Москву закликали до конституційного порядку

Виктор Калашников, 5 листопада 2012155811

Доки редакція ZAXID.NET готувала до публікації інтерв'ю з Дмітрієм Орєшкіним, відбулася подія, котра почасти змінила картину і концепцію того, що відбувається в Росії.

2 листопада в Казані на конференції з приводу 20-річчя Конституції Республіки Татарстан виступив перший президент республіки, а нині її Державний Радник (приблизно як «колишній президент при нинішньому», - див. офіційний сайт) Мінтимер Шаймієв. У присутності москвичів, що мають доступ до головних вух країни (Олександр Торшин і Сергій Шахрай), він швидко розправився з ювілеєм і взявся за насущне, зламавши при цьому нинішній політичний дискурс.

Шаймієв звинуватив правлячу «Єдину Росію» ні багато ні мало в «ностальгії імперського мислення» (Росія – знову імперія!?) і в порушенні прав суб'єктів федерації (багато хто й термін такий встиг забути!). Республіки, сказав він, «поки що дружно голосують» за неї – чи не натяк на те, що незмінно підвищений відсоток голосів «за» може на майбутніх федеральних виборах раптом знизитися?

Він далі обурився тим, що не чує офіційного засудження закликів «Росія для росіян». Ніби він не знає, що Кремль зробив стратегічну ставку на російський шовінізм і сам підбурює до виступів під такими гаслами.

Його нагадування про конституційний принцип: «релігійні об'єднання відокремлені від держави та є рівними перед законом» – прозвучало на тлі зростаючого засилля РПЦ МП як явний афронт.

Шаймієв закликав дотримуватися вибудуваного важкою працею розмежування повноважень між Москвою і регіонами, оскільки інакше не бути стабільності у суспільстві і державі. Але хіба забув він, що стабільність в Росії забезпечує лише путінська вертикаль влади?

Всі ці та інші несподівані пасажі є в офіційній версії. Втім, в усному виступі Шаймієв був часом ще конкретнішим.

Отже, російському керівництву закинули порушення Конституції, особливо її федеративної частини. Ті, хто в курсі російських реалій, ймовірно, погодяться, що політичний зубр Шаймієв виступив не тільки від імені найважливішої республіки, але й, швидше за все, від імені інших регіонів – національних, а також деяких російських.

Я, зі свого боку, впевнений, що Шаймієв і його татарстанські соратники попередньо заручилися солідарністю колег у різних частинах країни і погодили якісь спільні кроки на майбутнє. Очевидно, всіх їх дістали зростання централізації, знищення федералізму, спроби вихолостити національні ідентичності.

Кремль кинув в останні роки всі сили на боротьбу з «помаранчевою загрозою» і підступами Заходу. І, треба визнати, досяг чималого успіху. За словами колишнього дисидента Сергія Ковальова, водночас створені передумови для переходу до ширших репресій і тоталітарного правління. І тут – демарш із Казані, без екзальтації та екстремістських перегинів. Татарстан просто зажадав дотримуватися конституційних норм в умовах, коли філософія і політика режиму – «інтереси держави – понад усе!». Під цим гаслом, як показує практика, розуміється надання повної свободи рук кремлівській верхівці.

Тож незалежна політична активність в Росії зовсім не пішла на спад, як можна припустити з бесіди з Дмітрієм Орєшкіним. Швидше, вона знаходить нові форми, виміри та енергетику. Тому я регулярно закликаю українських колег не звужувати погляду на Росію лише до Москви і тим більше до Кремля. Занадто багато речей відбувається сьогодні між Калінінградом і Владивостоком, і Олексій Навальний – далеко не єдиний самостійний фігурант на цьому просторі. Тепер же з'ясувалося, що йому, а можливо й будь-якому політику з загальноросійськими амбіціями, доведеться, як і в минулі роки, шукати і знаходити спільну мову з національними республіками та їхніми лідерами – на основі Конституції і федералізму, звісно.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 11

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Станислав 29 листопада 2012, 12:29

    не зашел бы на этот сайт не узнал бы об этом пшике. Галичане мастера из пшика делать событие, а пласты собственно истории держать в тайне от самих себя

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 13 листопада 2012, 21:30

    dontu vorry idi brodi pes .

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 7 листопада 2012, 14:33

    Узурпаторские режимы на самом деле очень неустойчивы. Путин и его команда заигрались в борьбу против «оранжевых», «белых», Ксении Собчак и панк-группы «ПР» и оторвались от более серьезных реалий, а равно от необходимости строго соблюдать конституцию (Путин - ее гарант или кто? Ему Шаймиев и МНОГИЕ ДРУГИЕ именно об этом напоминают). Это как в советские времена Кремль избрал себе в главные противники диссидентов-интеллигентов (якобы науськиеваемых извне), забыв, что сам СССР стоял на глиняных ногах в национально-территориальном вопросе. Ситуация повторяется, и фарсом в ней являются именно действия Кремля, Россию же и ее население, по-видимому, ожидает продолжение трагедии. Действительно, подключение ООН и других международных организаций может на определенном этапе стать необходимым амортизатором. Нельзя, впрочем, исключить, что назначение министром обороны чрезвычайщика Шойгу (под прикрытием коррупционного скандала вокруг его предшественника Сердюкова) является реакцией на обострение внутреннего системного кризиса. На это же работает дальнейшее «закручивание гаек». У узурпаторов нет иных способов самоспасения, кроме демонтажа права и незаконного насилия. Риск усугубляется тем, что российские генералы рвутся в бой (на том же Кавказе и не только) и еще могут наломать дров.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук