Рішення суду про Голодомор – спроба посваритися з Росією, – Гризлов

Голова Держдуми Росії Борис Гризлов бачить у рішенні українського суду по Голодомору політичне підґрунтя. "Це просто політична акція, що входить до плану посваритися з Росією - іншого підґрунтя я тут не бачу", - заявив Гризлов 14 січня.

"Ідея Голодомору, ідея того, що був геноцид українського народу в 30-ті роки з боку керівництва Радянського Союзу, абсолютно необґрунтовані", - переконаний спікер Держдуми.

Гризлов зауважив, що, "на жаль, бувають роки, коли через кліматичні умови протягом кількох років буває неврожай, що і було в 30-і роки в Радянському Союзі, коли постраждали від цього всі народи, що населяли СРСР".

Причому, додав Гризлов, набагато більше тоді постраждало населення Поволжя, повідомляє "Українська правда".

"Керівництво України ще раз намагається Росії довести, що Росія погано ставиться до українського народу - от і все, я іншого підґрунтя тут не бачу", - сказав спікер.

Натомість голова комітету Держдуми з міжнародних справ Костянтин Косачов заявив:

"На моє глибоке переконання, це рішення українського суду є частиною виборчої кампанії президента Ющенка і його запеклої спроби зберегтися при владі через реалізацію "операції Голодомор".

Косачов зазначив, що це рішення українського суду "очевидно політизоване, воно приймалося похапцем і не містить ніяких переконливих доказів геноциду саме проти українського народу".

"Той факт, що масовий голод у колишньому СРСР у 30-х роках минулого століття був наслідком злочинних дій керівництва країни, нам відомо і без штучного вичленовування української теми", - додав він.

Косачов, що очолює російську делегацію в ПАРЄ, нагадав, що на сесії ПАРЄ 25 січня буде представлена доповідь на тему масового голоду в колишньому СРСР у 30-х роках.

"Доповідач, збираючи матеріал, побував не тільки в Україні, але й у Росії, Білорусії, Казахстані", - зазначив Косачов.

"І саме в такому формулюванні - про масовий голод у СРСР у 30-х роках минулого сторіччя - він підготував свою доповідь, яку я вважаю значно більш цікавою і значущою подією в цій дискусії, ніж маргінальне рішення українського суду, що після винесення такого вердикту не має права називатися судом", - додав він.