Україна готується до відкриття меморіалу загиблим українцям у Сагрині РП

«Щодо відкриття меморіального комплексу в Сагрині, то зараз відбувається погодження проекту меморіального комплексу, оскільки українською стороною в проект було внесено певні зміни. Зараз все приводиться у відповідність до польського законодавства. Зараз у Варшаві щодо цього питання перебуває голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій (Україна) Святослав Шеремета, він зустрічається щодо вирішення цих питань із керівником Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва польського народу (Польща)», – повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків.

У коментарі ZAXID.NET Мирон Янків наголосив, що у цих питаннях між Україною та Польщею зараз немає гострих контроверсійних моментів. "З української і польської сторін реалізується низка меморіальних проектів. Збудовано меморіальний комплекс в Сагрині, завершується будівництво меморіального комплексу загиблим українцям в Горайці, інших селах. Побудований комплекс в Павлокомі. Польська сторона збудувала низку меморіалів на Волині, Тернопільщині. У нас є прогрес у цьому питанні, нам не потрібно боятися вирішувати ці питання", – запевнив Мирон Янків.

Водночас перший заступник голови Львівської ОДА не відповів на запитання, чи візьме участь Президент України Віктор Янукович у відкритті меморіального комплексу у Сагрині, як це мав зробити восени минулого року тодішній президент України Віктор Ющенко. "Я не компетентний це коментувати", – додав М.Янків.

Нагадаємо, у 1944 році в селі Сагринь загинуло від 500 до 700 українців. Населений пункт був спалений. У квітні 1945 року ІІ окремий батальйон Оперативних внутрішніх військ Польщі разом з міліцією та цивільними мешканцями здійснили збройний наступ на українське населення села Гораєць (тепер Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Спочатку село розстріляли з міномету, потім підпалили будинки мешканців. Офіційною причиною наступу було знищення штабу УПА. На місцевому кладовищі в Горайці поховано 185 жертв атаки.

2005 році у Варшаві українська та польська влади підписали договір про відкриття 44 українських поховань на території Польщі і 44 польських поховань на українській землі. У межах цієї угоди було відкрито польські поховання у Павлівці на Волині та "Цвинтар Орлят" у Львові. Українці відкрили перше кладовище у Павлокомі. Оскільки ні українська, ні польська сторона не встигають упродовж двох років виконати домовленості, було прийнято рішення про продовження угоди на 5 років.

Згідно із договором українська сторона мала на території Польщі виконати роботи з: відновлення цвинтаря українських воїнів, які померли в таборі для військовополонених у період 1919-1921 років: Ланьцут (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті українців, які загинули під час польсько-більшовицької війни 1920 року чи померли в таборах для військовополонених після закінчення цієї війни: Стшалково, Каліш (Вєлькопольське воєводство), Вадовіце (Мальпольське воєводство), Тухоля (Куявсько-Поморське воєводство); завершення впорядкування території українського військового цвинтаря: Пикуличі (Підкарпатське воєводство); впорядкування місць поховання українців, загиблих у 1943-47 роках: Бересть, Василів, Верещин, Вороновичі, Гдешин, Городиславичі, Ласків, Ліски, Мірче, Модринь, Моложів, Новосілки, Річиця, Сагринь, Смолигів, Стрільці, Турковичі, Шиховичі (Люблінське воєводство), Бахів, Березка, Володж, Гораєць, Завадка Морохівська, Заліська Воля, Карликів, Кобильниця Руська, Корманичі, Лубна, Пискоровичі, Середня, Скопів, Старе Село, Теплиці, Терка, Тисова, Трійчиці (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті мешканців Павлокоми, загиблих у березні 1945 року: Павлокома (Підкарпатське воєводство); увічнення пам’яті українців, полеглих у боях із гітлерівськими військами в 1944-1945 роках: Дуклянський перевал (Підкарпатське воєводство).