У програмі навчання майбутніх львівських журналістів з’явилися нові курси

Львівський національний університет імені Івана Франка та Український Католицький Університет запровадили нові освітні стандарти підготовки журналістів та редакторів мультимедійних видань.

«Торік у навчальних планах з’явилися спецкурси «редагування відео», «робота з аудіопідкастами». Цього року запровадимо мультимедійний практикум. Студентам викладатимуть, як знайти інформацію, як перевірити її достовірність і як самостійно подати новиною на сайті в Інтернеті», – розповіла доцент кафедри нових медій Франкового університету Наталія Габор.

За її словами, у викладанні профорієнтованих дисциплін для студентів старших курсів акцент зміститься в бік професійних навичок майбутніх журналістів.

«В навчальних програмах з’являться спецкурси «дизайн електронних видань», «аудіотекст у нових медіах». Для магістрів читатимуть курси «журналістика соціальних мереж», «дослідження, критика нових медіа», «медіакультура». При цьому дисципліни, які не залучають нових знань, як-от історія журналістики, аналітична журналістика, залишаться у програмі. Вони передають журналістський досвід і вчать майбутнього фахівця думати», – зазначила Наталія Габор.

Нові освітні стандарти також запроваджують в навчальні програми факультетів журналістики іще дев’яти університетів країни. Підставою для цього стали профстандарти журналістів і редакторів мультимедійних видань, розроблені за ініціативою групи СКМ Рината Ахметова в рамках проекту «Паспорт професії». У роботі експертних груп брали участь представники Міністерства освіти та науки, Конфедерації роботодавців, експерти аналітичного центру «БЕСТ». Свої побажання та вимоги щодо професійних характеристик молодого спеціаліста висунули і 30 українських видань.

«Щоби ліквідувати розрив між системою освіти і ринком праці, життєво важливо провести зміни в системі освіти і готувати студентів не просто з дипломами, а з конкретними навичками. Якщо ці кваліфікації будуть визнані в усьому світі, то це допоможе українським університетам, а також зростанню всієї країни: все менше студентів відчуватимуть потребу отримувати освіту за кордоном», – каже британський медіа-консультант Тім Уайт, який брав участь в експертизі розробок.

Аби підготувати журналістів за новими стандартами, освітній галузі потрібно не менше двох років, каже Володимир Різун, директор Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

«Наскільки ефективними будуть наші випускники, має сказати сама медіагалузь. Хотілося б, аби роботодавці не лише наполегливо сприяли запровадженню профстандартів у програми, а й були зацікавлені у співпраці зі системою освіти у підготовці кадрів, беручи участь у навчальному процесі, організації та проведенні студентських практик, атестації випускників», – додає професор Різун.

Окрім навчальних планів підготовки журналістів, зазнали змін освітні стандарти за напрямками «металургія» та «енергетика». Загалом в інноваційному пілотному проекті взяли участь 23 вищі навчальні заклади країни.