Степан Курпіль вважає, що ЗМІ можна роздержавлювати і без закону

Сьогодні, 12 червня, під час семінару "Роздержавлення ЗМІ: очима самих ЗМІ" представників районних редакцій знайомили із законопроектами, покликаними перевести процес роздержавлення ЗМІ у правове поле. З огляду на те, що наразі немає єдиного бачення щодо процесу роздержавлення ЗМІ, народний депутат Степан Курпіль подав на розгляд парламенту проект постанови про мораторій на відчуження майна комунальних і державних редакцій. Її розгляд перенесено на наступну сесію.

"Якщо є добра воля влади дозволити роздержавлювати те чи інше ЗМІ, то навіть закону не потрібно. Однак практика показує, що місцева влада, незалежно від її кольору, поводиться приблизно однаково. І якщо їй не перешкоджати, вона намагається підминати під себе ЗМІ, щоб контролювати їх, або, щоб не упустити привабливі приміщення, які є у цих ЗМІ", – наголосив С.Курпіль.

Під час семінару було констатовано, що затвердження статутів і створення редакційних рад, як цього вимагає нова стаття ЗУ "Про радіо і телебачення", не захищає від таких ризиків. Представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Львівській області Петро Цеголко повідомив: "Львівщина впоралася із вимогою Нацради вчасно подати на затвердження статути. Однак ми спостерігаємо низку негативних тенденцій: йдуть намагання без відома трудового колективу вносити правки у статут, накласти вето на роздержавлення, приєднати теле- чи радіоредакцію до газети тощо".

Як повідомив керівник центру Громадської адвокатури Леонід Тарасенко, "норми в законі, яка б гарантувала трудовим колективам редакцій право брати участь у формуванні статуту, він не побачив. Це – справа доброї волі засновника". За словами юриста, не прописані у законі методи контролю за виконанням положень статуту та міри покарання за їх порушення. Тому це слід самостійно прописувати у статуті. "Серед великого масиву статутів, які я бачив, вони не надто персоніфіковані, 70% повторюють типовий статут. Тобто, відповіді на питання, що буде за порушення статуту, не дають", – прокоментував Л.Тарасенко.

Оскільки проблема має загальнонаціональний характер, способом її вирішення є прийняття законів, які б могли цивілізувати процес роздержавлення ЗМІ. На сьогодні є два основні законопроекти, розробниками яких є Мін’юст та Національна спілка журналістів. Їх принциповою відмінністю є погляд на передачу майна приватним редакціям. Якщо Національна спілка журналістів обстоює приватизацію на пільгових умовах – передачу приміщень і майна редакціям за символічну ціну в 1 грн або довготермінову оренду на пільгових умовах, то Мін’юст пропонує приватизацію за ринковою вартістю.