«Мої партії для мене як діти»

У Дзеркальній залі Львівського національного театру опери та балету (на фото) 6 травня 2018 року відбудеться концерт української оперної співачки Олени Гончарук. У програмі звучатимуть твори Моцарта, Шуберта, Гріга, Штрауса, Вагнера, Брамса, Шумана, Кальмана...

Олена Гончарук – солістка Національної опери України, викладачка академічного та естрадного вокалу у Київському університеті ім. Б.Грінченка.

До репертуару Олени Гончарук входять партії Наталки («Наталка Полтавка» М.Лисенка), Сюзанни («Весілля Фігаро» В.А.Моцарта), Розалінди («Летюча миша» Й.Штрауса), Фраскіти, Мікаели («Кармен» Ж.Бізе) тощо.

Олена Гончарук

Співачка розповіла, чому вона обрала оперну кар’єру, що допомагає їй перевтілюватись у різні образи.

Що надихнуло вас обрати кар’єру оперної співачки?

З дитинства я захоплювалася музикою і балетом, але отримавши травму, не змогла продовжувати займатися танцями і зосередила свою увагу на співі. Пам’ятаю, ще у дитячому садочку вихователі помітили мої вокальні здібності. Відтоді мене залучали виступати сольно чи не на всі свята. Пізніше, коли займалась у музичній школі, викладачка хору якось запитала: «Хто це так оперним голосом співає?», всі тоді зрозуміли, що вона натякає на мене. Напевно, саме тоді я зацікавилася вокальним мистецтвом і почала вчитись.

Втім, був період у моєму творчому житті, коли я серйозно думала про кар’єру естрадної зірки. Тоді я навіть здобула перемогу на регіональному відбірковому турі конкурсу «Червона рута». Але зрештою, моя любов до опери перемогла і я зрозуміла, що моє істинне покликання – стати оперною співачкою.

У вашому репертуарі велика кількість оперних партій і вокальних творів різних епох та стилів. Які серед них найбільш близькі вам? Що допомагає вам щоразу перевтілюватись в той чи інший образ?

Мої партії для мене як діти. Люблю кожну з них, а найбільш близькою є та, над якою працюю у певний період свого життя. Наразі – це моно-опера Франсіса Пуленка «Людський голос», прем’єра якої запланована на осінь у Києві з подальшими гастролями іншими країнами.

Перевтілюватися у різні образи мені допомагає бажання бути фахівцем найвищого ґатунку у своїй професії. За своєю натурою я – перфекціоніст, тому для мене вкрай важливо кожну партію чи твір зробити максимально якісно, тож я дуже прискіпливо ставлюся до деталей. Кожного разу намагаюся стрибнути трошки вище своєї голови.

Ви часто виступами за кордоном. Що ви можете сказати про публіку та репертуар у порівнянні з українськими театрами?

Так комфортно співати, як на рідній землі, мені ніде не було, адже тільки в Україні ти отримуєш таку колосальну підтримку і любов глядачів. За кордоном публіка більш призвичаєна до класичних концертів, але і більш вимоглива. На відміну від українців, які більше полюбляють визнані шедеври світової класики, іноземні слухачі хочуть чути щось цікаве, незвичайне, маловідоме.

Якими, на вашу думку, є шляхи популяризації оперного мистецтва в Україні?

Любов до класичної музики потрібно прищеплювати ще з дитинства, зі шкільних років. Можливо, треба ввести відповідну державну програму. Вчителі і батьки повинні давати дітям можливість слухати визнаних майстрів академічного мистецтва. Якщо немає можливості відвідувати концерти, то хоча б слухати їх у запису. А взагалі, щиро запрошую всіх на мої концерти!

Окрім сольної кар’єри Ви ще викладаєте вокал. Що би ви порадили молодим виконавцям?

Цього року виповнюється 20 років, відколи я викладаю вокал. Я дуже рада, що виховала багатьох лауреатів міжнародних конкурсів, продовжувачів традицій школи бельканто.

Творчий шлях оперного співака – це постійний іспит на професійність. Тому, якщо ви вже стали на цей шлях, не скоряйтесь невдачам, вірте у себе і впевнено йдіть до своєї мети!

Фото: з архіву Олени Гончарук