Він прагнув миру у всьому. Скромний та тихий Роман Точин любив дітей та зводив будинок для своєї родини. Ми продовжуємо розповідати Вам про героїв "Небесної сотні".
Роман Точин - мешканець містечка Ходорів. До Києва вирушив першого грудня, як тільки почув про побитих "беркутом" студентів. Охороняв першу барикаду на Львівській брамі, понад усе вірив, що все закінчиться добре. 20 лютого на Інституцькій його застрелив снайпер.
Це відео зняли на барикадах у Києві за кілька днів до того, як поблизу Майдану почалась стрілянина. Ніхто і досі не розуміє, хто дав наказ Роману та його товаришам бігти на Інститутську.
Коли намагався витягнути з-під куль поранених побратимів, лижний шолом Романа пробила снайперська куля. На місці останньої битви свого чоловіка, побувала і Лілія Точин. Згадує, та ледве стримує сльози.
Роман був сповнений життя. Бігав зранку, купався в озері, возив дітей на лижі, всіх друзів намовив купити ковзани. А підлітком разом із товаришами навіть організував боксерський клуб.
В дворі стрибали з уявного парашута та кидали з даху кульки з водою - про дитячі збитки згадує друг Романа Іван Тітик.
Іван каже, такі люди як Роман могли б і не їхати на Майдан. Гарний будівельник,
Точин мав регулярний заробіток, власними руками збудував будинок за містом. Мав чудову родину, дружину, та двох донечок. Втім, несправедливість змусила його вирушити до столиці.
Лілія терпляче чекала, коли змогла, одразу ж приїхала до нього.
20-го лютого в Києві був і Іван Тітик. Його брат Роман разом із Точиним пішли на Інститутську.
Іван із жахом пригадує, як між накритими простирадлами тілами, у готелі "Україна", шукав Точина. До останнього сподівався, що сталася помилка.