У Львові вивчають польський і литовський досвід управління житловим фондом
15 квітня у Львові відбувся семінар «Міжнародний досвід реформування системи управління житловим фондом міста», в межах котрого литовські та польські експерти розповіли колегам з України і Таджикистану про свою практику реформ та управління житловим фондом. Про це 15 квітня під час брифінгу повідомив голова правління Центру досліджень місцевого самоврядування Володимир Бригілевич.
"Ідея семінару – ознайомити українських спеціалістів з двома моделями реформування управління житловим фондом, які мали місце у наших західних сусідів. У Польщі – це французько-німецька модель, основна ідея якої полягає у примусовому створенні в будинку ОСББ (житлових товариств) і реформування ЖЕКів у фірми-надавачі послуг. Литовська модель – це адаптований шведсько-фінський досвід, що полягає у створенні управляючих компаній, поставлених у режим вільної ринкової конкуренції, де кожен будинок може обрати собі компанію", - зазначив Володимир Бригілевич.
"Створення житлових товариств в Польщі дало якісно новий розвиток управління житловому фонду. Другою стороною реформи є впровадження посади професійного управителя, що показало - професійна відповідальність дає змогу вивести управління житловим фондом на вищий рівень", - зазначив президент Асоціації управителів нерухомості міста Кракова Мацей Краков’як
За словами М.Краков’яка, вимоги до професійного управителя в Польщі дуже високі: наявність вищої освіти, практика роботи та захист спеціальної дипломної роботи. Лише після цього людина отримує ліцензію на управління житловим фондом, адже ця робота дуже відповідальна.
Що стосується Литви, то 2001 року литовський парламент прийняв громадянський кодекс, де була прописана процедура управління: якщо в будинку не створена спеціальна община, то міська влада у примусовому порядку затверджує адміністратора загального користування - це юридична особа, котра має кваліфікованих спеціалістів і може не лише адмініструвати будинки, але й обслуговувати і ремонтувати їх. Таких адміністраторів у Литві є близько 82%.
На думку завідувача сектору з питань ОСББ Львівської міської ради Галини Когут, для Львова найефективнішою буде об’єднана модель, що складатиметься з окремих моментів у литовському досвіді та польському: "Ми повинні до кінця сьогоднішнього дня подати зміни до ЗУ "Про об’єднання співвласників" та до проекту нового житлового кодексу, тож, скориставшись інформацією з цього семінару, можна пропонувати конкретні речі. Не можна копіювати досвід на 100%, але, зважаючи на ситуацію, яка склалась у Львові, такі зміни ми подаватимемо від львівської міської ради до КМУ, а звідти відповідні проекти вже будуть винесені на розгляд ВРУ".
Однак, за словами Г. Когут, перш ніж переймати досвід, треба на державному рівні законодавчо класифікувати професію управляючого. У Львові вже напрацьована база для підготовки відповідних спеціалістів у Львівському техніко-економічному коледжі та Центрі дослідження місцевого самоврядування: "Як тільки почнуться зміни на рівні держави, можна буде активно розпочати підготовку кадрів", - зазначила Галина Когут.
За словами Володимира Бригілевича, професійний управляючий нового типу має володіти базовими знаннями юриспруденції, бути ефективним менеджером, знати економічну частину, зокрема бухгалтерію, мати технічні навички в обслуговувані будинків, володіти соціальним чинником та практикою ведення судових суперечок.