Інші блоги автора
- "Десять негренят" в Ерефіі 6 січ 2016, 09:36
- В нашому дурдомі 14 груд 2015, 22:43
- Зміни є 25 серп 2015, 14:02
Крах проекту "Новоросія" нікого не дивує. Він і не повинен був бути реалізований до стану незалежної держави. Початкова задумка кремлядськіх інтриганів була на рівні створення серйозної дестабілізуючої ситуацію в Україні і через неї відстоювання своїх інтересів в торгах із Заходом за вплив в нашій державі. На жаль, Україні, в цій рашистській грі, була відведена роль не гравця і не фігури, а шахової дошки. Однак розвиток ситуації пішло не за запланованим сценарієм.
Як зауважив Андрій Шипілов: "Росія буде посилати в зону конфлікту надлишкову, зайву масу техніки, що залишилася на складах з часів СРСР, яка нічого не коштує і яку все одно рано чи пізно довелося б утилізувати. І такий же «зайвий» людський матеріал: всяких напівкримінальних особистостей і некваліфіковане злиденне населення з депресивних регіонів, яке, яке зараз де факто лише сидить на державній шиї. Україна ж буде втрачати в зоні конфлікту кращих людей, і нову діючу військову техніку. І ресурсів, щоб заповнити втрати у неї не буде. Розрахунок робиться на те, що розв'язаний на сході конфлікт, якщо протягнути його до зими, повинен швидко привести до економічного краху України, політичної кризи і Хаосу."
Спочатку поставивши на маргіналів і люмпменів, запропонувавши їм єдиний мотиватор - фінансовий, кремляді заздалегідь обмежили себе в подальших кроках. Адже розраховувати доводилося на обмежений людський ресурс не кращої якості, та ще й схильний до зради. І коли одна частина манкуртів розбіглася або була знищена, а друга частина фактично опинилася в ізоляції без засобів життєзабезпечення, радники ВВХ задумалися. Та й заяви лідерів терористів про те, що без допомоги Раші вони будуть знищені найближчим часом, на моральний дух сепарастов впливали не кращим чином. Тому Путлер пішов ва-банк. Він ввів війська. Але як! Замазавши знаки на бронетехніці.
Знявши відзнаки та приналежності з солдатів. Прибравши з цієї сили всі можливі асоціації з Ерефіі. Ми-то бачимо, що король голий, але певні "правила гри" дотримані. І не дивлячись на те, що всі вже бачать, визнають і мають докази, що це рашістскіе війська Путлер не визнає факт початку агресії. А значить для нього це всього лише черговий хід, а не повномасштабна війна. У разі повномасштабної агресії ми б побачили одночасні атаки по декількох напрямках. Чернігів, Харків, Донбас, з боку Криму і Придністров'я. Але він не пішов на повномасштабне вторгнення розуміючи, що наступні за цим санкції призведуть до економічного краху Раші. Досвід в Чечні підказав йому, що партизанську війну Ерефія програє. Розуміє Вова і те, що в разі знищення сепарастов Донбасу у нього просто не залишиться фігур для продовження подальшої гри за преференції. Але тут він потрапив в пастку, яку розставив сам для себе. Тут кілька пунктів. Чим більше рашистських солдат загине на сході України, чим більше матерів і дружин почнуть отримувати похоронки, тим швидше почне розгойдуватися ситуація всередині Росії і виникнуть течії які допоможуть змінити ситуацію. І не варто забувати, що Захід усвідомив небезпеку сильної, але тоталітарної Росії. А значить найближчим часом варто чекати розкачування ситуації, як по всій ерефіі, так і на північному Кавказі. Крім цього репутаційні втрати Москви переходять у фінансові. Ввівши війська Путлер виклав останній козир. А найголовніше він показав, що у нього немає інших варіантів. Введення регулярних військ показує нам, що ресурсна база у східного сусіда як на Донеччині, так і в Росії теж не бездонна. Так, запас є. Але і він не нескінченний. Найголовніше зараз не дати можливість розширити територію вже існуючої зони конфлікту, як у вигляді спроби приєднати до "Новоросії" нові території, так і за рахунок створення нових плацдармів на ділянках кордону з Росією. І почати більш активно діяти на міжнародній арені. Як в плані посилення тиску на Захід з метою введення додаткових санкцій проти Росії, так і отримання від США і Європи озброєння і засобів захисту. Умови можуть бути різноманітні, але мета повинна бути досягнута. І ніяка наявність бізнесу в Росії в українських чиновників не має право бути стримуючим фактором. Необхідно пожертвувавши особистими інтересами нарешті більш активно відстоювати інтереси України на міжнародній арені у всіх проявах. Лише за підтримки США і Європи, Україна зможе вистояти в затяжному протистоянні з Росією. На сьогоднішній день ми бачимо, що терористична війна переходить в площину локального військового конфлікту. А в цьому збройному конфлікті перемогти без сучасної зброї, нехай і маючи величезну кількість патріотів в своїх рядах, просто неможливо.
Отже не створюємо паніки, аналізуємо ситуацію, вимагаємо відстоювання своїх інтересів в світі і робимо все для протидії економічній і політичній кризі. Але не забуваємо і того, що контроль і аргументована критика влади - це ознаки здорового суспільства. А Україні пора одужувати!