Слово не може перемогти дію, – Карлес Ак Мор
Диктатура Франко – це була дуже потужна машина, яка руйнувала саме каталонську мову. Тоді всі мас-медіа, які мали потужний вплив на свідомість нації, були кастильяномовними…. На каталонську мову було накладено дуже сувору заборону, навіть забороняли каталонською розмовляти на вулиці.
Карлес Ак Мор — представник десанту каталонців, які завітали цього року на Форум видавців у Львові. Він – один з найпопулярніших сучасних поетів Каталонії. «Провідником» каталонців в Україні був Андрій Антоновський — поет, перекладач з каталонської мови, який живе у Барселоні, хоча родом із Поділля. Про амбіції каталонських письменників, про літературу, про подібність боротьби за рідну мову в Україні та Каталонії в ексклюзивному інтерв’ю ZAXID.NET з Карлесом Ак Мором та Андрієм Антоновським.
- Розкажіть про мету приїзду: познайомитися з Україною чи знайти видавництва, які б переклали і видали ваші твори?
Карлес Ак Мор: Конкретної єдиної мети немає. Це скоріше комплексна мета: і познайомитися з Україною, і дати знати Україні про каталонців. І познайомитися з українською літературою і з митцям.
- У кого виникла ідея приїзду в Україну?
Андрій Антоновський: Ідея зародилася в мене з Каталіною Джіроною. Ніхто в Каталонії не знає нічого ні про Україну, ні про літературу, ні про що. Три роки тому ця ідея була ефемерною. Тоді ми зробили кілька перекладів українських авторів-поетів каталонською. Ми переклали близько 15 авторів із трьох сторіч української поезії. Переклали, починаючи від Г.Сковороди закінчуючи С.Жаданом. Серед них була поезія Лесі Українки, Семенка, Франка, Тичини. Це був дуже цікавий проект. І ми його зробили. А потім визріла ідея привезти каталонців сюди. Виявилося, що легше привезти каталонців сюди, аніж навпаки – привезти українців у Каталонію.
- Коли вперше почули про приїзд в Україну, які були думки?
Карлес Ак Мор: Передовсім – цікавість. У Каталонії знають багато про Росію, Польщу, а про Україну… Це терра інкогніта. Україна для каталонців - це екзотична країна. І це незнання про країну підштовхувало.
- У вас же були якісь приблизні думки про Україну, Львів зокрема. Чи змінилися вони?
Карлес Ак Мор: Я мав уявлення про Україну, бо готувався до приїзду – спілкувався з українцями, зокрема з Андрієм (Антоновським – ZAXID.NET). Уявляв, що побачу баланс між старим і радянським, якийсь декаденс, суміш периферії та блиску, шику в центрі. Побачив саме те, що уявляв.
- Свого часу у XVIII ст. каталонська мова була заборонена. Чи зараз, у ХХІ ст., є відчуття-присмак того «забороненого» часу?
Карлес Ак Мор: Так, це дуже відчувається ще й сьогодні. Каталонська мова була заборонена 1714 року, коли було втрачено незалежність, (Кастилія поглинула Арагонське королівство). Відтоді в офіційному вжитку ніде не було чути каталонської – ні в судах, ні в державних управліннях.
У ХХ сторіччі було також дуже складно. Диктатура Франко – це була дуже потужна машина, яка руйнувала саме каталонську мову. Тоді всі мас-медіа, які мали потужний вплив на свідомість нації, були кастильяномовними. Загалом до цього періоду каталонська мова була дуже живою, тому що була народною. І те, що заборонявся офіційний вжиток, ніяк не впливало на мешканців села чи міста, вони все одно спілкувалися цією мовою. За часів Франко, після поразки у громадянській війні, на каталонську мову було накладено дуже сувору заборону, навіть забороняли каталонською розмовляти на вулиці.
- За це були якісь покарання?
