У Львові вшанували пам’ять Ольги Басараб

12 лютого у Львові відбулись урочисті заходи з вшанування пам’яті відомої діячки Ольги Басараб.

В урочистих заходах взяли участь представники влади, народні депутати, представники жіночих та ветеранських громадських організацій і члени куреня імені Ольги Басараб національної скаутської організації «Пласт».

Як повідомили ZAXID.NET у Львівській ОДА, учасники заходу поклали вінки та квіти до могили Ольги Басараб на Янівському кладовищі, а також  взяли участь у проведенні чину панахиди.

«Від Ольги Басараб ми вчимося, як любити свій народ і свою Батьківщину. Вона нас вчить, як відважно жити і вмирати, щоб стати вільними господарями на своїй землі, тому її ім’я завжди буде викарбуване золотими літерами на пантеоні історичної пам’яті українського народу», – наголосив під час свого виступу начальник головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації ОДА Богдан Кук.

Ольга Басараб народилася 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя на Рогатинщині в родині відомого громадського діяча  о. Михайла і Савини Левицьких.

1914 року вийшла заміж за студента «Політехніки» Дмитра Басараба, який очолював студентське товариство «Основа». 22 червня 1915-го Дмитро загинув на італійському фронті в першому своєму бою.

У 1918-1923 роках працювала бухгалтером у посольстві України у Відні і водночас стала професійною розвідницею, завдання якої було збирати військово-стратегічну та політичну інформацію.

Після ліквідації дипломатичних представництв УНР 1923 р. Ольга переїхала до Львова, де стала членом Головної управи філії Союзу Українок у Львові, активно співпрацювала з Українською військовою організацією, була зв'язковою полковника Євгена Коновальця.

Як член УВО 9 лютого 1924 р. О. Басараб була заарештована польською поліцією. Поліцаї виявили та вилучили в О. Басараб тексти зібраної розвідувальної інформації. Її звинуватили в шпигунстві водночас на користь ваймарської Німеччини та більшовицької України й ув'язнили у тюрмі по вул. Яховича.

Поліцейські здогадувалися, що вдалося заарештувати поінформованого представника українського опору, і, звісно, їх вабила перспектива виявити українську підпільну мережу, достатньою інформацією про яку вони не володіли. Тому допити були «інтенсивними» із застосуванням тортур. Два останні відбулися 12 лютого в передобідній час і від 21.00 до 03.00. Уранці Ольгу знайшли повішеною на вишитому рушнику на ґратах вікна камери.