Регіонал відсудив у Львівської міськради понад 100 кв. м кав’ярні
ТОВ “Інтер Лев” перемогло у справі за позовом до Львівської міської ради про визнання права власності на 74,3% орендованого ними приміщення на вулиці Краківській, 5. Суд вирішив стати на бік товариства через те, що наймач провів коштовну реконструкцію приміщень.
Про це повідомляється в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
По 15% у статутному фонді ТОВ “Інтер Лев” мають Елеонора Скибенко, Ірина Тушницька та Олена Кочарян. Найбільша частка, 55%, належить Миколі Кочаряну, голові Галицької районної в м. Львові організації Партії регіонів. За адресою вулиця Краківська, 5, у Львові є ресторан “Краківська брама”.
Згідно з інформацією у судових рішеннях та постановах, у березні 2006 року ТОВ “Інтер-Лев” взяло у міськради в оренду нежитлові приміщення за адресою: вул. Краківська, 5, загальною площею 150,5 м². Мова йде про 66,1 м² на першому поверсі та 84,4 м² у підвалі.
З рішення судів випливає, що в орендованих приміщеннях розпочали реконструкцію без усіх відповідних погоджень. У 2007 році Галицька районна адміністрація прийняла розпорядження “Про реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху та підвалу на вул. Краківській, 5, під кафе”, яким надано дозвіл ТОВ “Інтер-Лев” завершити самовільно розпочату реконструкцію за поданим ескізним проектом.
Внаслідок реконструкції площа приміщень зросла до 151,9 м². У вересні 2011 року “Інтер-Лев” звернулося до суду, аби за товариством визнали право власності на частину приміщення. Якщо точніше – на 672/1000 нежитлових приміщень, тобто на 67,2%. У суді озвучили, що оціночна вартість приміщень у 2005 році (до реконструкції) становила 1 млн 45,7 тис. грн, а у 2012-му – уже після реконструкції – 4 млн 69,2 тис. грн. Відтак усі поліпшення майна, здійснені товариством, експерт оцінив у 3 млн 23,5 тис. грн (майно подорожчало на 74,3%).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову “Інтер-Лев”, мотивуючи це тим, що умови договору оренди не передбачають виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення. Навпаки, цей договір містить умови, які забезпечують збереження права міста на спірне реконструйоване майно. Також суд зазначив, що право власності в орендаря може виникнути лише на ті поліпшення, які можливо відокремити від об’єкта оренди без завдання йому шкоди. І проведення реконструкції приміщення не є підставою для визнання права власності.
Втім, апеляцію ТОВ “Інтер-Лев” виграло, бо суд вирішив, що було створено нову річ у результаті поліпшення. Це підтвердив і Вищий господарський суд України у лютому 2013 року.
Через місяць ТОВ “Інтер-Лев” забажало ще частину приміщення – 7,1% від 151,9 м² (тобто 10,8 м²). Суд першої інстанції, пославшись на попередню постанову Вищого господарського суду, задовольнив це прохання. Відтак загалом за товариством повинні визнати право власності на 74,3% приміщень на Краківській, 5 (приблизно 112,9 м²).
26 червня цього року Львівський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу заступника прокурора міста Львова. Однак навіть якщо йому і вдасться оскаржити визнання права власності за ТОВ “Інтер-Лев”, то лише на 10,8 м².