Рестлер (The Wrestler)

Нарешті! «Рестлер» з’явився у вітчизняних кінотеатрах. Цей фільм, завоювавши кілька золотих левів і глобусів, вже майже рік у центрі дискусій усіх любителів кіно і фанів режисера Даррена Аронофскі, який, до речі, відвідав Україну 29 березня. Також багато говорили про «тріумфальне» повернення Мікі Рурка. Ці захопливі вигуки викликали натуральний скепсис, тому я намагався зрозуміти, у чому ж секрет «Рестлера».

Фільм розповідає про підстаркуватого Ренді «Тарана» Робінсона (Мікі Рурк). У 80-х він був дуже знаменитим і крутим, а тепер відлуння його слави згасло і залишило масу травм і неоплачених рахунків. Тут треба зробити ремарку і розповісти про популярний в Америці вид псевдо-спорту - реслінг, тобто боротьбу. Це схоже на бої без правил, однак насправді це чистісіньке шоу, де борці роблять неймовірні трюки і б'ють противника, чим під руку попаде, у деяких випадках на сцену спеціально виносять різні речі (типу скла, колючого дроту чи навіть ножних протезів), які можна ефективно використати під рев трибун і бризки крові противника. Ось і Ренді свого часу натовк багато пик, але тепер саме життя  болісно надавало йому під зад...

На початку камера показує Ренді зі спини, а впродовж усього фільму часто рухається позаду нього, наче це людина без обличчя, слабка тінь великої і могутньої колись людини. І справді, Таран вже не такий, яким був. Хоча його тіло ще сильне, проте у нього болять суглоби, він не читає без окулярів, а з його вуха стирчить слуховий апарат. Одне слово, старість не радість, але Ренді досі бере участь у периферійних боях і підробляє вантажником у магазині. Він згадує часи своєї слави, дивлячись на власні плакати і фігурки, даючи автографи поодиноким фанам і граючи у допотопний Нінтендо. Часами він заходить до стрипклубу і спілкується зі знайомою стриптизеркою Кесіді (Маріса Томе), яка теж невпинно втрачає свою молодість.

Також у Тарана є дочка, проте Реслінг зайняв у його житті надто велику роль, щоб там було місце для Стефані (Еван Рейчел Вуд). Але все у житті змінюється, і Ренді також, через прикрий випадок він намагається покинути улюблену справу і стати «нормальним» батьком і громадянином. І начебто все вдається, але у якийсь момент світ не сприймає невдаху Робінсона, тому Ренді не залишається нічого іншого, як знову стати Тараном.

***

Напевно, фанам Аронофскі цей фільм не дуже сподобається, він кардинально відрізняється від «Реквієму за мрією» чи «Пі». У фільмі немає трансцендентальних тем, які так полюбляє режисер, ритм і спосіб зйомки теж змінився - став повільним і наближеним до документальної. Цього, звичайно ж, вимагала тема і головна роль фільму, яку першокласно зіграв Мікі Рурк. І не дивно, коли кажуть, що ця стрічка змальовує самого Мікі, який у момент неймовірної слави покинув кіно і тепер, будучи старим п'яничкою, знов у нього повернувся, наче рестлер для фінального реваншу з долею. Неперевершена гра Рурка і його партнерів - Маріси Томе, та Еван Рейчел Вуд - неймовірно прикрасила простеньку, навіть банальну історію про невдаху-пенсіонера, а участь багатьох непрофесійних акторів у картині додала їй більшої автентичності.

Також варто звернути увагу на роботу режисера і оператора-постановника Марісе Альберті, які досконало підкреслили самотність Ренді мізансценами фільму: ось його машина на безлюдній стоянці, тут він телефонує з апарату на пустій вулиці, ось він виходить довгими коридорами на ринг. Все це створює враження великої пустки, яка майже повністю огортає головного героя.

Я переконаний, що багатьом глядачам цей фільм видасться нудним на фоні теперішніх екшинів і блокбастерів, проте  секрет «Рестлера» у грі великого Мікі Рурка. Вона не залишить вас байдужими, бо справді зачіпає за живе.

Жанр: драма

Країна, рік: США, 2008

Режиссер: Даррен Аронофскі

Оператор: Марісе Альберті

У ролях: Мікі Рурк, Маріса Томей, Еван Рейчел Вуд, Марк Марголіс, Джуда Фрідлендер

Хронометраж: 111 хв.