Україні треба швидше визначитися з об’єднанням «Газпрому» та «Нафтогазу», - Держдума
Об'єднання ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» може призвести до корекції позиції Росії щодо будівництва газопроводу «Південний потік», допускає заступник голови Державної думи РФ, президент «Російського газового товариства» Валерій Язєв.
«Але ми не можемо сидіти і чекати роками, поки Україна прийме рішення – буде об'єднуватися чи не буде. Тому що є терміни, є угоди зі створення «Південного потоку», і ми не можемо порушувати всі домовленості, де зав'язана ціла серія європейських держав та їхніх господарських суб'єктів. Тому Україні потрібно швидше визначатися», – сказав він під час відео-конференції Москва-Київ 13 вересня.
Язєв прогнозує, що можливий процес об'єднання «Газпрому» і «Нафтогазу» займе тривалий час. «На цей процес, за моїми оцінками, підуть роки», – сказав він.
За словами Язєва, на сьогоднішній день говорити про якісь можливі результати, нехай навіть проміжні, рано, оскільки це дуже «складний і чутливий процес, особливо для української сторони».
«Російська сторона виступає з ініціативою про об'єднання «Газпрому» і НАК «Нафтогаз України», розуміючи, що можуть бути якісь проміжні варіанти», – сказав Язєв.
За його словами, російська сторона запропонувала кілька родовищ Україні замість активів «Нафтогазу». «Розуміємо, що в цьому форматі можна зробити рівноправне партнерство», — зазначив він.
Раніше, 7 вересня, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що українська сторона робить все можливе, щоб переконати РФ відмовитися від проекту «Південний потік». За словами глави українського МЗС, «Південний потік» є економічно невигідним проектом, який, до того ж, може загрожувати екології Чорного моря.
Водночас, прем'єр України Микола Азаров заявив, що не допускає можливості злиття або поглинання «Газпрому» і «Нафтогазу».
За даними джерел «ДТ», міністр палива та енергетики України Юрій Бойко останнім часом на переговорах у Москві запропонував альтернативу проекту: замість «Південного потоку» зосередити увагу і ресурси, зокрема фінансові, на реконструкції та добудові української ділянки газопроводу, через який російське «блакитне паливо» також можна постачати до Румунії, а звідти - до Європи у збільшених обсягах.