На заробітках – погано, а вдома... ще гірше

Світова фінансова криза не оминула і тих, хто подався на заробітки за кордон. Першими під її «постріли» потрапили низькокваліфіковані робітники, ті, хто не знає мови країни, в якій працював.

Також будівельники - через призупинення будівництва. Через скорочення робочих місць вони змушені або перечекати важкі часи, перебиваюсь випадковими заробітками та «з'їдаючи» власні заощадження, або ж повертатися в Україну.

За прогнозами, які оприлюднюють різні ЗМІ, уже найближчим часом додому повернеться від 200 тисяч до декількох мільйонів українців, які перебувають за кордоном на заробітках. Заступник голови Львівської ОДА Ярослав Кашуба вважає такі цифри фантастичними. За його даними, на Львівщину із закордонних заробітків наразі повернулися лише одиниці. «З листопада ми тримаємо це питання на контролі спільно з обласним центром зайнятості, - розповів він ZAXID.NET. - Усіх людей, що звертаються  в Центр, анкетують, запитуючи, чи вони не заробітчани. І поки що на кінець січня ми зафіксували лише 57 таких осіб. Люди повертатимуться, але в основному ті, які працювали в будівельній галузі і залишилися зовсім без роботи. Інші ні, бо криза в Україні і Європі - це різні речі. У нас вона накладається на політичну кризу, тут не видають кредитів, а там дають, лише відсотки з 4 виросли до 5-6».

Щоправда, слід враховувати, що заступник губернатора має дані лише про тих, хто, по-перше, зголосився в Центр зайнятості, а по-друге, розповів, що працював за кордоном. Тих, хто не зробив цього, вірогідно, є набагато більше.

 «Статистики щодо того, заробітчани чи ні, стають на облік, ми не ведемо, тому сказати, скільки таких людей повернулося на Львівщину, не можемо, - пояснила ZAXID.NET начальник відділу зв'язків з громадськістю Львівського обласного центру зайнятості Ольга Нагірняк. - Потенційно заробітчанами можуть бути всі ті, хто не працював тут більше року, але скільки їх - не знаю, адже в цю категорію потрапляють і ті, хто довго хворів, матері, що вийшли з декретних відпусток».

Згідно з інформацією Львівського обласного центру зайнятості, в області на одне вакантне місце зараз претендує 20 осіб. Щодня служба зайнятості реєструє близько трьохсот нових безробітних. На середину лютого цього року на обліку в Центрі перебуває 44 674 шукачі роботи, водночас вакансій - лише близько двох тисяч.

Через такий стан справ в Україні з-за кордону сюди повертаються лише ті, хто не має там жодних шансів найближчим часом знайти роботу. Решта - вичікують. Мама моєї знайомої працює в Італії домогосподинею. Роботу поки що має, звільняти її начебто не збираються. Однак зарплату вже зараз знизили на 150 євро, хоча до кризи вона розраховувала на підвищення. Жінку це хоч і засмутило, однак вона рада і тому, адже вдома навіть таких грошей заробити все рівно не зможе. Про повернення вона навіть не думає, лише переживає, щоб не було гірше. Знайома каже, що так само чинять й інші українські заробітчанки в цій країні. Адже прекрасно усвідомлюють, що більш-менш пристойна робота в Україні їм зараз просто «не світить». Аналогічна ситуація і в Іспанії. Знайома, що мешкає там, каже: роботу знайти надзвичайно важко, відтак ті, хто взяв кредит на житло, часто змушені віддавати власні квартири банкам. Та навіть не зважаючи на це, бажаючих повертатись в Україну практично немає.

Будівельники, які працювали за кордоном, мають менше підстав для оптимізму, аніж домогосподині, доглядальниці, гувернантки, медсестри та інші працівники, чия зайнятість не настільки залежна від кризи. По будівничій галузі криза вдарила в першу чергу. Спорудження більшості об'єктів призупинили не лише в Україні, такі тенденції спостерігаються в усьому світі, тож українці, які будували за кордоном, також залишилися без роботи. Найбільше таких - майже половина - працювали в Росії. Чоловік моєї товаришки Володимир працював у Росії на різних будівництвах більше семи років.

«Раніше міг заробити достатньо, - розповів він ZAXID.NET. - За деякі види робіт отримував і по п'ять тисяч доларів на місяць. У результаті декілька років тому купив собі квартиру у Львові. Після цього почав працювати вже тут, займався будівництвом,  ремонтом та оздобленням квартир. Але нещодавно мені повідомили, що будівництво бару, який ми споруджували поблизу Львова, заморозили. Хотів тоді знову поїхати до Росії, розраховував, що там зможу заробити достатньо, щоб утримувати сім'ю, бо в родині більше ніхто не працює, в мене маленька донька. Але не дуже мене там чекають, в Росії теж роботи нема, а якщо і є, то за такі гроші, що їхати не виплачується».

Виїхати за кордон у часи кризи хоче не лише Володимир. Як розповіли ZAXID.NET в одному з агентств, яке займається працевлаштуванням людей за кордоном, вакансії у Польщі та Чехії поки що є, як і бажаючі їх обійняти. Наразі там змогли запропонувати вакансії прачок, прибиральниць, посудомийок. Щоправда, оплата праці таких робіт впала порівняно з тією, що була ще декілька місяців тому. У Польщі пропонують в середньому 2,5 долари за годину роботи, а в Чехії - 3-3,5 долари, що в середньому на долар нижче, ніж було ще декілька місяців тому.

Скільки заробітчан повернеться додому в час кризи, а скільки вирішить перечекати її за кордоном,  - однозначно поки що не може сказати ніхто. Одностайні експерти в одному - скільки б заробітчан не повернулося додому, тут у них немає практично жодних перспектив знайти добру роботу. Тому, вочевидь, ті, хто зможе, все ж залишатимуться працювати за кордоном, навіть за менші гроші. А доходи заробітчан з України за кордоном уже знизились. За приблизними підрахунками, заробітчани щороку привозили в Україну близько 20 млрд доларів. Середньостатистичний мігрант раніше переказував в Україну 360 доларів на місяць. Та вже тепер надходження від них скоротилися. Як повідомили ZAXID.NET у Western Union, одній із компаній, через яку заробітчани зазвичай перераховували кошти, потік переказів з-за кордону від українців скоротився, хоч поки що і не дуже суттєво. На скільки саме, в компанії  не уточнили.

Українська влада давно говорить про необхідність повернути заробітчан додому. Проте зараз, коли вірогідність їх повернення є найбільшою, влада безпорадна. Вона не здатна забезпечити цю категорію своїх громадян ані роботою, ані соціальною підтримкою. Тому українські остарбайтери будь-що намагатимуться втриматись на чужині. Бо на відміну від України, де політики перманентно зайняті своїми персонами і поділом влади, там  у них більше шансів.

Навіть під час кризи.

Фото зі сайту www.gazeta.lviv.ua