27 березня, у Міжнародний день театру, колектив Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса проведуть акцію «Досить футболити культуру!».
Як повідомили організатори акції, спершу театрали вийдуть під стіни міської Ратуші, а пізніше і до Львівської облдержадміністрації. Вони хочуть звернути владі увагу на те, що культура не може бути упослідженою, а митцям, які працюють задля духовного розвитку суспільства, необхідно забезпечувати гідні умови для творчого процесу та повагу до їх праці.
«Курбасівці» закликають небайдужих львів’ян та колег з інших міст підтримати їх ініціативу.
Голова профкому театру Олег Цьона зазначив, що проблема недофінансування театру, яку колектив озвучував вісім місяців тому під час попередньої такої громадської акції, залишилася тією ж. На цей рік попри пропозицію театру затвердити йому річний бюджет у 3 млн 824 тис. грн, затвердили 1 млн 734 тис. грн. Відтак, як зазначив О.Цьона, актори отримують зарплату в половину меншу від тієї, з якою могли б більш-менш нормально жити.
До того ж ніяк не вирішується житлова проблема. Більше половини молодих акторів – приїжджі, вони приїхали сюди, бо театр Курбаса – це хороша школа. Їм потрібне помешкання, а як утримуватися, коли зарплата 1 тис. 400 гривень? Хоч про це замовчується, є актори, які просто живуть у театрі», - сказав О.Цьона.
Капітальні видатки на ремонт приміщення театру виділялися міською владою чотири роки тому, тоді давали кошти на ремонт даху. За словами акторів, дах все одно протікає, а балкон, який полюбляють фотографувати туристи, довелося обгородити, бо з нього осипається декор.
«Нам важливо, щоб таким молодим людям, як я дали можливість займатися мистецтвом, і щоб можна було просто вижити. Влада робить такі умови, що ми повинні виїжджати на проекти до Польщі. Бо нема, де жити, ми не можемо завести сім’ї, утримувати дітей.Це дуже прості речі, але вони доводять до того, що активна молодь, яка хоче творити, змушена кудись тікати, – сказала Тамара Квеквескірі. - Студенти на акторів вчаться 5 років, щоб доходити до людських сердець, а ставлять таку зарплату, щоб не можливо було вижити. Навіщо вчитися на актора 5 років, якщо отримуватимеш на 100 грн більше, ніж двірник? Молодь живе так 4-5 років, жертвує усім, бо тут є мистецтво, школа, а коли заводиш сім’ю, не можеш так постійно жити. Дайте можливість працювати! Не змушуйте виїжджати».