Портрет львів’янина під час війни

Хто живе у Львові? Як ці люди сприймають своє місто? Що вони думають про місцеву владу? А скільки у них грошей і кому вони дають хабарі? Відповіді на ці запитання є в 9-му щорічному муніципальному опитуванні від Міжнародного республіканського інституту. Якщо у вас немає часу на вивчення 180 сторінок звіту, ZAXID.NET зробив це за вас і розповідає простою мовою цифр про те, якими є львів’яни на третьому році великої війни.

Дослідження у квітні-травні 2024 року провела соціологічна група «Рейтинг», що опитала 16,8 тис. людей з 21 українського міста – по 800 респондентів, старших за 18 років у кожному місті. Ідеться про людей, які постійно мешкають у тому чи іншому місті. Статистична похибка для кожного міста не перевищує 3,5%.

Демографічний портрет львів’ян

Серед повнолітніх львів’ян є 45% чоловіків і 55% жінок, говорить дослідження. Найбільша вікова категорія – люди, старші за 51 рік: їх у місті 41%. Ще 31% львів’ян – люди віком 18-35 років, 28% – люди, яким 36-50 років.

Кому у Львові жити найлегше? Респондентів запитали, наскільки ефективно місто задовольняє економічні потреби (працевлаштування, кар’єрний ріст, справедлива зарплата) різних груп.

Виявилося, що більше задоволені життям у Львові жінки – 42% з них дали відповідь «дуже ефективно» і «скоріше ефективно». Щодо чоловіків, то у Львові добре ведеться 40% з них. На запитання про задоволення економічних потреб молоді позитивно відповіли 38% опитаних (друге місце в Україні після Хмельницького).

А от якщо чоловік і жінка об’єдналися в сім’ю і народили дитину, то їм буде важче. Лише 24% опитаних вважають, що місто ефективно задовольняє економічні потреби сімей з дітьми.

Щодо літніх людей і людей з інвалідністю, то хоч Львів і входить у лідери по Україні щодо задоволення економічних потреб цих груп, все ж відсоток задоволених невисокий: 15 і 17% відповідно. 44% опитаних львів’ян вважають, що місто задовольняє економічні потреби переселенців.

Родинні зв’язки

29% львів’ян, говорить дослідження, мають дітей віком до 16 років. У 29% містян близькі родичі – подружжя, діти, батьки – опинилися за кордоном через велику війну. Це, до слова, найменший показник по Україні. На першому місці – Чернівці, де за кордон виїхали члени родини 47% опитаних. Далі йдуть прифронтові території.

Що кажуть ті, хто залишився у Львові, про своїх родичів за кордоном? 9% кажуть, що вони планують повернутись найближчим часом попри ситуацію в Україні, 30% – тільки після закінчення війни, ще не вирішили – 24%, не планують повертатися – 28%.

Ситуація з родичами за кордоном та їх повернення по Україні (інфографіка IRI)

Робота і гроші

Не працюють 18% львів’ян, а через війну роботу втратив 1%, каже дослідження. У Львові найвищий показник зайнятості мешканців після Києва – 58% респондентів сказали, що працюють зараз. Ще 23% дорослих містян – це студенти, домогосподарки, пенсіонери, люди з інвалідністю.

Ким працюють або чим займаються львів’яни? Зріз такий:

• робітники (фізична праця) – 34%;
• офісні працівники – 25%;
• самозайняті/підприємці – 16%;
• керівники середньої чи вищої ланки – 12%;
• військові – 3%;
• волонтери – 1%.

Щодо добробуту львів’ян, то у Львові найменший відсоток тих, кому не вистачає грошей навіть на продукти, і найвищий відсоток тих, хто ні в чому собі не відмовляє. Найбіднішими себе вважають мешканці Івано-Франківська і Кропивницького – по 25%, найбагатшими, окрім львів’ян, – ужгородці. Отже, про добробут львів’яни відповіли так:

• не вистачає коштів навіть на продукти – 11%;
• на повсякденні витрати вистачає, але купувати одяг складно – 19%;
• в основному вистачає, але для купівлі дорогих речей треба позичати – 34%;
• майже на все вистачає, але купівля житла є недоступною – 20%;
• практично ні в чому собі не відмовляємо – 13%;
• купуємо будь-що будь-коли – 3%.

Чи було так завжди? 9% опитаних сказали, що за минулий рік економічне становище їхньої сім’ї набагато погіршилось, у 33% – дещо погіршилось. У більшості – 46% – змін не було. Ще 11% кажуть, що фінансова ситуація у них покращилась, а в 1% навіть набагато.

Освіта і релігія

Більшість містян – 59% – мають вищу освіту або здобувають її. Основні конфесії у Львові – це віряни УГКЦ (48%) та ПЦУ (27%). Ще 11% кажуть, що вірять в Бога, але не належать до жодної конфесії, 7% вважають себе атеїстами.

Кому львів’яни дають хабарі

Упродовж минулих двох років 82% опитаних львів’ян не дали жодного хабаря. По Україні цей показник становить 79-93%. За цей же час 1-2 рази згрішили 9% львів’ян, 3-5 разів давали хабарі 3% опитаних, частіше – 5%. Для порівняння, у 2019 році про одно- чи дворазове хабарництво повідомили поза 30% опитаних під час попередніх досліджень (даних за 2020 і 2021 років немає, у 2022 році опитування не проводилось).

Кому «дякували» львів’яни за вирішення своїх проблем упродовж двох минулих років:

• медзакладам – 24% (як і в Одесі і Дніпрі – це найвищі показники по Україні);
• закладам освіти – 10% (в Одесі – 12%);
• поліції, включно з дорожньою – 5%;
• установам ЖКГ – 4%;
• реєстраційним та дозвільним інституціям – 3%;
• міській владі – 3% (зростання тут відбулося в 2019 році, тепер є зниження);
• податковим органам – 3%;
• ЦНАПам – 2%;
• судам – 2%;
• митним і прикордонним органам – 3%;
• прокуратурі – 1%.

Окрім хабарів в лікарнях та закладах освіти, всі інші показники Львова відповідають середньому значенню по Україні.

Що з корупцією місцевого рівня по Україні? (інфографіка IRI)

Львів’яни і війна

На запитання про те, що вони планують робити у разі загострення воєнної обстановки поблизу міста, 54% львів’ян відповіли, що залишаться тут (торік було 57%). Поїдуть «на села» або в іншу область ще 8%, за кордон – 10%. Цей показник з минулого року не змінився.

Підуть в ЗСУ за таких обставин 13% львів’ян (торік було 15%). Ще стільки ж не мають плану (торік їх було 8%). Більше в ЗСУ підуть хіба в Луцьку (18%), Івано-Франківську, Черкасах і Хмельницькому (по 17%).

В усіх містах заходу України, окрім Луцька, кількість тих, хто піде в ЗСУ, зменшилась у порівнянні з травнем 2023 року. У Луцьку – зросла на 4%.

Наскільки львів’яни адаптувались до війни

Абсолютна більшість опитаних львів’ян на третьому році війни має вдома необхідні запаси на випадок непередбачуваних ситуацій. І ці показники – одні з найвищих по Україні.

Так, 73% мають вдома запас води, 81% запасся їжею (більше лише в Миколаєві, Франківську та Запоріжжі), стільки ж – ліками (більше лише в Луцьку). Щодо автономних джерел живлення на випадок блекаутів, то про нього подбали 37% опитаних львів’ян.

Тривожну валізу досі тримають зібраною 56% містян. Більше – хіба в Сумах і Чернігові.

Також 70% львів’ян мають заощаджені гроші на випадок, якщо воєнна ситуація погіршиться – це найбільший відсоток серед усіх міст. Далі – Рівне, Луцьк, Тернопіль, Хмельницький.

Також львів’яни найбільше серед усіх українців ходять у бомбосховища під час повітряної тривоги – 23% опитаних робили це впродовж попереднього до опитування місяця. Найменше ходять в укриття в Ужгороді, Черкасах і Харкові – по 6%.

Середні показники адаптації до війни по Україні (інфографіка IRI)

Практична підготовка

З початку повномасштабного вторгнення 76% львів’ян, каже дослідження, не пройшли жодного курсу підготовки, що може допомогти їм під час війни. По 10% відвідали онлайн і наживо тренінги з домедичної допомоги, ще 9% – курси з психологічного здоров’я і підтримки.

Стрілецьку і загальну військову підготовку пройшли по 6 і 5% містян відповідно. А ще по 3% відвідали курси з мінної безпеки і курси операторів дронів.

Яким львів’яни бачать Львів

Якщо говорити про комфорт життя в місті, то Львів у цьому переліку – посередині переліку з 21 міста. Найвищі місця у рейтингу посідають невеликі міста – Луцьк, Хмельницький, Вінниця тощо.

Загальна оцінка якості 19-ти послуг у Львові – 3,3 з 5. Як львів’яни оцінюють деякі з різних міських благ?

Збір сміття у Львові добре і відмінно оцінили сукупно 51% містян, середньо – ще 38%. 11% вважають, що сміття у Львові збирають погано і жахливо. Торік було так само.

Транспортну інфраструктуру і громадський транспорт у Львові на відмінно і добре оцінили 46% львів’ян, на середньо – 33%, погано і жахливо 15% сукупно. У порівнянні з травнем 2023 року, оцінка транспорту у Львові трохи покращилась, але все ж є нижчою за середнє значення по Україні – навіть харків’яни вище оцінили якість своєї транспортної інфраструктури.

Оцінка доріг у Львові за рік трохи погіршилась, та 45% опитаних оцінили їх на середньо, 38% сукупно – на відмінно і добре, 17% – на погано і жахливо. Це середнє значення по Україні.

У порівнянні з травнем 2023 року, зараз львів’яни гірше оцінюють роботу поліції в місті. Доброю і відмінною її вважають 34%, середньою – 29%, поганою і жахливою – 19%. Серед західних областей нижче роботу поліції оцінили лише в Ужгороді. А найкраща оцінка – в Рівному, Луцьку, Тернополі. Загалом оцінка роботи поліції погіршилась у порівнянні з минулим роком в усіх містах.

Незначно погіршилась оцінка львів’янами довкілля в місті. Відмінним і добрим довкілля та роботу з ним вважають 42% опитаних, середню оцінку поставили 38%, погано і жахливо – 18%. Харків за оцінкою містянами довкілля посідає вищу сходинку, ніж Львів.

Також львів’яни критикують доступність міста для людей з інвалідністю. Доброю її вважають лише 14%, середньою – 35%, а поганою і жахливою – 40%. Тут Львів опинився в нижній частині переліку з 21 міста, гірше серед західних областей хіба в Рівному.

Як львів’яни оцінюють місцеву владу

Львів’ян запитали про роботу міських депутатів, міського голови і Львівської обласної військової адміністрації. Містяни ставляться до них ні добре, ні погано, як і в середньому по Україні.

Якщо коротко, львів’яни вважають місцеву владу корумпованою (хоча хабарів їй не дають) і непрозорою (хоча, спойлер, її роботою не цікавляться). Цими двома словами її охарактеризували 44 і 38% опитаних відповідно. 33% обрали слово «кумівство». Прогресивною місцеву владу вважають 16%, а відповідальною та ефективною – по 10%.

Поінформованість львів’ян про різні аспекти роботи місцевої влади – на низькому рівні – 44%, із них добре поінформовані – лише 11%. Мало поінформовані і зовсім нічого не знають про це 35 і 19% відповідно. Наприклад, 60% опитаних нічого не знають про Стратегію міста. В інших містах ситуація приблизно така ж.

Чому так? 45% опитаних вважають, що винна в непоінформованості містян безініціативна місцева влада. Ще стільки ж визнають, що прості громадяни не цікавляться цими питаннями.

Роботу депутатів Львівської міськради схвалюють 40%, не схвалюють 47%. Таким є і середнє значення по Україні.

Водночас 72% львів’ян вважають, що основним фактором в ухваленні рішень депутатами місцевих рад є самозбагачення. А 73% кажуть, що особисті зв’язки з депутатами дуже важливі для вирішення питань. При цьому половина опитаних погоджується з тезою, що кожен може звернутися до місцевої влади за вирішенням своєї проблеми.

18% респондентів вважають, що теперішніх депутатів варто переобрати на ще один термін, коли будуть вибори. Лише 20% хочуть, щоб ці депутати пішли з ради якомога швидше. 51% не проти, щоб вони виконували свої обов’язки до наступних виборів, на яких потрібно обрати інших людей.

Роботу міського голови Львова Андрія Садового схвалюють 38% опитаних, не схвалюють – 52%. Переобрати його ще на один термін хочуть 14%, за те, щоб Андрій Садовий пішов якнайшвидше, виступають 23% опитаних. 58% кажуть, що він має працювати до наступної каденції, а потім треба обрати іншого голову.

Роботу Львівської обласної військової адміністрації схвалюють лише 30% львів’ян, не схвалюють – 43%. Водночас тут найбільший показник тих, хто не зміг відповісти, – 27% (можливо тому, що нічого не знають про роботу ОВА).

Ставлення до міських депутатів і міських голів по Україні (інфографіка IRI)

Що львів’яни радять місцевій владі

Лише 11% респондентів поінформовані про розподіл місцевого бюджету у Львові (із них добре – лише 3%), а 62% нічого про цей бюджет не знають. Із тих, хто в курсі, на що ідуть бюджетні гроші, 44% вважають його розподіл справедливим, 45% – ні.

Під час опитування львів’янам запропонували обрати до трьох сфер, що вони вважають пріоритетним для фінансування містом. Ось, що вони відповіли:

• підтримка ЗСУ – 77%;
• реабілітація та лікування постраждалих від війни – 37%;
• покращення роботи медичних закладів – 32%;
• пристосування інфраструктури для людей з інвалідністю – 35%;
• встановлення альтернативних джерел енергії – 12%;
• підтримка ВПО – 13%;
• дорожня інфраструктура – 12%;
• покращення роботи навчальних закладів – 9%;
• експлуатація та обслуговування житлового фонду – 4%;
• підтримка малих та середніх підприємців – 12%;
• благоустрій – 4%.

Настрій львів’ян

Абсолютна більшість львів’ян бачить майбутнє України обнадійливим – їх 74% (торік було 80%). Про безнадію говорять 15% людей.

Гордість за те, що є львів’янами, відчувають 93% мешканців міста. Цей показник дещо знизився у порівнянні з травнем минулого року і зараз є на рівні лютого 2020 року. Не мають таких почуттів 5% опитаних.

Можливо, львів’яни в чомусь суперечливі і надто критичні, десь – живуть стереотипами. Та вони люблять своє місто, дбають про його безпеку і вміють заробляти. Можливо, з часом трохи більше львів’ян будуть цікавитись роботою місцевої влади, аналізуватимуть її і цим робитимуть своє місто ще кращим.