Українці не є небажаними гостями в Польщі

Візовий режим між державами ЄУ й Україною в нинішньому вигляді стає непробивним муром. Потрібно бути цілком глухим до голосів не тільки української суспільної думки, щоб спати спокійно, коли українці та громадяни інших держав нашої частини континенту повинні годинами вистоювати під консульствами і на пунктах пропуску через кордон – лист Павела Коваля до професора Мирослава Мариновича

Шановний пане професоре!

Ви маєте рацію. Візовий режим між державами ЄУ й Україною в нинішньому вигляді став непробивним муром. Потрібно бути цілком глухим до голосів не тільки української суспільної думки, щоб спати спокійно, коли українці та громадяни інших держав нашої частини континенту повинні годинами вистоювати під консульствами і на пунктах пропуску через кордон. Тому разом з депутатами Європейського парламенту з декількох країн і політичних груп, а також незалежними експертами ми вже декілька тижнів готуємо спеціальний парламентський звіт, який докладно опише принципи та практику візового режиму між Унією та Україною.

Пане професоре! Проблеми, пов’язані з отриманням віз до держав ЄУ, є особливо болісними, оскільки Україна – це демократична держава Європи. Немає громадянського суспільства в сучасному світі без свободи пересування, обміну думками і зустрічей. Проте за нинішнього стану справ винуваті не польські дипломати – вони намагаються виконувати обов’язки, при цьому, на жаль, трапляються помилки. Сам знаю декілька таких. Ситуація, що склалася, невигідна для польсько-українських відносин. Було б дуже погано, якби через шенгенські правила українці вирішили, що є небажаними гостями в Польщі. Метою політичних дій має бути швидке пом’якшення візового режиму в рамках можливостей, які дає Шенгенська угода, а найкраще – його швидке скасування. Це можливо. Робота над цим повинна відбуватися у відповідних підрозділах Європейської Унії й уряду України, і немає жодних причин відкладати її. Кожен в інтересах усіх нас повинен тут виконати свою роботу: офіційні установи, а також медіа, неурядові організації і т.д. Схожими можливостями користуються або користуватимуться, зокрема, держави Західних Балкан, що наразі не належать до Унії, а також Болгарія та Румунія, які перебувають поза Шенгенською зоною. Я обіцяв це вже міністрові закордонних справ України, я повторю це і Вам: візові проблеми будуть однією з найважливіших тем моєї роботи і роботи багатьох депутатів у Європейському парламенті.

Маю надію, що Ваш протест залишиться символічним. Як проректор університету Ви знаєте, наскільки необхідні Україні та ЄУ наукові контакти, студентські обміни, економічна співпраця. Шановний пане професоре й українці, які хочуть до нас приїхати, Вас завжди радо привітають у Польщі. Висловлюючи повагу,

Павел Коваль

Автор: Павел Коваль [Paweł Kowal] – депутат Європейського парламенту (ЗіС), співголова Комітету з парламентського співробітництва між ЄУ та Україною [з європейського боку], у 2006-2007 рр. – заступник голови МЗС, відповідальний за східну політику
Назва оригіналу: Ukraińcy nie są w Polsce niepożądanymi gośćmi
Джерело: Gazeta Wyborcza, 07.12.2009
Зреферував: Омелян Радимський

Професора Мариновича радо привітають у Польщі

– Це була помилка працівника консульства, – так заступник голови МЗС Анджей Кремер пояснює, чому проректор Католицького університету у Львові отримав візу до Польщі тільки на місяць

Справу професора Мирослава Мариновича ми описали в суботу. Цей колишній український дисидент, соціолог релігії і теолог, кавалер ордена "За заслуги" РП їхав до Польщі на наукову конференцію. Видання Więź попросило видати йому довгострокову і багаторазову візу, оскільки професор є постійним дописувачем редакції. Тим часом Маринович, який був у ЄУ кілька десятків разів і ніколи не порушував візового режиму, отримав візу ледве на місяць. Роздратований, він написав відкритого листа, у якому зазначив, що на знак протесту на рік стримається від виїздів до держав, що належать до Шенгенської зони.

– Беручи до уваги заслуги Мариновича для польсько-українських відносин, статус вченого, а також посаду проректора, професорові слід було видати багаторазову і довгострокову візу, – пояснює директор департаменту МЗС Ярослав Чубінський. Працівники Консульства РП у Львові вже спілкувалися з професором, щоб попросити вибачення в нього за ситуацію, що виникла.

– Мені незручно забрати назад обіцянку не виїжджати до Шенгенської зони протягом року, але я готовий до серйозної розмови, як покращити процес видавання віз до ЄУ всьому науковому середовищу в Україні та звичайним людям. Я запевняю, що я не єдиний, хто мав проблеми, – каже нам професор Маринович.

Його випадок – це черговий сигнал, що угода про спрощення візового режиму між ЄУ й Україною працює недосконало. Учені, так само як політики, представники місцевого самоврядування, журналісти, митці, спортсмени та підприємці, мають право на спрощений порядок видавання віз. Не завжди, проте, інформація, що ця особа належить до привілейованої групи, потрапляє до консула, який видає візу. Так було декілька місяців тому з українським письменником Тарасом Прохаськом. Працівниця консульства запитала в нього, як він може довести, що є письменником.

– Після того інциденту ми з’ясували, що наш консул узагалі не розмовляв з паном Прохаськом. Поет спілкувався тільки з українською працівницею, котра попередньо відбирала візові заяви. Це була помилка консульства, що Прохаська не спрямували на розмову з консулом, – каже міністр Кремер. І запевняє, що оскільки сам багато років був консулом, то робитиме все, щоб польські консульства обслуговували відвідувачів якісно та культурно і, перш за все, бачили у відвідувачі людину.

Консульство у Львові видає найбільше віз з-поміж усіх польських представництв за кордоном. Літньої пори це 22 тис. віз щомісяця, або близько тисячі щодня.

– За такої кількості, на жаль, можуть траплятися помилки, але ми намагаємося виправляти їх, – каже директор Чубінський. – Останнім часом у Львові зникли черги, збільшилася пропускна спроможність консульства, а також зменшилося число місць, у яких шахраї можуть знаходити клієнтів, котрі за додаткову оплату швидше здобувають візу. Охоронці не здійснюють попереднього відбору документів, але це роблять більш кваліфіковані особи, просто на території консульства, що обмежує корупціогенну поведінку. Усіх осіб з черги, яка збирається вранці, обслуговують до кінця дня. Ліквідовано інтернет-реєстрацію візових заяв, а також номерки, які продавали несумлінні посередники.

– Наступного року ми маємо намір відкрити нову будівлю консульства у Львові. Маю надію, що це ще більше покращить ситуацію, – каже міністр Кремер.

Своєю чергою, колишній заступник голови МЗС Павел Коваль, тепер депутат Європарламенту від ЗіС і співголова парламентської комісії у справах відносин з Україною в ЄП, хоче впродовж двох місяців опрацювати звіт про перспективу безвізового режиму з ЄУ для українців.

– Я запрошую до співпраці політиків, експертів, неурядові організації. Маю надію, що цей документ прискорить спроби України досягти безвізового режиму, що було записано як одну з цілей Східного партнерства, – каже Коваль.

Автор: Марцін Войцєховський [Marcin Wojciechowski]
Назва оригіналу: Prof. Marynowycz jednak mile widziany
Джерело: Gazeta Wyborcza, 08.12.2009