Мешканці Червонограда на зборах виступили за перейменування міста на Червоноград
На зібранні лунали антидержавні заяви
У неділю, 8 жовтня, у Червонограді на Львівщині відбулося громадське обговорення щодо перейменування міста, де більшість присутніх виступили проти такої ініціативи. Модерував зустріч перший заступник мера Дмитро Балко, який також підтримує збереження теперішньої назви.
«На зборах щодо перейменування Червонограда присутні проголосували проти та не дали виступити представнику Українського інституту нацпам'яті», – повідомила громадська організація «Деколонізація. Україна».
Учасники ініціативи зазначили, що готують з цього приводу звернення до СБУ, «бо зривати процес деколонізації під час повномасштабної війни – це робота на агресора».
Як видно з оприлюднених фото та відео, на зібранні були присутні лише близько 30 учасників переважно пенсійного віку із понад 65-тисячного міста. Водночас перший заступник мера Червонограда Дмитро Балко, який модерував зустріч, запевнив, що насправді були присутні близько 100 мешканців різного віку.
«В основному громада висловлювалася за те, щоб не перейменовувати або, якщо перейменовувати, то на Червоноград. Інститут національної пам’яті опирався на те, що місто було названо під час приєднання до СРСР при обміні територіями з Польщею. Відповідно громада запропонувала дати українську назву, але також Червоноград. Була одна пропозиція з усіх присутніх, щоб назвати місто Кристинопіль», – розповів Дмитро Балко ZAXID.NET, уточнивши, що він теж підтримує ідею залишити нинішню назву міста.
Під час обговорення, окрім основної теми, деякі учасники відзначилися суперечливими заявами антидержавницького змісту.
Відео з громадських слухань щодо перейменування Червонограда
«Так, ми за них голосували, але вони не набули правосуб’єктності, вони не мають права приймати того рішення. Зміна назви міста – справа місцевого значення, і тільки ми на загальних зборах жителів, людей маємо право вирішувати – змінювати назву чи ні, а ніяка «верховна зрада», ніякий кабмін. Все, що вони поприймали до сьогоднішнього дня, всі їхні захцянки без гербової печатки – фікція», – заявила з трибуни одна з противниць перейменування міста. Її слова, присутні підтримали оплесками.
Зі слів першого заступника мера, далі громадські консультації триватимуть лише онлайн. Після 17 жовтня має відбутися засідання робочої групи, яка збере всі пропозиції і напрацює відповідний проект рішення Червоноградської міськради.
На електронній платформі думки мешканців щодо перейменування міста розділилися – частина відстоює повернення історичної назви Кристинопіль або Христинопіль, досить багато дописувачів пропонують залишити теперішню назву.
«Була група людей, яка висловила таку спільну думку. Але це точно не прийняття якогось фінального рішення, яке ставить крапку у цьому процесі. Консультації мають тривати», – коментує результат громадського зібрання керівник юридичного відділу Львівської облради Ярослав Гасяк.
За словами юриста, якщо ж міська рада не вирішить питання перейменування міста, то кінцеве рішення буде приймати Верховна Рада на підставі рекомендацій Інституту національної пам’яті. Аналогічну думку висловив керівник громадської організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков.
«Я взагалі дивуюсь, що Червоноград не потрапив під дію закону про декомунізацію Це, скоріш за все, було політичне рішення тодішньої влади не зачіпати це питання, щоб не сваритися зі своїм електоратом», – каже Вадим Поздняков.
«Вони можуть і зараз відмовитися, стати в позу, сказати, що вони перейменовувати не будуть, навіть ухвалити відповідне рішення на сесії міської ради. Але якщо вже ця назва потрапила у список Інституту національної пам’яті, я сумніваюсь, що її звідти виключать, бо це би був дуже серйозний прецендент, який би поставив під сумнів закон про деколонізацію», – додав активіст.
У червні цього року Нацкомісія зі стандартів державної мови рекомендувала перейменувати Червоноград, Красне та ще низку населених пунктів Львівщини, назви яких стосуються російської імперської політики.