У Страсну п’ятницю практично всі храми міста залишать свої двері відчиненими вночі.
Чекають, аби вірні прийшли до Гробу Господнього.
Особливе приготування до цього - у семінаристів. Ще від початку Страсного тижня, в час триденних реколекцій, більше читають Святе Письмо. Жодного інтернету, навіть телефону. І що найважче - ніяких розмов, навіть з друзями по кімнаті.
На Царських часах і Вечірній з виставленням плащаниці згадують передумови Христових страждань: зраду Юди, суд Пилата, крик натовпу, Христове розп’яття о шостій вечора і за три години врешті смерть.
Ця п’ятниця - це день тиші. Коли отці з плащаницею тричі обходять храм, чути лише калатала - жодних дзвонів, адже вони символізують радість. Хоча в цей день єднається печаль з надією. Смерть Христа - знак того, що людський гріх і смерть переможено. Тож у Страсну п’ятницю - строгий піст, лише вода та хліб.