Керівництво Бурштинської ТЕС "Західенерго" каже, що приватизація дозволить врятувати їхнє підприємство. Оскільки без приватних інвестицій підприємство може розвалитися буквально на очах.
Або на металобрухт або до рук приватного бізнесу. Продукт українських теплоелектростанцій не витримує конкуренції у Європі. А на внутрішньому ринку особливо не заробиш. Наше світло нікому не потрібне за ті гроші, які за нього просять. Усе через застаріле обладнання. Не втішна ситуація, зокрема, на одній із найбільших теплоелектростанцій Західної України - Бурштинській. Підприємство буквально розвалюється.
Обладнання, якому вже понад 40 років на ладан дихає і може підвести у будь який момент. Нині із 12 енергоблоків більш-менш у робочому стані лише 10. Інші на ремонті. Попри те, що робочий ресурс майже всього обладнання вже давно вичерпано.
Щоправда, держава як може відтягує усі процеси, що пов’язані з фінансами. У 2010 році Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства. Це означає, що ми зобов"язані дотримуватися екологічних стандартів країн ЄС. Для цього потрібні чималі інвестиції, кажуть енергетики. Йдеться навіть не про не мільйони, а мільярди гривень, яких держава не має.
На відміну від держави ці гроші може і хоче вкладати приватний бізнес. Зокрема, приватизацію "Західенерго" вже зацікавився Рінат Ахметов.
На сьогодні компанія ПАТ "Західенерго", до складу якої входить Бурштинська ТЕС, очікує на приватизацію. А мешканцям Бурштина залишається тільки сподіватись на кращі зміни.
Ми використовуємо