Вплив міністра МВС на результати президентських виборів, у яких поліція охоронятиме дільниці та братиме участь у транспортуванні бюлетенів і протоколів, настільки вагомий, що львівський аналітик Антон Федорців навіть назвав Авакова «третім у другому турі». Заява Авакова про таку несподівану принциповість поваги до законодавства, очевидно, прямо адресована президентові і засвідчує, що Арсен Аваков більше не підконтрольний Порошенкові або, можливо, навіть почав працювати на інтереси головної конкурентки президента – Юлії Тимошенко.

У минулому Аваков був політичним партнером Юлії Тимошенко і саме на її запрошення у 2010 році був призначений головою Харківської обласної організації «Батьківщина». Ця дружба була перервана кримінальними переслідуваннями як Авакова, так і Тимошенко, а після перемоги Євромайдану та отримання посади міністра МВС Аваков став самостійним політичним гравцем. Настільки самостійним, що багато політиків вважають його фактично непідконтрольним президентові. І це Аваков кілька разів демонстрував, ведучи свою гру.

У жовтні 2017 року, коли НАБУ проводило обшуки в сина міністра Авакова, обвинуваченого у справі армійських рюкзаків, поліція заблокувала детективів Антикорупційного бюро, під цинічним приводом перевірки інформації про «замінування будівлі». Для європейського міністра такий інцидент став би початком кінця не тільки кар’єри, але й життя на волі, але Аваков почувався настільки впевнено, що наплював на всі закони та громадську думку, ще раз продемонструвавши наочність ситуації безладу в країні під керівництвом Порошенка.

До слова, з відомством Авакова пов’язують і створення на базі полку «Азов» парамілітарного угруповання «Національні дружини», завданням якого є нібито «допомога правоохоронним органам там, де у них не доходять руки». Полк Нацгвардії «Азов» перебуває у підпорядкуванні МВС, і багато громадських діячів та журналістів вважають цю структуру «армією Авакова» для вирішення якихось політичних завдань. Зокрема, директор Центру досліджень правоохоронної діяльності Олег Мартиненко вважає, що саме з погодження Авакова й були створені «Національні дружини»: «У Авакова політичні амбіції. Почався передвиборчий рік, і зараз він грає м’язами, аби показати, яку вуличну силу він контролює...». Між іншим, нещодавно «Національні дружини» отримали право від ЦВК офіційно спостерігати за виборами президента.

Усе це зумовлює ситуацію, в якій міністр МВС, бачачи третю сходинку Порошенка в соціологічних рейтингах, міг би почати власну гру щодо підтримки головної конкурентки чинного президента, переорієнтувавшись на курс «недопущення фальсифікацій», що фактично означає ставку на Тимошенко. Деякі аналітики, зокрема експерт Лабораторії політичних стратегій та аналітики Юрій Гончаренко, вважають, що поліція на виборах працюватиме на Тимошенко. «Те, з якою показовою жорстокістю були побиті активісти, які пікетували мітинг Юлії Тимошенко, а згодом – проти них порушені кримінальні справи, – свідчить, що міністр внутрішніх справ вже визначився і буде робити все можливе для перемоги Юлії Володимирівни Тимошенко», – зазначає Юрій Гончаренко. Однак президент навіть за таких умов не втратив шансів на перемогу і залучив на свою сторону у виборчій боротьбі давніх ворогів правоохоронців.

Кримінал під ковпаком президента

За умов фактичної підконтрольності президентові судової гілки влади, прокуратури та Служби безпеки чимало людей, які мали б нести кримінальну відповідальність за хабарництво, сепаратизм, кримінал чи інші злочини, виявилися не притягнутими до відповідальності, а натомість стали лояльнішими до влади. Президента публічно почали підтримувати одіозні люди з кримінальними справами: впливовий на Харківщині Геннадій Кернес, мер Одеси Геннадій Труханов, дніпровський бізнесмен Олександр Петровський, якого у пресі називають кримінальним авторитетом на прізвисько «Нарік». Народний депутат України від «Об’єднання «Самопоміч» Роман Семенуха зазначає, що «в президента зробили ставку на місцевий криміналітет, і таке відбувається скрізь: в Одесі, у Дніпрі, Харкові», і здійснюється це задля фальсифікацій.

Особливо актуалізувалися такі чутки після появи бізнесмена Олександра Петровського при врученні томосу в Константинополі, що ледь не перекреслило історичності урочистого і знакового моменту. При цьому Петровський стояв практично поруч з президентом Порошенком та митрополитом Епіфанієм. Мабуть, ніхто не міг зробити кращого подарунка російським пропагандистам, щоб очорнити момент створення української помісної церкви, ніж той, хто ввів Петровського до складу української делегації. Чимало людей дивувалося: як особа з репутацією кримінального авторитета стоїть біля президента й найвищого церковного керівництва перед телекамерами і чому Порошенко має близькі зв’язки з такими непевними людьми?

Як пізніше з’ясувалося, Петровський не випадково стояв біля українського гаранта. До цього він був перед телекамерами поруч зі спікером парламенту Андрієм Парубієм і головою бюджетного комітету Верховної Ради Андрієм Павелком та навіть був нагороджений президентом Хрестом Івана Мазепи та нагородним пістолетом від міністра оборони Степана Полторака. І це при тому, що Петровського звинувачували у причетності до вбивств.

Авторитета Петровського (Налекрешвілі) називають учасником груп рекетирів, які наприкінці 80-х кришували та грабували торговців дніпропетровського ринку «Озерка», а в 1990-х він зайняв чільне місце у кримінальному світі Дніпропетровська. Екс-голова МВС Юрій Луценко у свій час говорив про «організоване злочинне угрупування Петровського, відомого в певних колах під ім'ям Нарік». Але Петровському вдавалося виходити сухим з води і добре заробляти за будь-якої влади. А в період після Майдану «авторитет» почав легалізовуватися, навівши індульгенційні зв’язки з місцевими церковниками та породичавшись з високопосадовцями. У 2017 році на «5 каналі», що належить президенту, вийшов фільм про «героїчний внесок Петровського» у порятунок Дніпропетровської області від російського захоплення у 2014 році. А вже через місяць «5 канал» зробив сюжет про меценатську діяльність Петровського.

Нардеп Сергій Лещенко вважає, що президент Порошенко особисто займається легалізацією дніпровського бізнесмена з кримінальним минулим, щоб заручитися підтримкою на виборах у Дніпрі. Як відомо, кримінальні кола завжди мали необхідний досвід махінацій та фальсифікацій, організації злочинної діяльності і можуть чинити дієвий тиск на тих, хто стоятиме в них на шляху. Тобто, з погляду чорних політтехнологів, вони – незамінні люди при фальсифікації виборів.

Тож президентські вибори обіцяють бути цікавими та запеклими, а ставки основних гравців – високими до аморальності. Однак лідери президентських перегонів знають, що владні та фінансові бюджетні ресурси, здобуті після перемоги, здатні компенсувати будь-які моральні жертви.