Нова влада - нова історія. Зазвичай в Україні підручники з історії переписують щоразу, коли приходить нова влада. Тоді із книжок зникають суперечливі факти, незручні імена та події. Від цього потерпають і учні, і вчителі. Тож як трактуватимуть нинішні події в Україні за кілька років, поки що судити важко.
На уроці історії у 6 класі діткам на карті пояснюють, що Київська Русь починається з Києва і України. Цей відрізок історії майже не має суперечностей. Але так склалося в нашій державі, що історію пишуть переможці, а не переможені. То ж кожна нова влада, етапи історії трактує на власний розсуд. Достатньо згадати цензуровані підручники з історії за часів Табачника.
Ірина Васильків, учитель історії, згадує: "Сталося так, що ми не бачили жодного слова про січових стрільців, дуже скорочено мали період українсько революції в тому почищеному підручникові, дуже так поверхово. Там навіть випускалися цілі державні утворення тих років і дуже-дуже були почищені період 30-х років, ледь не одним словом згадувався голодомор".
Звичайно дат із історії не викинеш і кордони не пересунеш, але завжди можна кожну подію трактувати на свій лад. До прикладу, за влади Януковича Помаранчевої революції та її ідей в підручниках не згадували.
Зараз, готуючись до ЗНО, школярі, звичайно, одним шкільним підручником не користуються.
Ті фахівці, які пізніше відстежуватимуть, як учні складатимуть ЗНО, зізнаються - великої проблеми, звичайно, не існує. Якщо учень сумлінний, а вчитель відповідальний, "заборонені" дати та імена все одно будуть відомі школярам. Тож на якість знань це не вплине.
Начальник методичного відділу Львівського центру оцінювання знань Степан Хамуляк пояснює: "Якщо ми говоримо про здачу предмета історії України, то ми, вивчаючи якийсь певний етап - хочеш чи не хочеш - цими іменами змушений апелювати. До прикладу, якщо ми розглядаємо період 20-30-х років Західної України, то ми мусимо згадати і Коновальця, і Бандеру, і Шухевича".
Поки що сучасна історія України лише на вустах. Аби вона потрапила в підручник, кажуть науковці, потрібен час.
Історик Іван Сварник пояснює: сенс історії полягає у фіксації тих явищ, які відбуваються щоденно, однак і в узагальненні того, що відбувається, в осмиленні. А осмилити те, що відбувається сьогодні, ми не можемо завтра. Для цього потрібен час, аби зрозуміти співмірність цих подій до інших історичних явищ.
Тобто, чи в підручнику історію літа 2014 описуватимуть як агресію з боку Росії чи антитерористичну операцію, покаже час, факти і влада, за якої писатимуть ці посібники.
Ми використовуємо