У кривому дзеркалі

Якось зранку, заварюючи собі каву, я слухав у програмі однієї з провідних польських радіостанції огляд преси з України. Кореспондент вибрав для себе три публікації, зміст яких я спробую процитувати з пам'яті.

«Українська правда» опублікувала статтю, присвячену презентові, який не так давно самому собі зробив Віктор Янукович. Тепер український президент має новий особистий гелікоптер, чудово обладнаний, навіть краще за той, яким користується прем'єр-міністр Росії Володимир Путін. Хоча літальний апарат останнього може помістити на своєму борту вісім осіб, а нове придбання Януковича – тільки шість. Гелікоптер було придбано без проведення тендеру, і коштував він близько семи мільйонів гривень (насправді гелікоптер коштував 10 млн доларів, а сума його оренди за рік становить 7,5 млн грн - ZAXID.NET). Натомість, щоб «заощадити гроші платників податків», український президент вирішив скасувати призначення премій і нагород, які мали б бути надані з нагоди двадцятої річниці Незалежності.

Ще один матеріал стосувався протесту перед посольством Білорусі в Києві. Учасники акції вирішили на знак солідарності підтримати білоруську опозицію. Розвівалися біло-червоно-білі прапори, звучали антирежимні пісні. Від схожих акцій у Білорусі українська відрізнялася тим, що міліція не розганяла учасників. Проте, як зауважують українці, ситуація з правами людини в їхній державі неухильно погіршується, і вже скоро Україна може стати схожою на свого північного сусіда.

Нарешті, підготовка до Євро-2012. Українська залізниця готується приймати туристів з-за кордону, а це вимагає проведення мовної підготовки для її співробітників. Журналісти вирішили перевірити ефективність вишколу. У касі на вокзалі вони попросили по-англійськи квиток до Москви. Касирка спершу кудись утекла, потім повернулася і почала пояснювати їм російською мовою, який квиток їм потрібно. Не задовольнившись цим, журналісти зателефонували до служби залізничної інформації – співрозмовник висварив їх, мовляв треба навчитися розмовляти по-російськи або по-українськи, і кинув слухавку. Фахівці, котрі проводять мовні курси для працівників залізничного транспорту, визнають, що ефект від них доволі скромний – навіть якщо навчений залізничник і зрозуміє запитання, то не завжди спроможний на нього відповісти. «Так чи інакше, але ми зарахуємо йому підготовку – важливо, що він старається».

Який образ України вимальовується з таких повідомлень? Хіба що такий: наш східний сусід - то така собі дивна країна, де владі живеться ще краще, ніж у Росії (зрозуміло – олігархи), з демократією є трохи краще, ніж у Білорусі (не б’ють кийками), а людською мовою (читай: не східнослов’янською) скоріше за все домовитися там не вдасться.
Чи є ці історії правдивими? Напевно, так. Чи репрезентують вони реальну картину життя в Україні? Напевно, ні. Щоб не бути голослівним, наведу один або два приклади. Нещодавно на Інтернет-порталі ZAXID.NET з'явився досить тривожний коментар Ірини Магдиш, редакторки дружнього до Польщі журналу «Ї». Авторка пише про практику деяких посольств країн Європейського Союзу, що вимагають від українців, котрим були видані візи для поїздки до ЄС, аби ті, повернувшись на батьківщину, мельдувалися  в консульстві. Той, хто цього не зробить, може отримати заборону на в’їзд до ЄС на 99 місяців. Магдиш риторично запитує, чи саме в цьому полягає лібералізація візового режиму, хто платитиме за поїздку українців в найближче консульство після повернення додому і що про все це думає міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Korrespondent.net повідомляє, посилаючись на український МЗС, що Україна і Європейська Комісія погоджуються, що всі необхідні заходи для запровадження поглибленої та комплексної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС треба ухвалити ще до початку саміту Східного партнерства, який відбудеться наприкінці вересня у Варшаві. Такі висновки можна зробити із зустрічі міністра Костянтина Грищенка і Єврокомісара з питань торгівлі Карела Де Ґюхта.

Чому ці інформації не прозвучали у згаданому огляді, преси? На це запитання можливі три взаємно узгоджені відповіді. Перша: формат програми повинен бути легким і приємним, та викликати у наших співвітчизників о 7.30 ранку переконання, що в нашій країні живеться не найгірше. Ця гіпотеза підтверджується оглядами  преси з інших країн на тій же радіостанції, автори яких також зосереджують увагу на питаннях, які не є цілком серйозними (сексуальні афери Берлусконі в Італії тощо)... Друга: поляків не цікавлять реальні проблеми українців, такі, як візовий режим з Європейським Союзом. Третя: у Польщі стало добрим тоном  говорити з підморгуванням і легкою зверхністю про східних сусідів загалом і про Україну зокрема. Не може не дивувати те, як часто люди (дипломати, експерти, журналісти), котрі займаються цим регіоном, починають свою розповідь від нарікання («з ними завжди так»).

Кожна країна може постати ​​в кривому дзеркалі. Візьмемо хоча б і Польщу. Новина перша: суд ухвалив, що арешт автора сайту Antykomor.pl не суперечить закону. Новина друга: власники рільничих господарств, які постраждали від торнадо, досі не отримали обіцяної допомоги. Новина третя: Беата Кемпа (депутат Сейму РП – ZAXID.NET) відмовилася від передвиборчої лотереї, де призом мала б стати вечеря з пані депутаткою. Це все – правда, але чи хотіли б ми, щоб саме так нас представляли іноземні мас-медіа – мабуть, ні. А тому в ім’я – розумію, що це зачовгане формулювання – «польсько-українського стратегічного партнерства» ми повинні думати, як Україну репрезентовано в Польщі. Стереотипи, помилкові образи не народжуються самостійно. Їхніми співтворцями є журналісти. Я хотів би, щоб про це пам'ятали.

Анджей Шептицькі (Andrzej Szeptycki) доцент Інституту міжнародних відносин Варшавського університету, член ради Польсько-українського форуму. Постійний співробітник часопису «Nowa Europa Wschodnia».
 

Переклав Любко Петренко

Текст опублікований у межах проекту співпраці між ZAXID.NETі польським часописом „Nowa Europa Wschodnia”. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорівУкраїна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 33

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Ojczyzna 11 серпня 2011, 20:09

    Polak od Ukraińca różni się : 1.językiem 2.religią 3.alfabetem 4. interpretacją historii 5.wartościami społecznymi.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Русин 11 серпня 2011, 18:10

    Окраинец - это житель польской окраины. Его предки предали православие под давоением ватикана и пошли на Брестскую унию. Дух предательства до сих пор подсознательно гложет окраинцев, поєтому они ненавидят в себе всё русское и стараются выдавить из себя.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 11 серпня 2011, 18:07

    давно пора цивилизованно разойтись Окраине с малороссией и жить каждому по своему. всё равно мы не единое целое, а два взаимоненавидящих народа.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук