Українці Польщі заявили, що Варшава замовчує злочини Армії Крайової

Польська влада, державні інституції та політики Польщі замовчують злочини польських збройних формувань проти українців у 1944-1945 роках, а Інститут національної пам'яті Польщі недостатньо інформує про ці злочини. Про це йдеться у заяві головної управи Об'єднання українців у Польщі (ОУП), в якій, зокрема, міститься заклик до представників польської влади взяти участь у вшануванні пам'яті громадян Польщі української національності в 74-ту річницю воєнних злочинів проти українців, що відбудеться на кладовищі села Сагринь в Польщі 10 березня.

«Головна управа ОУП в Польщі із здивуванням сприймає факт, що серед польських політиків та інституцій, які відповідають за дослідження воєнних злочинів, й надалі панує мовчанка щодо цих подій, які стосуються польських громадян української національності. У публічному просторі багаторазово звучать слова виправдання воєнних злочинів, наприклад, визначення «превентивні акції у відповідь» щодо дій проти українського цивільного населення», - зазначається в заяві.

У цьому контексті дії Інституту національної пам’яті Польщі в ОУП називають «недостатніми і неефективними». Наголошується, що свідченням цього є кількаразове припинення слідства у справі злочину в селі Сагринь, ігнорування ініціативи, яка пропонувалася під час спільного засідання спільної комісії уряду РП та національних і етнічних меншин, щодо проведення ексгумацій і поховання жертв в цьому селі, які донині лежать в землі поза кладовищем.

Негативним в ОУП також називають факт, що донині не було офіційно відкрито меморіалу загиблим українцям на кладовищі у Сагрині, що планувалося зробити ще в 2009 році за участю тогочасних президентів України і Польщі Віктора Ющенка і Лєха Качинського.

У річницю трагічних подій ОУП закликало польську владу до діалогу з українською меншиною в Польщі щодо вшанування жертв воєнних злочинів, акцій пацифікації і комуністичних репресій упродовж 1944-1947 років. Українці Польщі закликали також польське суспільство проявити солідарність з українською меншиною і засудити тенденційні публікації та дії, які мають на меті виправдати масові злочини проти українського цивільного населення, а також випадки профанації і протидії відновленню могил та українських місць пам’яті на території Польщі.

Як зазначається, у березні виповнюється 74-та річниця акцій польських Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів проти українських населених пунктів у Грубешівському і Томашовському повітах Польщі.

Зокрема, з 9 по 11 березня 1944 року поляки знищили 11 населених пунктів, де проживали українці, в результаті чого загинуло не менше 1228 осіб. Згодом, з 19 по 22 березня, знищено ще 21 українське село. Найбільше людей тоді загинуло в селі Сагринь та його околицях 10 березня 1944 року - 606 осіб (227 жінок та 151 дитина), а також в селі Бересть 21 березня 1944 року - не менше 239 осіб (104 жінки та 50 дітей). Загалом у березні та квітні 1944 року у східній частині Люблінського воєводства тоді загинуло не менше 2220 українців, зокрема 850 жінок та 422 дитини.