Пам’ятник Бандері в Луцьку: проти і за

Відновлення пам’яті загиблих українських патріотів – справа нелегка, але справедлива та почесна. Питання відновлення справедливості до вояків ОУН-УПА доволі неоднозначне.

Навколо нього тривають багаторічні дискусії як в Україні, так і за її межами. І це не тема даної статті. Тема - меморіальна плита Степану Бандері біля луцького РАГСу, освячена єпископом УПЦ КП Михаїлом. Це данина пам'яті, невігластво чи частина нового ідолопоклонства?

Мотивація та реалізація

Безумовно, що територія Волині у двадцятих роках (до Другої світової війни) була окупована поляками за радянської «ласки». У вересні 1939 року вона змінилася на радянську, а в червні 1941 року - на німецьку окупацію. Волиняни служили, гинули і в польській, і в радянській, і в німецькій арміях. Служили за свою землю всі, але пам'ятники стоять лише радянським солдатам та офіцерам.

Безумовно, що загиблі волиняни польської армії та УПА також заслуговують відповідної пам'яті. І якщо про перших практично нічого не відомо, бо теми майже ніхто не досліджував, то навколо інших піднято стільки світового галасу, що питання вшанування навіть не стоїть. Стоїть питання: кого і як вшанувати? Всіх вояків чи лише командувачів?

На Волині діяли три угрупування, які в різний час носили назву УПА. Першими були загони самооборони Тараса Бульби-Боровця, другими - мельниківці (ОУН), третіми - бандерівці (ОУН-революційна). Врешті-решт, після взаємного поборювання та злиття, залишились вояки УПА-«Північ», або бандерівці. Чому вирішили вшанувати пам'ять лише останніх?

Напевно тому, що кон'юнктура нинішньої міської влади нічим не відрізняється від ура-патріотизму центральної: як минулої, так і сучасної. Історія замінюється поглядами на неї владних політиків, особливо - не місцевих. Хоча варто відзначити, що крім вулиці Степана Бандери в центрі Луцька з'явиться (на його околиці) й вулиця Тараса Бульби-Боровця.

Пошана гірша... за мовчання

Безумовно, що більшість БЮТ у міській владі на чолі з міським головою Богданом Шибою хотіли як краще, а вийшло як завжди. Вулиця провіднику ОУН-р - в центрі, пам'ятник - у 33-му кварталі. Напевно, що меморіал йому і воякам УПА, або просто музей, буде збудовано десь на ГПЗ чи на Вересневому. Маю надію, що не в Луцькому замку.

Чому не розмістити пам'ятник Степану Бандері на розі однойменної вулиці та вулиці Винниченка? Чому проспект Молоді не перейменувати на Степана Бандери? Такі нерозумні, недолугі рішення навряд чи додадуть позитиву нинішній владі. Швидше навпаки - виставлять пам'ять про провідника ОУН-р на посміховисько. Наприклад, пам'ятник біля РАГСу почнуть називати... в честь святого Валентина. Бо останній об'єднував молодих у нові сім'ї.

Після такої констатації справ, можливо, ура-патріоти почнуть знову кричати про колабораціонізм, «руку Москви», «п'яту колону» тощо. Але вони ніколи не почнуть захищати вояків УПА та їх пам'ятники сильними аргументами в дискусії з їх опонентами. Або зі страху, або через незнання таких аргументів.

Наприклад, що військо УПА в найліпші часи нараховувало близько 80 тисяч вояків, а РОА (Российская Освободительная Армия) та її сателіти в найліпші - 1 мільйон 200 тисяч, а в найгірші часи - 600 тисяч вояків. Наприклад, що УПА воювало на своїх етнічних землях, а РОА, РОНА та інші - на території Росії, Білорусії, України, Югославії, Італії. Греції, Франції.

Ура казакам СС Третього Рейху? Двічі - в Москві!..

Наприклад, ще з 1994 року в Москві, на Ленінградському проспекті, 73-а, біля храму Всіх Святих, за освячення патріарха РПЦ Алєксия ІІ, встановлено пам'ятник з надписом: «Генералам Российской императорской армии и Белого движения».

Біля того ж храму встановлено з благословення РПЦ ще один пам'ятник: «Воинам Русского Общевоинского Союза, Русского корпуса, Казачьего Стана, казакам 15 кавалерийского корпуса СС, павшим за веру и отечество». 8 травня 2007 року він був зруйнований, а у 2008 - відновлений.

4 серпня 2007 року у станиці Єланській Ростовської області відбулось відкриття та освячення меморіального комплексу (з музеєм та архівом) «Донские казаки в борьбе с большевиками» та пам'ятника П.Н.Краснову. У 2008 році комуністи, прокуратура, міліція намагаються їх знести.

Ким ці пам'ятники об'єднані? 15 Кавалерійським козачим корпусом СС та отаманами Шкуро, Красновим, фон Паннвіцем, Султан-Гірей Кличем, Домановим. Тими, кого за співпрацю з гітлерівцями, за організацію козачих частин вермахту та СС у січні 1947 року за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР було повішено. В грудні 1997 року Військова колегія Верховного суду РФ залишила попередній вирок в силі і нікого не реабілітувала.

... і вісім - у Європі та США

Такі ж пам'ятники встановлено: Меморіальний монумент присвячений козакам 15-го Кавалерійського Корпусу СС та членам їх сімей (зокрема отаманам Краснову, Шкуро, Г. фон Паннвіцю) - Лінц, Австрія; пам'ятна плита «Воинам Русской Освободительной Армии Власова» - Платінг, Мюнхен, Німеччина; меморіальний монумент «Воинам Русского Освободительного Движения и чинам РОА» - Ново-Дівеєво, Нью-Йорк, США.

Православна каплиця-пам'ятник «Воинам Русского Корпуса, воевавшим на Балканах в 1941-1945 гг.» - Ново-Дівеєво, Нью-Йорк, США; пам'ятник козакам Казачого Стану - Глендор, Лос-Анджелес, США; пам'ятник козакам Казачого Стану - Православне Свято-Володимирське кладовище, Нью-Джерсі, США;

Католицький храм Пресвятої Богородиці, який присвячений пам'яті козаків 15-го Кавалерійського Корпусу СС - поселення Тімау, Фріулі, Північна Італія; Хрест-пам'ятник «Воинам Русской Освободительной Армии (РОА)» - Ольшанське кладовище, Прага, Чехія.

Якщо в Москві, у Ростовській області, у світі стоять пам'ятники російським воякам вермахту і СС, то чим гірший Луцьк чи Львів, щоб ставити пам'ятники українцям?

P.S.

«Я прошу передать всем казакам, что эта война не против России, но против коммунистов и их приспешников, торгующих Русской кровью. Да поможет Господь немецкому оружию и Гитлеру! Пусть совершат они то, что сделали для Пруссии Русские и Император Александр I в 1813 году» (із заклику генерала Краснова до радянських військовополонених).