ООН хоче досягти в Україні нульового рівня смертності від ВІЛ/СНІДу

В Україні презентовано спільну програму ООН з підтримки протидії СНІД в Україні на 2012-2016 роки. Вона матиме п’ять стратегічних напрямків, які будуть інтегровані до національних програм боротьби зі СНІДом. Об’єднана група ООН з ВІЛ/СНІДу планує за 5 років досягти в Україні нульового рівня нових випадків зараження ВІЛ, нульового рівня смертності та нульового рівня дискримінації.

Про це йшлося під час партнерської зустрічі за участі Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, представництв ООН, ЮНЕЙДС, Всеукраїнської благодійної організації Всеукраїнська Мережа ЛЖВ та ін.

У мажах програми на 2012-2013 рр. передбачено охопити медичними послугами з профілактики ВІЛ 60% груп ризику, а також забезпечити антиретровірусною терапією не менш як 80% хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД. За ці два роки також планується зменшити рівень передачі ВІЛ від матері до дитини з 6 до 2%.

Головними векторами у реалізації програми є підвищене охоплення програмою обміну голок і шприців для споживачів ін’єкційних наркотиків, безперервність антиретровірусної терапії, догляді і підтримка ув’язнених, які живуть з ВІЛ. Вектор другий – профілактика статевої передачі ВІЛ, третій – розширений доступ до тестування, зменшення материнської смертності пов’язаної зі СНІДом і рівня передачі ВІЛ від матері до дитини. Вектор четвертий – універсальний доступ до лікування ВІЛ-інфікованих, у яких також виявлено туберкульоз. Вектор п’ятий – розробка та запровадження нормативної бази, зокрема й документів, яка покликані знизити рівень стигми та дискримінації серед населення.

За словами голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Олени Єщенко, на сьогодні держава визначилася з пріоритетними секторами, які відображені в багаторівневій стратегії протидії ВІЛ. Це «активізація профілактичних програм щодо інфікування ВІЛ як для уразливих груп, так і для загального населення, забезпечення лікування усіх хворих на ВІЛ-інфекцію, які цього потребують, а також формування толерантного ставлення, до людей, що живуть з ВІЛ».