Сейм звинуватив українців у "етнічній чистці з ознаками геноциду"

Депутати нижньої палати польського парламенту - Сейму - назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Про це повідомляє "Історична правда" з посиланням на офіційний сайт Сейму, який транслював засідання.

«Організований і масовий характер Волинського злочину надав йому характеру етнічної чистки з ознаками геноциду", - зазначається у резолюції до 70-річчя Волинської трагедії.

Депутати наголосили, що діяльність німецьких і радянських окупантів під час Другої світової створювала умови для міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів. Винуватцями подій на Волині називаються Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА).

Сейм віддав честь "жертвам, звіряче замордованим українськими націоналістами" і проголосив шану Армії Крайовій, польській самообороні і Селянським батальйонам, які захищали польське населення від українців.

Сейм оцінив кількість польських жертв у близько 100 тисяч осіб. Кількість українських жертв не оцінювалася.

У процесі бурхливої дискусії не пройшла поправка щодо вживання терміну "геноцид" замість "етнічна чистка". Голосування за те, щоб назвати події на Волині "геноцидом поляків", провалилося. 212 депутатів Сейму проголосували "за", 222 - "проти", три утрималися.

20 червня Сенат Польщі ухвалив заяву з приводу 70-річчя Волинської трагедії, в якій трагічні події 1943-го назвав «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Водночас у Сенаті відзначили й ту роботу, яку провела Україна й Польща для осмислення складних сторінок історії. Львівська облрада назвала рішення Польського Сенату таким, що перекреслює спроби примирення між Польщею та Україною.

Як повідомляв ZAXID.NET, проект ухвали польського Сейму щодо засудження операції "Вісла" викликав хвилю протестів у польському суспільстві, зокрема в Інтернеті. А УГКЦ засудила Волинську трагедію та закликала народи до примирення.

Громадський комітет примирення 11 липня розповсюдив заяву, в якій зазначається, що позиція Сенату Польщі – крок назад. Своєю чергою, Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав Волинську трагедію "злочином з ознаками геноциду" та одним із "найболючіших" досвідів поляків у часи Другої світової війни. Згодом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів Сейму не нашкодити запланованому на листопад підписанню угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Додамо, що 14 липня 2013 року у Луцьку відбудуться заходи із вшанування 70-х роковин Волинської трагедії, у яких візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко та Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський.

Додамо, що станом на 12 липня офіційний Київ не відреагував на заяву Сенату Польщі з приводу 70-річчя Волинської трагедії.

Нагадаємо, у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.