Карлес Ак Мор: Так, карали - саджали і до в’язниці. Всі мас-медіа були кастильською мовою, і це мало свій вплив. І сьогодні, при тому, що каталонська мова є однією з офіційних мов іспанської держави, вплив кастильської дуже сильний. Багато ЗМІ, які присутні на каталонському просторі, ті, які є кастильяномовними, своїми потужностями перевершують каталонські медіа. Уряд каталонської автономії підтримує мову, але кастильська так сильно увійшла у вжиток Каталонії, що це є великою проблемою зараз.
- Зважаючи на ці обставини, чи захищають творчі люди каталонську мову?
Карлес Ак Мор: Каталонський уряд підтримує митців, які творять каталонською мовою. Уряд створив різні інституції, які опікуються відтворенням та впровадженням мови у всіх сферах життя. На це виділяють відповідні кошти, і ці інституції працюють. Зокрема «Інститут Рамона Люля» та Консорціум з нормалізації мови працюють у цьому напрямі. Є ще багато інших організацій меншого масштабу. Йде підтримка від уряду, який інколи фінансує створення роману чи поеми.
Андрій Антоновський: У Каталонії дуже складна ситуація. Річ у тім, що йде постійне протиборство. Каталонія - це ж регіон, який намагається відокремитися від Іспанії. Насправді Каталонія - це зовсім інша культура, інша традиція, мова. Інша країна.
- Чи бувають вияви агресії на міжнаціональному ґрунті?
Андрій Антоновський: Загалом так. Існує кастильський шовінізм, який нав’язують нам, нас називають зрадниками, пробачте, жидами, ким завгодно, навіть сатаністами. Все, що погане можна уявити, – це каталонці. Так нам кажуть з Мадриду. Також говорять, що ми чинимо утиски на кастильяномовних людей.
- Чи пан Карлес виховує послідовників?
Карлес Ак Мор: Якщо є хтось, хто хоче слідувати за мною, я не відмовляю цим людям. Але я не думаю, що вмію вчити. Не маю хисту до викладання. А амбіції (для письменника) – це щось негативне і позитивне теж, але, на мою думку, амбіції приводять до того, що людина устоюється і костеніє. І це заважає розвиватися.
- Ви і поет і письменник. Що переважає?
Карлес Ак Мор: Для мене головне – поезія. Вона на першому місці. Так само, як для каталонської культури - поезія є на першому місці, тому що наша культура дуже поетична. Хоча останнім часом з’явилося дуже багато письменників-прозаїків, які працюють у прозі і видають цікаві речі.
- Чи слово поета сьогодні є таким же сильним як раніше?
Карлес Ак Мор: Слово не може перемогти дію, не може змінити дійсність, реальність. Поет працює в області культури, поезії, і саме це змінює культуру, мистецтво, але не змінює реальності. Поет не може змінити реальності, зважаючи на сьогоднішній стан речей: зараз поетові не просто підняти маси.
- Про що пишете?
Карлес Ак Мор: Мені подобається писати ні про що. Саме писання для мене є цікавим. Сам процес для мене є метою. Поезія є найвищим вираженням мови, і тому мені подобається працювати зі словом. Не описувати, не розповідати про щось, а саме працювати зі структурою, з тим, як словом працює.
Як от наприклад:
Сенс нісенітниці
«А» виходить із своєї домівки
аби зустрітись із самим собою
і у той саме час власне Він
виходить з тої самої домівки
з метою так само знайти «А».
Через деякий час
«А» вже не є тим самим
і також Він сам вже не є «А».
Але все одно, врешті, ці двоє
зустрічаються й звісно
не впізнають одне одного. Не доходять до ладу
та під кінець сваряться. Нарешті
«А» прокидається полишивши цю примару
та вирішує вийти, налаштований
Зустрітися із самим собою.
(Переклад Андрія Антоновського)
Довідка ZAXID.NET
Карлес Ак Мор народився 1940р у Лєйді, Каталонія, Іспанія. Письменник, поет, теоретик, активіст. У сімдесятих роках був активним діячем мистецького угрупування «Група праці концептуального мистецтва». Лауреат кількох літературних премій. У його творчому доробку – понад чотири десятки книг поезії, художньої літератури, драматичних творів, сценаріїв та есеїв, велика кількість літературних та мистецьких заходів, перформансів та гепенінгів.